ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.07.2006 року Справа № А12/23(25/263)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Лотоцької Л.О. (доповідач)
суддів :Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі судового засідання : Стуковенковій Н.В.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 довіреність № б/н від 29.07.2005 року
від відповідача : Гак С.П. довіреність № 163/01-21 від 11.01.2006 року начальник юридичного відділу
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2006 року у справі № А12/23(25/263)
за позовом : Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м. Кривий Ріг
до відповідача: Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу
про визнання недійсною вимоги
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2006 року у справі № А12/23(25/263) ( суддя Жукова Л.В) провадження у справі за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м. Кривий Ріг до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу про визнання недійсним вимоги відповідача про сплату боргу від 06.04.20005 року № НОМЕР_1 на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3718 грн. 90 коп. припинено.
Відмовлено в позові в частині визнання недійсним повідомлення відповідача від 12.07.2005 року № НОМЕР_2 в частині встановлення позивачу суми зобов'язань по сплаті штрафних санкцій у розмірі 5700 грн. 01 коп. та стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.
Оскаржуючи рішення, Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2, м. Кривий Ріг в апеляційній скарзі просить рішення господарського суду скасувати, позов задовольнити, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Скаржник посилається на те, що Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу своєчасно не надіслано позивачу вимоги про сплату недоїмки, що виникла на кінець звітнього базового періоду -жовтень 2002 року, чим порушило вимоги чинного законодавства. В результаті незаконної бездіяльності відповідача, позивач був позбавлений можливості своєчасно сплатити недоїмку, що виникла в жовтні 2002 року, або узгодити суму недоїмки з органом Пенсійного фонду чи оскаржити її в судовому порядку. Сума штрафних санкцій, що підлягає сплаті згідно повідомлення від 12.07.2005 року № НОМЕР_2, нарахована тому, що недоїмка по страховим платежам на кінець звітного базового періоду - жовтень 2002 року не була своєчасно сплачена в результаті незаконної бездіяльності Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу. Згідно акту звірки початкових даних у картці особового рахунку позивача станом на 01.01.2005 року, підписаного відповідачем 21.03.20005 року, недоїмка за період до 01.01.2004 року по внескам та штрафним санкціям відсутня. Згідно розрахунку, наданого відповідачем до судового засідання 28.03.2006 року, недоїмка за період до0.12.2003 року по штрафним санкціям складає 5925 грн. 93 коп. Згідно акту звірки початкових даних у картці особового рахунку позивача станом на 20.01.2006 року, підписаного відповідачем 24.03.2006 року , недоїмка за період до 01.01.2004 року по штрафних санкціях складає 9460 грн. 81 коп. Сума штрафних санкцій за несвоєчасну сплату позивачем недоїмки на кінець звітнього базового періоду -жовтень 2002 року - має різне значення та не співпадає з сумою штрафних санкцій, що визначена в повідомленні від 12.07.2005 року № НОМЕР_2. Даний факт підтверджує недійсність спірного повідомлення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу від 12.07.2005 року № НОМЕР_2 в частині встановлення позивачу суми зобов'язань по сплаті штрафних санкцій в розмірі 5700,01 грн.
Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу у запереченні на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечує, посилаючись на те, що на час розгляду справи штрафна санкція Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 за несвоєчасну сплату зобов'язань складає 5925,93 грн. Штрафні санкції нараховані згідно п. 17.1.7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 -111 від 21.12.2000 року, в зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання за період з 01.08.2002 року по 09.09.2003 рік. Посилання позивача на незаконність нарахування штрафної санкції безпідставні, оскільки період нарахування штрафної санкції не пов'язаний з періодом виникнення недоїмки по сплаті збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі, як орган виконавчої влади, уповноважений виконувати функції формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, а також забезпечення та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, законно накладає на Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 штрафні санкції.
У судовому засіданні, що відбулося 06.07.2006 року оголошувалась перерва до 18.07.2006 року .
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з таких підстав:
Суб”єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
06.04.2005 року позивачу була направлена вимога № НОМЕР_1 про сплату недоїмки зі страхових внесків в сумі 3718,90 грн.
Листом № НОМЕР_3 Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу повідомило позивача про скасування вимоги про сплату боргу № НОМЕР_1 та надала повідомлення № НОМЕР_2 від 12.07.2005 року, в якому позивач повідомлявся про визначення суми зобов'язань -11461, 89 грн., в тому числі 5700,01 грн. штрафних санкцій.
Позивач, з урахуванням змін до позовних вимог від 09.08.2005 року, посилаючись на незаконність вимоги № НОМЕР_1 та повідомлення № НОМЕР_2 просив визнати їх недійсними та стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 10000 грн.
Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, на підставі норм якого подавався позов, господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсним актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Частиною 1 п.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів віднесені спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень ( нормативно -правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Нормативно -правовий чи правовий акт індивідуальної дії -це юридична форма рішень суб'єкта владних повноважень, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки.
Акти індивідуальної дії породжують права і обов'язки у того суб'єкта, якому вони адресовані.
Форми, найменування і порядок прийняття актів суб'єктами владних повноважень регламентуються Конституцією України, відповідними законами України.
Відповідно до ч.ч. 1,2,3, 13 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058 ( в редакції 16.06.2005 року) у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Згідно з п. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Мінюсті України 16.01.2004 року № 64/8663 ( в редакції 31.01.2005 року) суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а)якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. У випадку а) вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки. У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками. Вимога формується на суму боргу, який не менше 10 грн.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату боргу, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Про оскарження вимоги до суду страхувальник зобов'язаний письмово повідомити протягом трьох робочих днів орган Пенсійного фонду, який направив вимогу.
Узгодження вимоги органу Пенсійного фонду здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.
Вимога вважається відкликаною, якщо: сума боргу самостійно погашається страхувальником; орган Пенсійного фонду скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу внаслідок її узгодження або оскарження; вимога органу Пенсійного фонду про сплату боргу скасовується чи змінюється судом (господарським судом); борг списується у випадках, передбачених статтею 106 Закону.
Таким чином актом індивідуальної дії відповідного Управління Пенсійного фонду України є вимога про сплату недоїмки та рішення про нарахування фінансових санкцій.
З урахуванням наведеного повідомлення про суму зобов'язань № НОМЕР_2 від 12.07.2005 року не є актом індивідуальної дії у розумінні ч.1 п.1 ст. 17 Кодексу Адміністративного судочинства України та ст. 12 Господарського процесуального кодексу України і не може оспорюватися в адміністративному суді, в зв”язку з чим провадження у справі в цій частині підлягало закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України .
Вказані обставини не були враховані судом при винесені рішення у справі.
Позовні вимоги щодо визнання недійсною вимоги №НОМЕР_1 від 06.05.2005 року задоволенню не підлягали, оскільки, як вже зазначалося, вказана вимога фактично є відкликаною, на що посилався сам позивач.
Позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягали.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Статтею 1167 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Позивач не надав доказів, які б свідчили про приниження його честі, гідності, а також ділової репутації діями відповідача.
З урахуванням наведеного рішення прийнято господарським судом за неповністю дослідженими обставинами справи з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
З огляду на викладене та керуючись, ст.ст. 195,198,202,205,207,254, Кодексу Адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд ,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м. Кривий Ріг задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2006 року у справі № 12/23(25/263) скасувати.
Прийняти нову постанову.
В частині визнання недійсною вимоги № НОМЕР_1 від 06.04.2005 року та стягнення моральної шкоди в сумі 10000 грн. в позові відмовити.
В частині визнання недійсним повідомлення № НОМЕР_2 від 12.07.2005 року провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя Л.О.Лотоцька
Судді Р.М.Бахмат
О.С.Євстигнеєв