Справа № 1-790/10

Рядок стат. звітн. – 45

Код суду – 0707

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2010 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого Котубей І.І.

при секретарі Бедринець М.Ю.

з участю: прокурора Демко В.В.

підсудної ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

перекладача ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, угорської національності, одруженої, непрацюючої, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, відповідно до ст. 89 КК раніше не судимої,

за ч. 2 ст. 304 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В період часу з серпня місяця 2010 року по жовтень 2010 року, в м. Мукачево по вул.. Матросова, на торговому ринку «ГІД» відкритого типу, ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно – небезпечних наслідків, втягнула свого малолітнього внука ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, у зайняття жебрацтвом, що виразилося в умисному примушуванні його до систематичного випрошування грошей у перехожих осіб. Отримані в наслідок жебракування грошові кошти в сумі 5-10 гривень за день, малолітній ОСОБА_5 віддавав своїй бабусі ОСОБА_1, яка використовувала їх у власних потребах.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому їй злочині повністю визнала та показала що, проживає разом з своїм чоловіком та внуком ОСОБА_5, якого виховує з тих пір, коли помер його батько. На даний час вона ніде не працює, чоловік важко хворий, не може пересуватися. У сім’ї в них дуже скрутне матеріальне становище, не вистачає грошей на проживання і тому вона просила внука та змушувала його виходити в місто Мукачево, просити систематично від людей грошові кошти, щоб було на що прожити. Роберт виходила на територію ринку «ГІД» та приносила нажебраковані кошти в сумі від 05 до 10 гривень, які вона від нього забирала та використовувала для власних потреб, купляла продукти харчування. Вона знає, що змушувати дітей до жебракування, це неправомірно і за такі дії може наступити кримінальна відповідальність, неодноразово була попереджена працівниками міліції про те, що б не втягувати дітей в жебракування, але все ж таки не припиняла примушувати внука жебракувати, так як іншим шляхом не могла заробляти гроші. Підсудна розкаялася у вчиненому, просила суворо її не наказувати.

Заслухавши думку прокурора, та інших учасників процесу, суд вважає за можливе згідно ст. 301-1 КПК України обмежити дослідження фактичних обставин справи допитом підсудної та дослідженням матеріалів справи, роз’яснивши їй процесуальні наслідки, передбачені ст. 299 КПК України. При цьому суд з’ясував, чи правильно розуміє підсудна зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності її позиції, а також роз’яснив, що в такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Крім повного визнання вини підсудною ОСОБА_1, вина її стверджується:

- рапортом працівника міліції від 23.10.2010 року (а.с. 3);

- попередженнями про недопущення жебрацтва малолітніх дітей від 20.10.2010 року та від 28.09.2010 року, згідно яких підсудна попереджена про недопущення втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом та можливість притягнення її до кримінальної відповідальності (а.с. 6-7);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з потерпілим ОСОБА_5 від 28 жовтня 2010 року (а.с. 34-36);

- актом обстеження житлово-побутових умов проживання малолітньої дитини (а.с. 56).

Оцінивши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудної ОСОБА_1 в скоєні злочину передбаченого ч.2 ст. 304 КК України, тобто втягнення малолітніх у заняття жебрацтвом - в судовому засіданні повністю доведена.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної, судом не встановлено. Вчинення злочину щодо малолітнього, визначена досудовим слідством як обставина, що обтяжує покарання, не може бути визнана такою судом відповідно до ч.4 ст. 67 КК України, оскільки вона передбачена в ст. 304 ч.2 КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудної, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.

При обрані виду і розміру покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки злочину, всі обставини справи, особу підсудної ОСОБА_1, яка скоїла тяжкий злочин, передбачений ч.2 ст. 304 КК України, щиро розкаялася у вчиненому, раніше не судима, по місцю проживання характеризується позитивно та обставини, що пом’якшують покарання.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання підсудної ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства.

Цивільного позову по справі не заявлялось, судових витрат та речових доказів немає.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 304 КК України, призначивши їй покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з встановленням їй іспитового строку – один рік і шість місяців.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжній захід ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржено на протязі 15-ти діб з моменту його оголошення через цей суд в апеляційний суд Закарпатської області.

Головуючий І.І. Котубей