21.02.07   УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів                                                                             телефон канцелярії

проспект Миру, 20                                                                                         7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

20 лютого 2007 року                                                                            Справа № 12\58

Позивач:           Товариство з обмеженою відповідальністю  "Дельта фуд"

 вул. Дніпровська, 34, м. Чернігів, 14010

Відповідач:          Суб"єкт підприємницької діяльності  - фізична особа ОСОБА_1,  АДРЕСА_1

Предмет спору: про стягнення заборгованості 1192,89 грн.,

                                                                                   Суддя      Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача:   Терещенко М.М. -представник,  довіреність б/н від 07.02.2007р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 929 грн. 89 коп. боргу, 39 грн. 84 коп. пені за період з 20.09.2006 року по 15.01.2007 року та 223 грн. 16 коп. штрафу, згідно договору купівлі-продажу № НОМЕР_1 від 01.12.2005 року.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але  відповідач повноважного  представника в судове засідання не направив, документи витребувані ухвалами суду від 24.01.2007 року та від 08.02.2007 року суду не надав.         

Представник позивача в судовому засіданні  надав клопотання  про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та наддав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

          Не з'явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши подані документи і матеріали,  вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору,  господарський суд  встановив:

          01 грудня 2005 року між сторонами було укладено договір купівлі -продажу № НОМЕР_1.          

          Відповідно до  п. 1.2. зазначеного договору позивач взяв на себе зобов'язання передати у власність відповідачеві, а  відповідач прийняти та оплатити лікеро-горілчані вироби та продукти харчування.

         Пунктом 2.2. Договору передбачено, що загальна сума договору складається із сум, зазначених в накладних, якими оформлюється прийом-передача товару, поставленого на підставі даного договору.

       Також відповідно до розділу четвертого договору доставка товару проводиться окремими партіями протягом строку дії Договору. Датою передачі партії товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідній накладній (відповідному товаросупроводжувальному документі).

         Як вбачається  з матеріалів справи позивач свої зобов'язання щодо виконання умов Договору виконав належним чином та в повному обсязі, а саме продав відповідачеві лікеро-горілчані вироби та продукти харчування,  згідно накладних  № НОМЕР_2 від 29.08.2006 року на суму 686 грн. 02 коп. та № НОМЕР_3 від 05.09.2006 року на суму 743 грн. 87 коп., які знаходяться в матеріалах справи,  на загальну суму 1429 грн. 89 коп.

У відповідності до п. 5.1. договору відповідач за отриманий товар зобов'язаний був здійснити розрахунки протягом 14 календарних  днів від дати прийому-передачі товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати  господарські зобов»язання належним чином  відповідно  до закону, інших правових  актів, договору, а за відсутності  конкретних вимог  щодо виконання зобов»язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона  має вжити усіх  заходів, необхідних  для належного  виконання нею зобов»язання , враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення загальногосподарського інтересу . За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні  положення  Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей передбачених  цим Кодексом.

Так відповідно до  ст.  526 Цивільного кодексу України,  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших  актів цивільного законодавства, а за відсутності  таких умов  та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу  або інших вимог , що звичайно ставляться.

Як свідчать матеріали справи  відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав частково, сплативши за накладною №  НОМЕР_2 від 29.08.2006 року 500 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем  за отриманий товар становить 929 грн. 89 коп.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі  39 грн. 84 коп.  за період з 20.09.2006 року по 15.01.2007 року., відповідно до п. 7.1. договору купівлі-продажу № НОМЕР_1 від 01.12.2005 року.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

         Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також  частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки пунктом  7.1. договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки, і матеріалами справи підтверджується прострочка відповідача щодо оплати отриманих лікеро-горілчаних виробів та продуктів харчування, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нарахована пеня в сумі 39 грн. 84 коп. за період з 20.09.2006 року по 15.01.2007 року.

Позивач також просить стягнути з відповідача штраф, відповідно до п. 7.4. Договору, в сумі  1192  грн. 89 коп.

Статтею 549 Цивільного кодекс України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми невиконання  або неналежного виконання зобов'язання.

Пунктом 7.4.  Договору купівлі-продажу сторони передбачили, що у разі прострочки покупцем оплати вартості товару більше ніж на 60 календарних днів вважається, що покупець необґрунтовано відмовився від оплати товару та зобов'язаний сплатити на користь продавця штраф за ухилення від оплати у розмірі  30 % вартості отриманого та не оплаченого в строк товару.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано штраф в сумі 223 грн 16 коп.

Враховуючи незначну суму заборгованості , та оскільки  сума штрафу  надмірно  велика  порівняно із збитками  кредитора ,  суд   у відповідності до ст. 231 Господарського кодексу України вважає за  можливе  зменшити розмір  штрафу на 50 %, відповідно штраф за  неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманих лікеро-горілчаних виробів та продуктів харчування підлягає стягненню  в сумі  в сумі 111 грн. 58 коп.

        Приймаючи до уваги , що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно в повній сумі не розрахувався і вимоги позивача не оспорив, суд доходить висновку,  що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 929 грн. 89 коп. боргу, 39 грн. 84 коп. пені та 111 грн. 58 коп. штрафу, в решті позовних вимог відмовити.

       Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита в сумі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526,546,549  Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230,231,232,233 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82-85   Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд 

                                                      ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити  частково.

2. Стягнути з  Суб"єкта підприємницької діяльності  - фізичної особи ОСОБА_1,АДРЕСА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1)  на користь   Товариство з обмеженою відповідальністю  "Дельта фуд"  14010, м. Чернігів, вул. Дніпровська, 34, (р/р 2600801762310 в ЧФ ВАТ „Укрексімбанк” м. Чернігова, МФО 353649, код 32194945) 929 грн. 89 коп. боргу, 39 грн. 84 коп. пені, 111 грн 58 коп  штрафу, 102 грн. держмита та 118 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після  набранням  судовим рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

            Суддя                                                  Л.М.Лавриненко