Справа № 2-а-3981/08/1170
Категорія статобліку 47
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Кіровоград, вул. Карла Маркса,40
тел./факс:22 - 06 - 22; E- mail.inbox @ adm.kr.court.qov.ua
П О С Т А Н О В А
Іменем України
в порядку письмового провадження
04 лютого 2009 року м. Кіровоград
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Ком'якович Г.М. розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи
за позовом : ОСОБА_1 вулАДРЕСА_1
до відповідача : Управління праці та соціального захисту населення Добровеличківської районної державної адміністрації, АДРЕСА_2
про поновлення пропущеного строку та зобов'язання вчинити дії,Ї
ВСТАНОВИВ:
17 грудня 2008 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Добровеличківської районної державної адміністрації про поновлення пропущеного строку та зобов'язання вчинити дії.
У позовній заяві ОСОБА_1 просить суд зобов'язати управління до Управління праці та соціального захисту населення Добровеличківської районної державної адміністрації здійснити перерахунок щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, а також починаючи з 22.05.2008 року.
В обґрунтування заявлених вимогОСОБА_1зазначила, що має двох дітей -ОСОБА_2н. та ОСОБА_3
Відповідно до ст.13 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, вона, як особа, що фактично здійснює догляд за дитиною, отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Поте допомогу вона отримує не в розмірі передбаченому ст.15 вказаного Закону, а в розмірі згідно ст.56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Рішенням конституційного суду від 09.07.2007 року положення ст.56 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” визнанні неконституційними, однак відповідач у період з липня по грудень 2007 року продовжував виплачувати державну допомогу відповідно до ст.56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
У судове засідання позивач не з'явилася, надала письмове клопотання про розгляд справи без її участі та позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду в судове засідання не прибув, надав письмове клопотання про розгляд справи без його участі та позовні вимоги не визнав у повному обсязі, відповідно до наданого письмового заперечення.
В письмовому заперечені відповідач посилається на те, управління праці та соціального захисту населення Добровеличківської РДА, як головний розпорядник кредитів діє в межах повноважень наданих Бюджетним кодексом України та Законами України « Про Державний бюджет України на відповідний рік», якими визначено термін проведення виплаті їх розмір. В бюджетах 2007 - 2008 років для застрахованих осіб встановлено, що розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23% прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб. Допомога в розмірі 50 % від прожиткового мінімуму призначається за умови надання доходів сім'ї за попередні шість місяців.ОСОБА_1не зверталася за призначенням вищевказаної допомоги з урахуванням доходів до УПСЗН Добровеликівської РДА , тому їй виплачувався базовий розмір допомоги, а саме 23 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням індексації. Як вбачається із матеріалів позовної заяви - позивач отримала вказані кошти в повному обсязі, отже управління виконало в повному обсязі надані йому повноваження за даним видом бюджетних призначень.
Крім того, відповідачем було зазначено, що законотворець змін до ст.56 Бюджетного кодексу України на 2007 рік та розділу ЙЙ Закону України «про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», відповідно до рішень Конституційного суду України від 09 липня 2007 року та від від 22.05.2008 року № 10 - рп/2008 не вносив і бюджетні призначення, як наслідок не корегувалися.
Відповідно до п. 1 ст.32 Бюджетного кодексу України - проект Закону України « Про Державний бюджет України» розробляє Кабінет Міністрів України і згідно ст. 37 схвалює його і вносить на розгляд Верховної Ради України, ним же згідно з ст. 52 вносяться зміни до Бюджету. Кабінету Міністрів України змін до Бюджетів України на 2007 - 2008 роки відповідно до рішень Конституційного суду України від 09.07.07 року не схвалював і не вносив на розгляд Верховної ради України.
Суд, дослідивши наявні докази в матеріалах справи дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Добровеличківської районної державної адміністрації про поновлення пропущеного строку та зобов'язання вчинити дії підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст.3, 13 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, відповідно до цього Закону призначається допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 5 вище вказаного Закону, обов'язок по призначенню та здійсненню виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років покладається на органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 мати -ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( а.с. - 7,8) , перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Добровеличківської районної державної адміністрації та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років , що підтверджується довідкою №НОМЕР_1
Крім того, як вбачається з матеріалів позовної заяви ОСОБА_1до відпуски по догляду за дітьми досягненя ними трирічного віку працювала в Помічнянському навчально - виробничому комплексі на посаді прибиральниці службових приміщень, була застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, що підтверджується довідкою № НОМЕР_1
У відповідності до ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” в редакції від 22.03.2001 року, д опомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Однак, абз.3 ч.2 ст.56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено інший розмір, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Коституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 року, положення абз.3 ч.2 ст.56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнанні неконституційними. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.
Статею 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визначено, що прожитковий мінімум для дітей до 6 років з 1 квітня становить 463 грн., з 1 жовтня Ї 470 грн..
З довідки від 11.12.2008 року № б/н вбачається, що позивачу нараховувалась та виплачувалась допомога по догляду за дитиною в розмірі: за січень 2007 рокуЇ 181,13 грн., за лютий Ї 241,50 грн., за березень - серпень 2007 рокуЇ 258,06 грн., за вересень 2007 рокуЇ 268,90 грн., за жовтень 2007 рокуЇ 272,25 грн. , за листопаад 2007 року Ї 280,09 грн , за період грудень 2007 року - грудень 2008 року - 288,20 грн.
Згідно пп.2 п.41 розділу II Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI було внесено зміни до Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасової втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240 - ЙЙЙ.
Згідно з ст.ст. 42 - 44 вивевказаного Закону позивачу повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі не меншому від розміру прожиткового мінімуму , встановленого Законом з дня надання відпустки для догляду за дитиною до досягення нею трирічного віку, як застрахована особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнано неконституційним.
Отже, з 22 травня 2008 року категорії осіб, які фактично здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку поновлено право на отримання щомісячної допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Таким чином, позовні вимоги в частині нарахування на користь позивача недоплаченої, особі, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, щомісячної державної соціальної допомоги починаючи з 22 травня 2008 року підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставив, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця вимога Позивача щодо виплати допомоги по догляду за дитиною є формою реалізації конституційного права громадян на соціальний захист.
За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату допомоги по догляду за дитиною громадянам України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, на думку Суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання допомоги по догляду за дитиною, яка прямо передбачена законом.
Суд звертає увагу сторін на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так, наприклад, у справі «Качко проти України»Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання допомоги по догляду за дитиною засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання дітям війни надбавок до пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Відносини, що склалися між позивачем та відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту статті 3 та пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Враховуючи те, що позивач має дитину віком до трьох років, тобто наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання допомоги по догляду за дитиною.
Наділивши осіб зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які мають дітей віком до трьох років.
Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності до п.55 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751 “Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми”, призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім'ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.
Крім того, виходячи із наведеного, суд не вбачає пропущення позивачем строку для звернення до суду за захистом свого права щодо здійсненя перерахунку по недоотриманій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.
Керуючись ч.2 ст.152 Конституції України, ст. ст. 3, 5, 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” в редакції від 22.03.2001 року, Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751 “Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми”, рішенням Коституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 року, ст.ст. 2, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,Ї
ПОСТАНОВИВ:
1.Адміністративний позов задовольнити.
2. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Добровеличківської районної державної адміністрації здійснити щомісячне нарахування ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною, відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.01 року “Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми”, починаючи з 9.07.07 по 31.12.07 рік, а також починаючи з 22 травня 2008 року.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та регулятивної частин постанови - з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України.
Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М.Ком'якович