Дата документу Справа № 33-647/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33- 647                               Суддя в 1-й інстанції Сінєльник Р.В.

Категорія ч.1ст.130 КпАП                     Суддя в 2-й інстанції Тютюник М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2012 року                                                              м. Запоріжжя

Суддя апеляційного суду Запорізької області Тютюник М.С., за участю ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, розглянувши в залі апеляційного суду Запорізької області у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 листопада 2012 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3

притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України і накладено стягнення у вигляді позбавлення прав керування транспортними засобами строком на 1 рік.

ВСТАНОВИВ:

Згідно оскаржуваної постанови суду, 31.10.2012 року о 02 год. 40 год. ОСОБА_1 в дворі буд. № 14 по вул. Соціалістичній в м. Запоріжжі керував автомобілем НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження медичного обстеження на стан сп’яніння відмовився, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись з постановою, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із скаргою, в якій вказує на необгрунтованність постанови суду з підстав того, що суддя не врахував його особистість, факт керування транспортним засобом в стані сп’яніння заперечує. Прохає про скасування постанови районного суду у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши апелянта та його захисника, які підтримали доводи апеляції, перевіривши викладені в апеляційній скарзі доводи, суд виходить з наступного.

Згідно вимог ст. 251 КпАП України - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Наведені у постанові суду обставини узгоджуються з відомостями протоколу про адміністративне правопорушення, від підпису якого ОСОБА_1 відмовився, що підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, з пояснень яких вбачається, що ОСОБА_1 був присутній при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно нього та відмовився від ознайомлення та підпису протоколу, а також підтверджується оглянутим у судовому засіданні відеозаписом, яким зафіксовані зазначені події.

Відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп’яніння підтверджується висновком щодо результатів медичного обстеження, складеного лікарем медичної установи від 31.10.2012 року.

У судовому засіданні апелянт зазначив, що 31.10.2012 р. в ночі повертався з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на власному автомобілі НОМЕР_1 до дому в тверезому стані, автомобіль залишив біля будинку № 14 по вул. Соціалістичній в м. Запоріжжі. Після чого з друзями в кафе вживав спиртні напої, надалі, повертався до дому, однак при вході в під’їзд будинку був затриманий працівниками ДАІ.

Аналогічні пояснення викладені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі.

Натомість зазначені пояснення апелянта спростовуються оглянутим у судовому засідання відеозаписом з камери реєстратора автомобіля ДАІ, яким зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом у дворі житлових будинків, спілкування ОСОБА_1 з працівниками ДАІ під час знаходження в салоні автомобіля та у подальшому біля транспортного засобу. Присутність сторонніх осіб під час зазначених подій не зафіксована.

З наведених підстав, суд не приймає до уваги пояснення свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з приводу того, що ОСОБА_1, залишивши авто біля будинку, в подальшому ним не керував. До того ж свідки, кожен окремо, зазначили що після того, як апелянт покинув кафе, подальші дії ОСОБА_1 не бачили, автомобіль останнього не знаходився в їх полі зору.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами.

Розбіжності в матеріалах справи щодо часу подій, які відбувались 31.10.2012 року за участю ОСОБА_1 не спростовують висновків суду стосовно винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України. Крім того, обставини перебування ОСОБА_1 у медичній установі та відмову від проходження медичного огляду останнім не спростовується.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КпАП України є правильною, оскільки останній відмовився від проходження медичного огляду відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного сп’яніння, чим порушив вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

При призначенні адміністративного стягнення, суд дотримався вимог ст. ст. 33, 245, 280 КУпАП.

Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд першої інстанції врахував тяжкість вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який не вперше притягається до адміністративної відповідальності, відсутність розкаяння та піддав ОСОБА_1 стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.1 ст. 130 КпАП України.

Накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є домірним скоєному правопорушенню і відповідає меті адміністративного стягнення.

З вказаним видом адміністративного стягнення апеляційний суд погоджується, підстави для скасування постанови судді відсутні.

Керуючись ст. ст. 293, 294 КпАП України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 листопада 2012 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України і накладено стягнення у вигляді позбавлення прав керування транспортними засобами строком на 1 рік, залишити без змін.

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Запорізької області                                                                       ОСОБА_7