копія
Справа № 11-620/2010 Головуючий в 1-й інстанції Логінова
Категорія: ст.ст.342 ч.2, 345 ч.2 КК України Доповідач Цугель І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2010 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області у складі:
Головуючого – судді Ковтуна В.П.
суддів Цугеля І.М., Матущака М.С.
з участю прокурора Лугового О.П.
захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 26 липня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, тимчасово непрацюючого, не судимого, має на утриманні малолітнього сина, проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4,-
засуджено за:
-ст.342 ч.2 КК України на 1 рік обмеження волі;
-ст.345 ч.2 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання у вигляді 2 років обмеження волі.
Згідно ст.75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік.
На підставі ст.76 КК України покладено на ОСОБА_2 обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися до неї для реєстрації.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишено попередній – підписку про невиїзд.
За вироком суду, 1.12.2009 р. близько 16 год. ОСОБА_2 зайшов до Хмельницького навчально-виховного об'єднання №3 дошкільного закладу початкової школи, що по вул. Зарічанській, 6/4 у м. Хмельницькому щоб забрати сина. Оскільки він знаходився у стані алкогольного сп'яніння, вихователь повідомила про це матір ОСОБА_3, яка пояснила, що сина забере дідусь. ОСОБА_2 неадекватно відреагував на цю ситуацію, штовхнув вихователя, був у збудженому стані, тому працівники дитячого закладу викликали співробітників міліції. Близько 16 год. 30 хв. прибув наряд міліції у складі дільничного інспектора Зарічанського ВМ ХМВ УМВС у Хмельницькій області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_2 було запропоновано залишити сина до прибуття дідуся. Однак ОСОБА_2 не відреагував на пропозиції працівників міліції, почав нецензурно висловлюватись та завдав удару кулаком в обличчя ОСОБА_4, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді крововиливу м'яких тканин нижньої повіки лівого ока, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. При затриманні та супроводі до відділу міліції ОСОБА_2 чинив опір, протидіючи виконанню працівниками міліції своїх службових обов'язків.
В поданій апеляції засуджений ОСОБА_2 просить змінити вирок суду першої інстанції і призначити йому покарання у вигляді штрафу, врахувавши при цьому вкрай важке матеріальне становище, що склалося в його сім’ї. Звертає увагу на те, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаюється у вчиненому. Має сім’ю, постійне місце проживання, на його утриманні знаходиться неповнолітній син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 та батьки – пенсіонери. Він сам хворіє на емоційно-нестійкий розлад особистості за імпульсивним типом та на попереково-крижовий радикуліт з вираженим больовим синдромом і порушенням функції ходи, в зв’язку з чим пройшов стаціонарне медичне лікування та потребує надання медичної допомоги і в подальшому. Потерпілий просив не позбавляти його волі.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника, які підтримали подану апеляцію, думку прокурора про законність і обґрунтованість вироку суду, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за викладених у вироку обставин, ґрунтуються на зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказах.
Засуджений ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, показав, що дійсно він 01.12.2009 року близько 16 години зайшов до Хмельницького НВО №3 дошкільного закладу початкової школи, що по вул. Зарічанській, 6/4 у м. Хмельницькому щоб забрати сина. Однак, вихователь відмовилась віддати йому дитину, оскільки він був у стані алкогольного сп’яніння. Він обурився, штовхнув вихователя, працівники дитячого закладу викликали співробітників міліції. Коли вихователь забирала сина, а працівник міліції тримав його за руку, не стримавшись, він вдарив його в обличчя. Щиро кається у вчиненому.
Потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що 01.12.2009 р. він разом з ОСОБА_5 прибули за викликом у НВО №3. Працівники дитячого закладу пояснили, що чоловік у нетверезому стані хоче забрати свого сина. Про дану ситуацію повідомили матір дитини, яка категорично заборонила віддавати дитину, повідомивши, що сина забере його дідусь. Він намагався заспокоїти чоловіка, однак останній вдарив його правою рукою в ліву частину обличчя. При супроводі до відділу міліції ОСОБА_2 чинив опір, у приміщенні Зарічанського відділу міліції поводив себе зухвало, бив ногами по столі, зірвав стільницю стола чергового.
Свідок ОСОБА_5 дав аналогічні покази.
Свідок ОСОБА_7 суду показала, що ОСОБА_2 прийшов забирати дитину у нетверезому стані, ледь тримався на ногах. Йому пояснили, що у такому стані він не може забрати дитину. Останній почав кричати, штовхнув її, тому працівники дитсадка змушені були викликати співробітників міліції.
Свідок ОСОБА_8 показала, що 01.12.2009 р. після 16 год. ОСОБА_2 прибув у дитячий заклад у нетверезому стані, тому йому не дозволили забрати сина. Останній поводився неадекватно, ображав присутніх. Коли прибули працівники міліції, вона бачила як ОСОБА_2 завдав удару кулаком в обличчя одному з працівників міліції.
Об’єктивно вина засудженого підтверджується даними висновку судово-медичної експертизи №101 від 19.01.2010 року, згідно якої у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у виді крововиливу м’яких тканин нижньої повіки лівого ока, що могли утворитись від дії твердого тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею по механізму удару та за своїм характером є легким тілесним ушкодженням.
Всім цим доказам по справі у їх сукупності суд дав належну правову оцінку, правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ст.ст. 342 ч.2, 345 ч.2 КК України.
Однак судом першої інстанції не в повній мірі взято до уваги те, що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, у вчиненому щиросердечно розкаявся, сприяв розкриттю злочинів та встановленню істини по справі.
На утриманні у нього перебуває малолітній син та батьки пенсійного віку, батько є інвалідом ІІІ групи по зору пожиттєво.
Він сам хворіє на емоційно-нестійкий розлад особистості за імпульсивним типом та на попереково-крижовий радикуліт з вираженим больовим синдромом і порушенням функції ходи, в зв’язку з чим пройшов стаціонарне медичне лікування та потребує надання медичної допомоги і в подальшому.
Потерпілий просив суворо не карати засудженого.
Все це пом’якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину.
За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції слід змінити, пом’якшити покарання, застосувати до засудженого ст. 69 КК України і перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст. 345 ч.2 КК України, остаточно за сукупністю злочинів призначити покарання у вигляді штрафу
У зв’язку із наведеним та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
У х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задоволити.
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 26 липня 2010 року стосовно ОСОБА_2 змінити, призначити йому покарання за ст.342 ч.2 КК України 1700 грн. штрафу, за ст.345 ч.2 КК України з застосуванням ст.69 КК України 2000 грн. штрафу.
На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити покарання у вигляді штрафу в сумі 2500 грн.
В решті вирок залишити без зміни.
З оригіналом згідно
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області ОСОБА_9