У Х В А Л А

і м е н е м у к р а ї н и

11 лютого 2015 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Касьяна О.П.,

суддів: Гончара В.П., Карпенко С.О.,

Остапчука Д.О., Савченко В.О.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до державного підприємства «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 4 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 16 липня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що на підставі строкового трудового договору від 3 липня 2013 року працювала підсобним робітником у мехмайстерні ДП «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів». Строк дії трудового договору закінчився 26 грудня 2013 року. Наказом від 4 лютого 2014 року її звільнено з підстав, передбачених п. 2 ст. 36 КЗпП України, у зв'язку із закінченням строку трудового договору. 10 грудня 2013 року з нею стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, про який складено акт за формою Н-1, та до 13 лютого 2014 року вона перебувала на лікуванні. Оскільки її безпідставно звільнено під час тимчасової непрацездатності, після перебування на лікарняному вона знову стала до роботи. Просила поновити строк на звернення до суду з позовом, поновити її на посаді підсобного робітника з 4 лютого 2014 року, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та 3 000 грн - на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 4 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 16 липня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням судами норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 прийнято на роботу підсобним робітником в мехмайстерню ДП «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів» на підставі трудового договору, укладеного на строк з 3 липня 2013 року до 26 грудня 2013 року.

10 грудня 2013 року з ОСОБА_3 стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, про що 31 січня 2014 року складено акт за формою Н-1.

З 10 грудня 2013 року по 13 лютого 2014 року ОСОБА_3 перебувала на лікуванні.

Наказом № 50 від 4 лютого 2014 року ОСОБА_3 звільнено за закінченням строку трудового договору.

Звернувшись до суду, ОСОБА_3 вказувала, то вона вийшла на роботу одразу після лікування, отже трудовий договір вважається продовженим на невизначений термін і вона має бути поновлена на роботі.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, виходив із того, що строк трудового договору між ОСОБА_3 та ДП «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів» закінчився 26 грудня 2013 року, наміру продовжувати з ОСОБА_3 трудовий договір у підприємства не було, тому її правомірно звільнено з 4 лютого 2014 року, тобто після закінчення розслідування нещасного випадку на виробництві, що стався з нею.

Такі висновки суду є правильними.

Відповідно до ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути укладений на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.

Укладення трудового договору, як зазначено у статті 24 КЗпП України, оформляється наказом або розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу.

При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатися часом настання певної події.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди дійшли вірного висновку про те, що звільнення позивача відбулося з підстав закінчення строку трудового договору і на такі правовідносини не поширюється заборона, передбачена ч. 3 ст. 40 КЗпП щодо звільнення у період його тимчасової непрацездатності, так як звільнення позивача відбулося не з ініціативи власника або уповноваженого органу.

Встановивши, що при звільненні позивача порушень не було, суди дійшли вірного висновку про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_3 на роботі і стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди.

Отже, висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог є обґрунтованим.

У відповідності до частини 1 статті 335 ЦПК під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно статті 337 ЦПК суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Судами досліджено обставини справи повно, зібраним доказам дана оцінка, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи скарги висновків суду не спростовують.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 4 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 16 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.П.Касьян

Судді: В.П.Гончар С.О.Карпенко Д.О.Остапчук В.О.Савченко