ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" лютого 2007 р. Справа № 6/285
Суддя господарського суду Чернівецької області Паскарь Авель Дмитрович
розглядаючи справу
за позовом Приватний підприємець ОСОБА_1
до відповідача Державна пробірна служба Міністерства фінансів України
про визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень про накладення адміністративного штрафу
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1., ОСОБА_2
відповідача: не з'явився
прокурора
СУТЬ СПОРУ:
Приватний підприємець ОСОБА_1., м. Чернівці, звернулась з адміністративним позовом до Державної пробірної служби Міністерства фінансів України про визнання нечинною та скасування постанови голови Державної пробірної служби Міністерства фінансів України НОМЕР_1про стягнення штрафу в сумі 8892,00 грн. за порушення законодавства щодо торгівлі на території України ювелірними виробами з срібла.
Позов мотивується тим, що як суб'єкт підприємницької діяльності позивачка здійснює торгівлю біжутерією та ювелірними виробами в кіоску, розташованого в АДРЕСА_1 де продавцем працює також гр. ОСОБА_3 Двадцятого липня 2006 року, коли позивачка була відсутня на робочому місті, а торгівлю здійснювала лише ОСОБА_3, контролер-ревізором відповідача Одноріг З.М. була здійснена перевірка дотримання чинного законодавства про торгівлю ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, про що був складений відповідний акт, згідно якого в кіоску було виявлено виробів із срібла в кількості 325 штук на загальну суму 8892 грн., на яких були відсутні відбитки державного пробірного клейма. На підставі зазначеного акту перевірки головою Державної пробірної служби Мінфіну України 29.09.2006 року була прийнята постанова НОМЕР_1, відповідно до якої позивачка зобов'язана сплатити штраф в сумі 8892,00 грн., що дорівнює 100% вартості зазначених ювелірних виробів. На думку позивачки, оскаржувана постанова відповідачем прийнята з грубими порушеннями вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, без урахування строку давності для притягування до адміністративної відповідальності, відібрання пояснень він продавця, повідомлення про час і місце розгляду справи тощо.
Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, ще оскаржувана постанова прийнята без будь-яких порушень чинного законодавства.
У відповідності до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується у відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, заслухавши пояснення представника позивачки, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим.
Державна пробірна служба, виконуючи функції контролю за операціями з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням та виробами, відповідно до пункту 3 Положення про Державну пробірну службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2000 року № 732, на підставі розпорядження Голови Державної пробірної служби від 17.07.2006р. № 0025/6Л 20.07.2006 року, провела перевірку дотримання позивачкою в належному її кіоску, розташованого в АДРЕСА_1, вимог чинного законодавства щодо торгівлі дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, виробами з них та матеріалами, що їх містять.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18.11.97р. № 637 (далі -Закон № 637), посадові особи органів, які здійснюють функції державного контролю за операціями з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням та їх експертизу, у межах своєї компетенції мають право за наявності письмового розпорядження відповідного органу державного контролю за операціями з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням проводити зазначені в розпорядженні дії.
В ході даної перевірки встановлено, що в кіоску знаходилися 325 ювелірних виробів із срібла, на яких відсутні відбитки державних пробірних клейм України, про що був складений акт від 20 липня 2006 року в присутності продавця ОСОБА_3 для подальшої його передачі ОСОБА_1.
На виконання вимог Положення про здійснення державного пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, призначених для реалізації суб'єктами господарської діяльності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.05.2001 року № 240, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.08.2001 року за № 745/5936, ювелірні вироби без відбитків державних пробірних клейм головним контролер-ревізором управління пробірного контролю Державної пробірної служби Одноріг З.М. були упаковані в коробку та передані на відповідальне зберігання ОСОБА_3для подальшої їх доставки до органів пробірного контролю для проведення експертизи у 3-х денний термін. Однак зазначені вироби до органу державного пробірного контролю не були доставлені.
Пунктом 21 Правил роздрібної торгівлі ювелірними та іншими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.99 року № 460, торгівля ювелірними виробами без відтисків державного пробірного клейма України або документів, що підтверджують їх якість, забороняється. Суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність згідно із законодавством за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма або мають відбиток підробленого державного пробірного клейма.
Відповідальність за порушення правил торгівлі ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів передбачена частиною четвертою статті 22 Закону № 637, в якій зазначено, що за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма або мають відбиток підробленого державного пробірного клейма, суб'єкти підприємницької діяльності сплачують штраф у розмірі ста відсотків вартості зазначених виробів, що знаходяться у продажу.
Згідно із статтею 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчим актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Одним із видів адміністративно-господарських санкцій являється штраф, який законодавцем визначений як грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які із суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення (стаття 241 ГК України).
Право голови Державної пробірної служби та його заступників на застосування відносно суб'єктів господарювання штрафів за порушення правил торгівлі ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів на підставі оформленого в установленому порядку акту перевірки передбачено частиною п'ятою статт 22 Закону № 637.
На підставі зазначеного акту перевірки головою Державної пробірної служби Мінфіну України 29.09.2006 року була прийнята оскаржувана постанова НОМЕР_1, відповідно до якої позивачка зобов'язана сплатити штраф в сумі 8892,00 грн., що дорівнює 100% вартості зазначених ювелірних виробів.
Відповідно до статті 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Посилання позивачки на те, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята з грубими порушеннями вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення судом визнається помилковим та необґрунтованим, оскільки зазначений Кодекс регулює порядок застосування адміністративної відповідальності фізичних та посадових осіб, але не суб'єктів підприємницької діяльності за порушення ним правил здійснення господарської діяльності, як зазначено в статті 230 ГК України.
За таких обставин суд дійшов висновку, що оскаржувана позивачкою постанова відповідачем прийнята без порушень будь-яких норм матеріального чи процесуального права.
Тому, відмовляючи у задоволенні необґрунтованого позову, судові витрати належить покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 94, 160-163, 167, 185, 186, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1.У позові відмовити за безпідставністю.
2.Судові витрати покласти на позивача.
Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Порядок і строки апеляційного оскарження:
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Чернівецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.Д. Паскарь