В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.05.2007 року Старосамбірський
районний суд Львівської області
у складі: головуючої – судді Лойзик М.В.,
при секретарі Бебич Г.Р.,
з участю прокурора Дердзяк П.І.,
потерпілого ОСОБА_1,
розглунивши у відкритому судовому засіданні у місті Старий Самбір кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, військовозобов’яза-ного, не працюючого, у відповідності зі ст.89 КК України не судженого; у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України,
В С Т А Н О В И В :
26.07.2006 року між 22 та 23 годинами біля кіоску у селі Чаплі Старосамбірського району Львівської області під час сварки на грунті раптово виниклих неприязних відносин ОСОБА_2 наніс удар домкратом ОСОБА_1, заподіявши перелом нижньої третини правої ліктьової кістки, який згідно висновку судово-медичної експертизи відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Підсудний ОСОБА_2 визнав себе винним та пояснив, що 26.07.2006 року між 22 та 23 годинами у селі Чаплі Старосам-бірського району власним автомобілем БМВ виїжджаючи від кіоску на проїжджу частину дороги включив дальнє світло фар і в цей момент йому назустріч над’їхав автомобіль ВАЗ 2101, який перегородивши дорогу, зупинився в метрі від нього. Водій цього автомобіля почав кричати чому він стоїть із включеним дальнім світлом фар. Він попросив, щоб йому дали дорогу, але побачивши, що із того автомобіля виходять агресивні, п’яні мужчини, висловлюючи до нього аналогічні претензії, також вийшов із автомобіля, підійшов до багажника, взяв домкрат і почав розмахувати ним, щоб його не побили. В цей час його пасажир ОСОБА_3 прикрикнув на нападників і на цьому суперечка, яка тривала 1-2 хвилини, закінчилася, всі роз’їхалися. Він не мав наміру заподіяти комусь шкоду. Можливо відбиваючись зачепив потерпілого і зламав йому руку. Шкодує що так сталося, просить його суворо не карати.
Винність підсудного підтверджується перевіреними у суді доказами - поясненнями потерпілого, свідків, документами.
Потерпілий ОСОБА_1 про час і місце події дав аналогічні пояснення, та показав, що оскільки автомобіль ВАЗ 2101, у якому їхав із малолітнім сином та ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був засліплений світлом фар автомобіля під управлінням підсудного, то останньому ОСОБА_4 та він зробили зауваження. У відповідь підсудний вискочив із автомобіля, витягнув із багажника якиїсь металевий предмет і почав ним розмахувати. Захищаючи сина, від отримав удар цим предметом по руці і відчув різкий біль. На цьому інцидент був вичерпаний і всі роз’їхалися. Оскільки рука сильно боліла, змушений був звернутися до лікарні, де було виявлено закритий поперечний перелом нижньої третини правої ліктьової кістки.
В теперішній час рука зажила, підсудний перед ним виба-чився, тому претензій до нього не має, не настоює на суворому покаранні.
Із оголошених у судовому засіданні пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 – жителів села Чаплі Старосамбірського району вбачається, що ввечері 26.07.2006 року біля кіоску під час спору невідомий побив ОСОБА_1, зламавши йому руку.
Згідно оголошених у суді пояснень свідка ОСОБА_9 ввечері 26.07.2006 року біля кіоску у селі Чаплі він, керуючи автомобілем ВАЗ 2101 був осліплений світлом фар автомобіля підсудного, у зв’язку з чим зробив останньому зауваження. Між підсудним і його пасажирами зав’язалася короткочасна суперечка, під час якої підсудний взяв із багажника домкрат і розмахуючи ним зачепив ОСОБА_1, заподіявши йому перелом руки.
Аналогічні пояснення дав свідок ОСОБА_5
Із пояснень свідка ОСОБА_3 вбачається, ввечері 26.07. 2006 року у селі Чаплі Старосамбірського району на його вимогу короткочасна суперечка між підсудним та пасажирами засліпленого ним автомобіля, закінчилася.
Пояснення потерпілого та свідків співпадають, взаємно під-тверджуються і свідчать про те, що підсудний в ході суперечки, при відсутності будь-якої загрози його життю чи здоров’ю, умисно наніс удар потерпілому.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 147/06 у по-терпілого ОСОБА_1 виявлено закритий поперечний перелом ниж-ньої третини правої ліктьової кістки з незначним кутовим зміщен-ням, утворення якого можливе від удару тупим предметом з обме-женою контактуючою поверхнею зі значною силою по нефіксованій кінцівці. Це тілесне ушкодження відноситься до середньої степені важкості як таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я – біль-ше 21 дня.
Таким чином, сукупністю досліджених у суді доказів достовірно доведена винність підсудного в умисному заподіянні потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження, тому ці його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.122 КК України.
Обираючи покарання ОСОБА_2С суд враховує ступінь тяж-кості вчиненого ним злочину, особу винного, який позитивно хара-ктеризується, у вчиненому розкаявся, перед потерпілим вибачився і він прийняв вибачення та не настоює на суворому покаранні.
Наведені пом’якшуючі покарання винного обставини дають підстави вважати можливим його виправлення і перевиховання в умовах, що визначаються ст.75, 76 КК України.
Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винним за ч.1 ст.122 КК України та обрати йому покарання – 2 (два) роки обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування цього покарання, якщо протягом 1 (одного) року він не вчинить нового злочину, а у відповідно до ст.76 КК України пові-домлятиме органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і періодично з’являтиметься для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу залишити підписку про невиїзд з місця проживання, а початок відбування покарання рахувати йому з часу звернення вироку до виконання.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Старосамбірський районний суд на протязі 15 діб з часу його проголошення.
Суддя