ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.07.2006 Справа № А33/41
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Лотоцької Л.О.
суддів: Бахмат Р. М. (доповідача), Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Стуковенкової Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 ( дов. б/н від 17.10.05 р.);
від відповідача: Головко В.А. (дов. № 7н-17/612 від 22.06.04 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Дніпродзержинськ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.06 року у справі № А33/41
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Дніпродзержинськ
до Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської обл. м.Дніпродзержинськ
про спонукання до виконання договору
В С Т А Н О В И В :
Господарський суд Дніпропетровської обл. постановою від 20.04.2006 р. у справі № А33/41 (суддя Разіна Т.І.) відмовив у позові фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2 до Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської обл. про спонукання відповідача належним чином виконувати договір № НОМЕР_1 оренди земельної ділянки від 17.04.2003 р.
Позивач, не погодившись з вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської обл. від 20.04.2006 р. по справі № А33/41 і прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Оскаржуючи постанову скаржник вважає постанову незаконною та необґрунтованою з підстав неправильного та неповного встановлення обставин у справі та застосування норм права.
Скаржник зазначає в апеляційній скарзі, що в оскаржуваної постанові суд посилається на те, що із матеріалів справи не вбачається, що позивач звертався в установленому порядку Законом України “Про оренду землі” до міського голови, щодо продовження терміну дії договору оренди.
Але у судовому засіданні першої інстанції взагалі не досліджувався факт звернення позивача з приводу продовження договору оренди земельної ділянки до будь-яких органів, у тому числі і до міського голови м.Дніпродзержинська.
Позивач вказує у скарзі, що відповідно до ч.3 ст.33 Закону України “Про оренду землі” у разі якщо орендар продовжує користування земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах., які були передбачені договором.
Тобто у даному випадку договір оренди земельної ділянки продовжується автоматично, якщо відсутній лист-повідомлення.
Відповідач у відзиві та під час судового засідання не заперечував факт відсутності письмового заперечення зі свого боку щодо продовження спірного договору оренди земельної ділянки.
Стосовно звернень позивача до міського голови, то позивач стверджує, що вони неодноразово подавалися, про що є відповідні листи, але до вирішення даної справи по суті це не має значення, оскільки не є обов'язковим фактором при продовженні договору за статтею 33 Закону України “Про оренду землі”.
Скаржник вважає, що господарський суд неправильно та неповно встановив обставини справи, звернувши увагу на звернення позивача, а не факт відсутності письмових заперечень орендодавця щодо продовження строку дії договору оренди № НОМЕР_1 земельної ділянки від 17.04.2003 р.
В апеляційній скарзі позивач не погоджується з мотивувальною частиною постанови господарського суду, в якій суд вказав про те, що позивач не зазначив у позові та не уточнив в судових засіданнях і в уточненні до позову письмово яким чином та в якій спосіб суд може зобов'язати належним чином виконувати договори.
Скаржник вказує, що на вимогу суду ним 20.04.2006 р. було подані письмові уточнення позовних вимог, в яких позивач просив на підставі статті 526 ЦК України та статті 124 Конституції України винести постанову про зобов'язання Дніпродзержинську міську раду Дніпропетровської обл. належним чином виконувати договір № НОМЕР_1 оренди земельної ділянки.
Отже, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 вважає, що спосіб, в який суд може зобов'язати належним чином виконувати договір, є винесення про це відповідного рішення -постанову. При цьому позивач посилається на статтю 16 ЦК України, відповідно до якої способом захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду без змін, оскільки судом у повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач вказує у відзиві, що підставою для укладання договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній або державній власності, є рішення орендодавця.
Спірна земельна ділянка відносить до комунальної власності Дніпродзержинської міської ради. Таким чином для укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк потрібно відповідне рішення Дніпродзержинської міської ради.
Статтею 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (280/97-ВР) передбачено, що міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи, вказані в апеляційній скарзі, у запереченні на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між Дніпродзержинською міською радою (орендодавець), яка діяла на підставі рішення сесії міської ради від 30.05.2002 р. за № 23-02/ХХІУ та приватним підприємцем ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки від 17.04.2003 р.
Згідно з пунктом 1.1 вказаного договору орендодавець надав орендарю, який прийняв у строкове володіння і користування земельну ділянку площею 0,0046 га, що знаходиться за адресою: вулиця Муратова (біля будинку № 4), згідно з планом земельної ділянки (кадастровий номер: НОМЕР_2).
Земельна ділянка (п.1.5 договору) передавалася в оренду з метою несільськогосподарського використання для розміщення об'єкту торгівлі ( магазин) - 0,0009 га: під проходами, проїздами, площадками -0,0037 га.
Договір укладався на термін до 25.03.2005 р. (п.2.1 договору).
У пункті 4.1 договору сторони встановили, що після закінчення строку дії договору, в разі його не продовження, на протязі 15 днів орендар зобов'язаний повернути земельну ділянку орендодавцю.
Позивач згідно листів, адресованих міському голові м.Дніпродзержинська, звертався з клопотаннями щодо продовження терміну дії договору оренди від 25.03.2003 р., які залишені без задоволення. Цей факт підтверджено постановою господарського суду Дніпропетровської обл. від 06.12.2005 р. справа № А31/341 (а.с. 59).
У відповідності до ч.3 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Таким чином, на підставі зазначеної норми, у випадку продовження орендарем користуватися земельною ділянкою по закінченні строку договору оренди, підставою для поновлення договору оренди є відсутність письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, яке здійснюється листом-повідомленням.
Позивач, на підставі ст. 526 ЦК України та ст. 24 Конституції України, звернувся з позовом про зобов'язання Дніпродзержинську міську раду Дніпропетровської обл. належним чином виконувати договір № НОМЕР_1 оренди земельної ділянки від 17.04.2003 р., укладений з приватним підприємцем ОСОБА_2.
Примусове виконання обов'язку в натурі -спосіб захисту цивільного права, який випливає із загального принципу повного та належного виконання зобов'язання. Цей спосіб полягає у зобов'язанні вчинити дію або утриматися від дії. Оскільки позивач ні в позовній заяві, ні в уточненні позовних вимог (а.с. 54) не вказав яким способом слід зобов'язати Дніпродзержинську міську раду виконувати договір № НОМЕР_1 оренди земельної ділянки від 17.04.2003 р. і не вказав які слід вчинити дії, то господарський суд правильно відмовив позивачу у позові.
На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, - У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Дніпродзержинськ залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2006 р. у справі № А33/41 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України в місячний строк.
Головуючий Л.О.Лотоцька
Судді: Р.М.Бахмат
О.С.Євстигнеєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
20.07.06 р.