ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.07.2006 м. Дніпропетровськ
Справа № 12/213
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
при секретарі: Стуковенковій Н.В.
за участю представників:
прокурора: Овчар Т.В.- прокурор відділу прокуратури області
позивача: Прохоров В.М.- заступник голови районної ради
Бараненко О.М.- предст., дов.№100д від 29.05.2006 року
Верешка С.В.- зав. юридичним відділом, дов.№10/159 від 09.06.2006 року
відповідачів: 1. Щербіна С.Я.- предст., дов. від 19.05.2006 року.
2. Не явився
3. Решетніков А.О.- предст., дов. від 15.12.2005 року
4. Решетніков А.О.- предст., дов.№2/Д від 20.01.2006 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання прокурора Петропавлівського району Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2005 року у справі №12/213
за позовом: Петропавлівської районної ради (смт. Петропавлівка Дніпропетровської області)
до: 1. Петропавлівського райкому профспілки працівників агропромислового комплексу (смт. Петропавлівка Дніпропетровської області)
2. Петропавлівської районної державної адміністрації (смт. Петропавлівка Дніпропетровської області)
3. Товариства з обмеженою відповідальністю „База відпочинку „Берізка” (м. Бердянськ Запорізької області)
4. Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми „Нібас” (смт. Петропавлівка Дніпропетровської області)
про: визнання недійсними рішень та розпоряджень
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2005 року по справі №12/213 (суддя Жукова Л.В.) було відмовлено у позові Петропавлівської районної ради до Петропавлівського райкому профспілки працівників агропромислового комплексу (смт. Петропавлівка Дніпропетровської області), Петропавлівської районної державної адміністрації (смт. Петропавлівка Дніпропетровської області), товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Берізка" (м. Бердянськ Запорізької області) і товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Нібас" (смт. Петропавлівка Дніпропетровської області) про визнання недійсними:
· рішення Пленуму Петропавлівського райкому профспілки працівників агропромислового комплексу від 25.02.2000р. (протокол №2);
· розпорядження Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №119-р від 21.04.2000р. “Про перереєстрацію дитячого оздоровчого комплексу “Берізка”;
· протоколу №4 від 25.11.2003р. загального засідання президії Петропавлівського райкому профспілки працівників АПК, управління сільського господарства і продовольства Петропавлівського району, Петропавлівської райдержадміністрації і керівників агроформувань Петропавлівського району про необхідність реформування Дитячого оздоровчого комплексу “Берізка” і приведення його статутних документів у відповідність з чинним законодавством;
· протоколу №6 від 27.11.2003р. засідання президії Петропавлівського райкому профспілки працівників АПК “Про безоплатну передачу корпоративних прав Петропавлівського райкому профспілки працівників АПК в дитячому оздоровчому комплексі “Берізка” товариству з обмеженою відповідальністю агрофірмі “Нібас”;
· угоди від 28.11.2003р. про безоплатну передачу корпоративних прав ДОК “Берізка”;
· протоколу №21/1 від 11.11.2004р. загальних зборів учасника дитячого оздоровчого комплексу “Берізка” про реорганізацію ДОК “Берізка”;
та про зобов’язання передати у комунальну власність територіальної громади Петропавлівського району в особі Петропавлівської районної ради корпоративні права на дитячий оздоровчий табір “Берізка” у розмірі 100 відсотків.
В обґрунтування винесеного рішення господарський суд послався на відсутність порушення прав і охоронюваних інтересів позивача по справі, оскільки останній ніколи не був власником бази відпочинку.
Прокурор Петропавлівського району Дніпропетровської області, не погоджуючись із судовим рішенням подав апеляційне подання, у якому просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2005 року по справі №12/213 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Прокурор вважає, що рішення господарського суду прийнято з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи і висновками, які не відповідають обставинам справи. Прокурор, зокрема, зазначає, що послідовна передача корпоративних прав на дитячий оздоровчий табір „Берізка” і подальше його перетворення на базу відпочинку суперечить чинному законодавству. Прокурор вважає, що зазначені корпоративні права підлягають передачі у комунальну власність територіальної громади Петропавлівського району, оскільки розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації №119-р містить необґрунтовані посилання на Указ Президента України „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки”. На думку заявника оздоровчий табір на підставі п.8 ст.31 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство” не підлягав паюванню в процесі реорганізації підприємств та підлягав безоплатній передачі до комунальної власності, тобто на баланс Петропавлівської районної ради.
Позивач –Петропавловська районна рада –відзив на апеляційне подання не надав. Представники позивача у судовому засіданні пояснили, що підтримують доводи прокурора і просять скасувати судове рішення по справі.
Відповідач-1 –Петропавлівський райком профспілки працівників агропромислового комплексу –у відзиву на апеляційне подання і у судовому засіданні пояснив, що міжколгоспний дитячий оздоровчий табір „Берізка” був створений колгоспами Петропавлівського району як кооперативна організація шляхом об’єднання на дольовій участі їх грошових, матеріальних та трудових ресурсів з метою організації відпочинку дітей. Збитковість колгоспів та відсутність з їхнього боку фінансування дитячого табору змусила колгоспи звернутися до Петропавлівського райкому профспілки працівників агропромислового комплексу зі зверненням прийняти права і обов’язки засновника табору з метою подальшого його утримання. Рішення Пленуму від 25.02.2000 року було прийнято на підставі такого звернення. Всі наступні послідовні передачі корпоративних прав відповідають вимогам чинного законодавства. Позивач протягом п’яти років не звертався ні до кого з позовами про примусову передачу корпоративних прав, але коли табір відновив свою роботу намагається забрати його у нового власника. Відповідач-1 вважає судове рішення законним і обґрунтованим.
Відповідач-2 –Петропавловська районна державна адміністрація –у відзиву на апеляційне подання зазначила, що подання прокурора не засноване на законі і його вимоги не підлягають задоволенню, оскільки розпорядження №119-р від 21.04.2000 року голови Петропавлівського районної державної адміністрації було прийнято на підставі наданих документів в межах владних повноважень та у відповідності з діючим законодавством. Твердження прокурора про його невідповідність законодавству безпідставне та не доведене, посилання на конкретні норми законодавства, яким суперечить розпорядження, у поданні не наведені, тому підставі для визнання його недійсним відсутні. Посилання прокурора на п.8 ст.31 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство” необґрунтоване, оскільки зміни до цієї норми були внесені законом від 20.02.2003 року, а передача табору була проведена у 2000 році, тобто до введення в дію змін до цього закону. Колгоспи району як засновники дитячого оздоровчого комплексу виразили свою волю на передачу комплексу відповідачу-1. Табір ніколи не належав до комунальної власності і рада взагалі не має на нього ніякого права. 29.06.2006 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від відповідача-2, у якому останній просив розглянути справу без участі його представника. Оскільки неприбуття у судове засідання представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи (ч.4 ст.196 КАС України), справа слухалася без участі представника відповідача-2 за наявними у справі матеріалами.
Відповідач-3 –товариство з обмеженою відповідальністю „База відпочинку „Берізка” –у відзиву на апеляційне подання і у судовому засіданні пояснив, що вважає подання прокурора безпідставним, оскільки передача корпоративних прав була обґрунтованою та законною у зв’язку з неможливістю попередніх власників –колективних господарств Петропавлівського району здійснювати утримання та фінансування оздоровчого дитячого табору за рахунок власних коштів. Предмет спору ніколи раніше не належав до об’єктів комунальної власності і позивач не звертався до власників з проханням передати цей об’єкт у комунальну власність, а зазначені у апеляційному поданні норми не зобов’язують власника передавати майно або корпоративні права у комунальну власність. Передача прав та обов’язків комплексу проводилася за рішенням його попередніх власників і без порушень чинного законодавства.
Відповідач-4 –товариство з обмеженою відповідальністю „Нібас” –у відзиву на апеляційне подання і у судовому засіданні пояснив, що будь-які підстави для задоволення подання відсутні, оскільки корпоративні права передавалися власниками цих прав. Крім того, прокурором був пропущений строк позовної давності.
У судовому засіданні 11 липня 2006 року була оголошена вступна та резолютивна частина ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Вислухав представників сторін і прокурора, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 27 січня 1995 року головою Петропавлівського районного агропромислового об’єднання був затверджений статут Петропавлівського міжколгоспного дитячого оздоровчого табору „Берізка” (зареєстрований у Бердянському виконкомі Запорізької області 16.03.1995 року за №96), згідно з яким останній є кооперативною організацією, яка створена колгоспами шляхом добровільного об’єднання на дольовій участі їх грошово-матеріальних та трудових ресурсів з метою організації відпочинку дітей агропромислового комплексу (п.1 Статуту).
25.02.2000 року рішенням Пленуму Петропавлівського райкому профспілки працівників агропромислового комплексу (протокол №2) у зв’язку з скрутним становищем та неможливістю колективних господарств Петропавлівського району утримувати оздоровчий дитячий заклад, права та обов’язки засновника дитячого табору „Берізка” були передані Петропавлівському райкому профспілки працівників агропромислового комплексу, а табір перейменовано в дитячий оздоровчий комплекс „Берізка”. Крім того, було доручено Петропавлівському райкому профспілки працівників агропромислового комплексу оформити усі необхідні документи по державній перереєстрації ДОТ „Берізка”.
21.04.2000 року головою Петропавлівської районної державної адміністрації було прийнято розпорядження №119-р „Про перереєстрацію дитячого оздоровчого комплексу „Берізка”, яким було вирішено передати права та обов’язки засновника Петропавлівського дитячого табору „Берізка” Петропавлівському райкому профспілки, перейменувати міжколгоспний дитячий табір „Берізка” в дитячий оздоровчий комплекс „Берізка”, подати на затвердження статут ДОТ „Берізка”.
На підставі зазначених документів 18.05.2000 року виконавчим комітетом Бердянської міської ради прийнято рішення №284, згідно з яким було перереєстровано Статут дитячого оздоровчого комплексу „Берізка”. Пунктом 1 Статуту було визначено, що дитячий оздоровчий комплекс „Берізка” є закладом позашкільного виховання та оздоровлення дітей, заснований на власності Петропавлівського райкому профспілки працівників агропромислового комплексу.
У подальшому відбувся за рішеннями власників новий перехід корпоративних прав (протокол №4 від 25.11.2003р. загального засідання президії Петропавлівського райкому профспілки працівників АПК, управління сільського господарства і продовольства Петропавлівського району, Петропавлівської райдержадміністрації і керівників агроформувань Петропавлівського району про необхідність реформування Дитячого оздоровчого комплексу “Берізка” і приведення його статутних документів у відповідність з чинним законодавством; протокол №6 від 27.11.2003р. засідання президії Петропавлівського райкому профспілки працівників АПК “Про безоплатну передачу корпоративних прав Петропавлівського райкому профспілки працівників АПК в дитячому оздоровчому комплексі “Берізка” товариству з обмеженою відповідальністю агрофірмі “Нібас”; угода від 28.11.2003р. про безоплатну передачу корпоративних прав ДОК “Берізка”; протокол №21/1 від 11.11.2004р. загальних зборів учасника дитячого оздоровчого комплексу “Берізка” про реорганізацію ДОК “Берізка”, рішення Бердянської міської ради від 24.05.2005 року про державну реєстрацію змін до установчих документів шляхом викладення Статуту ТОВ „База відпочинку „Берізка” у новій редакції).
Прокурор вважає, що оскільки первинна передача корпоративних прав Петропавлівському райкому профспілки працівників агропромислового комплексу була незаконною, всі наступні передачі таких корпоративних прав іншим особам є також незаконними.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що судове рішення відповідає вимогам чинного законодавства і повинно бути залишено без зміни, виходячи із наступного:
· на момент створення Петропавлівського міжколгоспного дитячого оздоровчого табору „Берізка” останній був кооперативною організацією, створеною за рахунок дольової участі колгоспів (грошових, матеріальних і трудових ресурсів). Вищим органом управління ДОТ було районне агропромислове об’єднання. Таким чином, власником спірного майна були колгоспи (колективна власність);
· спірне рішення пленуму Петропавлівського райкому профспілки працівників агропромислового комплексу від 25.02.2000 року і розпорядження голови Петропавлівського районної державної адміністрації №119-р від 21.04.2000 року „Про перереєстрацію дитячого оздоровчого комплексу „Берізка” були прийняті на підставі звернень колективних господарств району і передачі ними своєї частки райкому профспілки, тобто на підставі добровільного рішення власників;
· дитячий оздоровчий табір „Берізка” з моменту його створення не був ні комунальною власністю, ні власністю територіальних громад;
· вимагаючи визнати недійсними рішення про передачу корпоративних прав прокурор не послався на жодний нормативний акт, якому зазначені рішення не відповідають, а вимога про зобов’язання ТОВ „База відпочинку „Берізка” передати у комунальну власність територіальної громади Петропавлівського району корпоративні права на дитячий оздоровчий табір „Берізка” у розмірі 100% не підтверджена жодним нормативним актом, згідно якого вимагається така передача, у тому числі і Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”;
· Посилання прокурора на п.8 ст.31 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство” взагалі не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки Закон був доповнений зазначеною нормою тільки 20.02.2003 року згідно з законом №547-ІУ. Спірні ж правовідносини виникли у 2000 році, коли обов’язок передачі у комунальну власність була відсутня.
За таких обставин посилання прокурора на порушення законодавства при передачі корпоративних прав не підтверджені доказами по справі, а права Петропавлівської районної ради не порушені, оскільки остання ніколи не була власником спірного об’єкту і у відповідачів у 2000 році не було обов’язку передачі об’єкта до комунальної власності.
При прийнятті постанови Дніпропетровський апеляційний суд також враховує, що відповідно до ст.49 Закону України „Про власність” володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, третейським судом. Власник не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України (ч.1 ст.55). Жодний державний орган не має права втручатись у здійснення власником, а також особами, переліченими у пункті 5 статті 48 цього Закону, їх правомочностей щодо володіння, користування й розпорядження своїм майном або встановлювати не передбачені законодавчими актами України додаткові обов'язки чи обмеження. Державні органи несуть майнову відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником і зазначеними особами правомочностей щодо володіння, користування й розпорядження майном в обсязі, передбаченому пунктом 4 статті 48 цього Закону (ст.56 Закону).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В:
Апеляційне подання прокурора Петропавлівського району Дніпропетровської області (смт. Петропавлівка Дніпропетровської області) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2005 року у справі №12/213 залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в місячний строк.
Головуючий О.С.Євстигнеєв
Судді: Л.О.Лотоцька
Р.М.Бахмат
(ухвала виготовлена у повному обсязі 17.07.2006 року)
З оригіналом згідно.
Помічник судді М.В. Юрченко
17.07.2006р.