копія

Справа № 11-169/2010 Головуючий в 1-й інстанції Грох

Категорія: ч.2 ст. 286 КК України Доповідач Цугель І. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2010 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницького області в складі :

головуючої – судді Дуфнік Л.М.

суддів Майданюк К.І., Цугеля І.М.

з участю прокурора Марцинкевича С.А.

захисника ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

представників потерпілого ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Ярмолинецького районного суду від 19 січня 2010 року.

Цим вироком ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого начальником відділу з продажу запчастин ДП «Ніко-Чернівці», жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 286 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки, поклавши на нього обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися до неї для реєстрації.

Запобіжний захід залишено попередній – підписку про невиїзд.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь:

-ОСОБА_2 708,21 грн. матеріальної та 35000 грн. моральної шкоди, а всього 35708,21 грн.;

-ОСОБА_6 2641 грн. матеріальної та 35000 грн. моральної шкоди, всього 37641 грн.;

-ОСОБА_7 238 грн. матеріальної та 15000 грн. моральної шкоди, всього – 15238 грн.;

-ОСОБА_8 503,18 грн. матеріальної та 8000 моральної шкоди, всього 8503,18 грн.;

-Хмельницького обласного центру зайнятості 20651,14 грн. матеріальної шкоди;

-НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області судові витрати в розмірі 2507,72 грн.;

-НДЕКЦ при УМВС у Вінніцькій області судові витрати в розмірі 376,62 грн.

Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст.81 КПК України.

За вироком суду, 18 серпня 2006 року біля 8 год. 30 хв., керуючи автомобілем «Mitsubishi-Lancer», держномер СЕ 6705АС, на 218 км + 963,4 м автодороги Житомир-Чернівці в с. Соколівка Ярмолинецького району , рухаючись в напрямку смт. Ярмолинці, ОСОБА_5 проявив безпечність та неуважність, не вибрав безпечної швидкості та не врахував дорожню обстановку, яка складалася, допустив виїзд на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем «ВАЗ-2106», держномер ВХ 0257 АА, під керування водія ОСОБА_2

Внаслідок зіткнення водій автомобіля «ВАЗ-2106» ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, які за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Пасажири автомобіля «ВАЗ-2106» ОСОБА_6, ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. ОСОБА_8 отримав легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Водій автомобіля «Mitsubishi-Lancer» ОСОБА_5 та пасажирка цього ж автомобіля ОСОБА_9 отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Своїми діями ОСОБА_5 порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3, 10.1, 11.2, 11.3, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, що перебуває в прямому причинному зв'язку з ДТП та наслідками, що настали в результаті останньої.

В апеляційній скарзі, як вбачається з її змісту, засуджений ОСОБА_5 просить вирок суду скасувати в зв’язку із однобічністю досудового та судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а справу щодо нього закрити за відсутності в його діях складу злочину.

Стверджує, що причиною зіткнення транспортних засобів були неправильні дії водія ОСОБА_2, який раптово виїхав з узбіччя смуги руху ОСОБА_5 і їхав по ній назустріч останньому. На порушення вимог Правил дорожнього руху, ОСОБА_2 не пропустив його автомобіль, що рухався прямо головною дорогою, чим створив ОСОБА_5 аварійну обстановку. Пояснення останнього були об'єктивні, правдиві, послідовні на протязі усього досудового і судового слідства. ОСОБА_2 неодноразово змінював свої покази, висував різні версії причини ДТП. Також змінювали покази його знайомі - потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7, свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які є зацікавленими особами по справі.

Судом не дана належна правова оцінки всім зібраним по справі доказам, а тому він прийшов до необгрунтованого висновку про його винуватість, про невинність ОСОБА_2

Заслухавши доповідача, засудженого та його захисника, які підтримали апеляцію, вислухавши прокурора, потерпілого ОСОБА_2 та його представників, які проти задоволення апеляції, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_5 у скоєні злочину при наведених у вироку обставинах, за який його засуджено, підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказів, досліджених в судовому засіданні.

ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав. З його показів вбачається, що вранці 18 серпня 2006 року на власному автомобілі «Mitsubishi-Lancer» разом з дружиною ОСОБА_9 він виїхав з м. Чернівці і рухався в м. Хмільник на відпочинок. Біля 8 год. 30 хв., в'їхавщи в с. Соколівку Ярмолинецького району, він рухався по своїй правій смузі руху зі швидкістю 60-65 км/год. в сторону смт. Ярмолинці. По ходу його руху на правому узбіччі за прилягаючою справа другорядною дорогою стояли кілька автомобілів, а можливо один. Наближаючись до цього місця, десь за 150 метрів він побачив на своїй смузі руху автомобіль «ВАЗ-2106» під керуванням ОСОБА_2, який рухався йому назустріч. Потім цей автомобіль з'їхав на праве узбіччя по ходу руху ОСОБА_5 і зник з поля його зору на декілька секунд, оскільки оглядовість закривали автомобілі, що стояли на узбіччі. Далі автомобіль «ВАЗ-2106» знову раптово виїхав на проїзну частину. Рухаючись назустріч зі швидкістю приблизно 40 км/год. та набираючи швидкість, ОСОБА_2 почав перетинати його смугу по діагоналі в напрямку своєї смуги руху в сторону Дунаєвець. Побачивши такий маневр автомобіля «ВАЗ-2106», який в цей момент став небезпекою для руху, на своїй смузі руху ОСОБА_5 став екстрено гальмувати, не змінюючи напрямок руху свого автомобіля. Зустрічний автомобіль «ВАЗ-2106» також став екстрено гальмувати, залишив на проїзній частини відповідні сліди. Проте внаслідок нерівномірної дії гальм автомобіль ОСОБА_5 «повело» вліво. В результаті виїзду на зустрічну смугу руху відбулося зіткнення з автомобілем «ВАЗ», який від удару підкинуло вгору і перемістило в бік до узбіччя в те місце, яке зафіксовано протоколом огляду місця події, схемою та фототаблицями до нього.

Причиною зіткнення транспортних засобів і наслідків ДТП ОСОБА_5 вважає неправильні дії водія ОСОБА_2, який раптово виїхав з правого узбіччя відносно напрямку руху «Mitsubishi-Lancer». На порушення вимог Правил дорожнього руху, ОСОБА_2 не пропустив автомобіль ОСОБА_5, чим створив аварійну обстановку, в якій дії останнього правилами безпеки дорожнього руху не регламентовані. ОСОБА_5 зробив все від нього залежне щоб уникнути зіткнення.

З показів потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що вранці 18.08.2006 р. на автомобілі «ВАЗ-2106» він віз працівників обласного центру зайнятості на перевірку в смт. Віньківці. Поряд з ним у авто сидів ОСОБА_8, який у дорозі дрімав. Позаду сиділи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 В'їхавши в с. Соколівку, він рухався зі швидкістю 60 км/год. Їдучи вгору, за поворотом розминувшись з вантажним автомобілем, побачив, що назустріч по його смузі руху під гострим кутом до осьової лінії розмітки зі значною швидкістю рухається автомобіль «Mitsubishi-Lancer». Намагаючись уникнути зіткнення, він встиг лише скинути ногу з педалі газу і скерувати автомобіль дещо праворуч до свого правого узбіччя. Та зіткнення відбулось. Автомобіль «Mitsubishi-Lancer» своєю передньою центральною - радіаторною частиною вдарився в передній лівий кут автомобіля «ВАЗ-2106».

Обидва автомобіля без будь-яких бокових переміщень залишились в місці зіткнення на смузі руху «ВАЗа», практично на краю проїзної частини.

Жодних маневрів щодо з'їзду на ліве узбіччя по ходу свого руху та виїзду через зустрічну смугу руху на свою смугу ОСОБА_2 не виконував. По ходу руху його автомобіля інших автомобілів на узбіччі зліва не було.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_8 показали, що на момент ДТП дрімали, тому не можуть сказати, за яких обставин сталося зіткнення, не можуть описати його механізм. Безпосередньо перед зіткненням водій ОСОБА_2 не робив якихось різких маневрів, які б привернули їхню увагу та змусили сконцентруватися на дорожній обстановці.

Аналогічні показання в судовому засіданні дала потерпіла ОСОБА_7

Показання цих потерпілих узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_11 на досудовому слідстві (протокол допиту від 19.08.2006 р., а.с.39, том 1) про те, що автомобіль «ВАЗ-2106» рухався в межах своєї смуги руху в напрямку м. Дунаєвець і ніяких маневрів не виконував. Внаслідок виїзду автомобіля засудженого на смугу зустрічного руху, по якій їхав автомобіль «ВАЗ», і сталося зіткнення між автомобілями.

Свідок ОСОБА_10 на досудовому слідстві (протокол допиту від 03.09.2006 р., а.с. 41, том 1) також ствердила факт гальмування автомобіля засудженого та виїзду його на зустрічну смугу руху, що підтверджується даними протоколу відтворення обстановки і обставин події з її участю ( а.с. 170-174, т.2).

Показання цих свідків в судовому засіданні суд першої інстанції обгрунтовано оцінив критично та не взяв до уваги, оскільки вони суперечливі, при цьому не містять обґрунтованої причини відмови свідків від своїх попередніх показань, даних під час досудового слідства, які викривали винного ОСОБА_5

Об'єктивно вина засудженого підтверджується даними протоколу огляду місця події від 18.08.2006 р., схеми та фототаблиць до нього ( а.с. 3-11, т.1), згідно яких вбачається, що зіткнення автомобілів «ВАЗ-2106» та «Mitsubishi-Lancer» відбулося на зустрічній смузі руху для останнього, ближче до узбіччя, практично на краю проїзної частини.

Зазначені вище докази спростовують покази ОСОБА_5 про те, що два сліди гальмування, виявлені в ході огляду місця події зліва від лівої бокової частини автомобіля «ВАЗ-2106», являються слідами гальмування цього автомобіля. Відстань від правого сліду до лівого переднього колеса автомобіля «ВАЗ-2106» становить 0,6 м, до заднього лівого колеса цього автомобіля 0,9м. Протокол огляду місця події не містить даних щодо сліду (слідів) бокового юзу – зсуву - ковзання, які б свідчили за версією ОСОБА_5 про переміщення автомобіля «ВАЗ-2106» більше ніж на 2 метри від місця зіткнення в сторону зубіччя. Крім того, у схемі пригоди, з якою погодилися усі присутні, підписавши її, в тому числі й ОСОБА_5, під умовними позначеннями «4», «5» вказано «лівий та правий сліди гальмування автомобіля «Mitsubishi-Lancer»». Під позначенням «6» вказано «сліди гальмування» без зазначення їх належності автомобілю «ВАЗ-2106», чи іншому автомобілю.

Згідно слідчої, експертної, судової практики місце закінчення слідів гальмування, місце перетину умовно продовжених слідів гальмування має відповідати місцю зіткнення транспортних засобів. Проте, як вбачається з фото таблиць (а.с. 6, 7, 9, 11 т.1), схеми місця пригоди (а.с. 5 , т.1), в місці закінчення слідів гальмування, які за версією ОСОБА_5 належать автомобілю «ВАЗ-2106», в місці перетину умовно продовжених слідів гальмування обидвох автомобілів немає жодних слідів, матеріальних ознак зіткнення, що спростовує версію ОСОБА_5 Наявне чисте асфальтобетонне покриття з нашаруванням порошку внаслідок застосування порошкового вогнегасника після ДТП для відвернення загорання авто. Натомість уламки деталей та частин кузова автомобілів, осип грунту, сліди технічних рідин, зокрема моторного мастила, охолоджувальної рідини, знаходяться перед передніми частинами автомобілів, що зіткнулися, на смузі руху та на узбіччі по ходу руху автомобіля «ВАЗ-2106», що зафіксовано протоколом огляду місця події (а.с.3-4, т.1), схемою та фототаблицями до нього, що підтверджує версію ОСОБА_2

При цьому осип грунту за заднім лівим колесом автомобіля «Mitsubishi-Lancer» ( а.с.9, т.1) свідчить, що після зіткнення він залишився практично в тому ж місці, де був первинний контакт з «ВАЗом», який за масою важчий. Кінетична енергія обох авто пішла на деформацію деталей кузова, на взаємопроникнення та роз'їзд без бокового переміщення, що об'єктивно підтверджується відсутністю слідів бокового юзу, ковзання, зсуву. В момент застосування екстреного гальмування та зіткнення, передня частина автомобіля ««Mitsubishi-Lancer» опустилась – «клюнула», а задня припіднялась вверх. Коли після удару остання опустилась вниз, задніми колесами вдарилась об землю, в цей момент і утворився вищевказаний осип грунту за заднім лівим колесом.

Згідно протоколу огляду місця ДТП відстань між слідами гальмування довжиною 8м та 6,5м становить 1,35м. При цьому не вказано, замірялася ширина колії чи відстань між внутрішніми або зовнішніми краями гальмівних слідів, заміри здійснювалися перпендикулярно до слідів, чи в системі координат до лінії горизонтальної дорожньої розмітки, як відображено на схемі місця пригоди. Наведені питання суду першої інстанції не вдалося з'ясувати і шляхом допиту свідків – учасників огляду місця події ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, які дали з цього приводу непослідовні, суперечливі показання, виявили свій непрофесіоналізм, слабку фахову підготовку.

З метою визначення ширини колії передніх та задніх коліс, ширини протектора шин «ВАЗа», судом давалося доручення щодо огляду автомобіля, в ході якого (протоколи огляду від 08.01.09 р., 17.12.09 р., а.с. 113-119, т.3; 113-116 т.4) встановлено, що ходова частина автомобіля, задній ведучий міст, передня підвіска деформовані внаслідок ДТП. Відтак попередні дані протоколів огляду щодо ширини колії передніх та задніх коліс вищевказаного автомобіля є необ'єктивними, недостовірними, не можуть братись до уваги.

Згідно технічних характеристик автомобіля «ВАЗ-2106» колія передніх коліс при стандартних дисках 5Jх13 H2 ET29 складає 1365 мм, задніх – 1321 мм. Таким чином, колія передніх коліс автомобіля «ВАЗ-2106», державний номер НОМЕР_1, при встановлених на ньому легкосплавних дисках 5,5х13 ЕТ35 складає 1359 мм, за різниці у вильоті 6 мм ЕТ (35-29), що підтверджується податковою накладною від 24.11.2005 року (а.с.100 т.3), актом списання від 26.06.2006 р. (а.с.99 т.3) та протоколом огляду автомобіля від 17.12.2009 р. ( а.с. 113-116 т.4). Колія задніх коліс складає 1315 мм. Ці дані в будь-якому випадку не узгоджуються з даними протоколу огляду місця події щодо відстані між слідами гальмування (1,35м) і спростовують твердження підсудного про залишення їх автомобілем «ВАЗ-2106», державний номер НОМЕР_1.

При виготовленні на міліметровому папері у відповідному масштабі копії схеми місця ДТП відповідно до даних протоколу огляду місця події (а.с. 130 т.4), встановлено, що гальмівні сліди довжиною 8м і 6,5 м не являються паралельними і сходяться «клином», так як різниця в ширині між слідами на початку слідів та на їх закінченні складає приблизно 15 см (1,50 м – 1,35м). Гальмівні сліди, які згідно схеми місця пригоди можуть належати автомобілю «Mitsubishi», також не є паралельними і сходяться «клином». Приблизно ширина між ними на їх початку складає 1,85м, в кінці – 1,20 м. Виходячи з цього та приймаючи до уваги, що згідно протоколу огляду місця події слід довжиною 18,8 м тягнеться до заднього лівого колеса автомобіля «Mitsubishi», а слід довжиною 10,2 м тягнеться до задньої правої його частини, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що слід довжиною 10,2 м не належить автомобілю «Mitsubishi», а залишений іншим автомобілем. При цьому слід довжиною 10,2 м сходиться з слідом довжиною 6,5м під кутом 158°, а слід довжиною 18,8 м сходиться з слідом довжиною 8 м під кутом 163°. Наведене в сукупності вказує на те, що з досліджуваних слідів гальмування лише слід довжиною 18,8 м є слідом гальмування лівого заднього колеса автомобіля «Mitsubishi». Інші сліди залишені автомобілями, які не причетні до цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Наявність лише одного сліду гальмування «Mitsubishi» внаслідок спрацювання гальм тільки лівого заднього колеса узгоджується з поясненнями засудженого щодо причин неконтрольованого виїзду автомобіля на зустрічну смугу руху, що його «повело» вліво.

Вказане свідчить про технічну несправність гальмівної системи автомобіля «Mitsubishi-Lancer» безпосередньо перед зіткненням авто, яка стала причиною його некерованості, виїзду на смугу зустрічного руху.

Факт контактування передньої центральної-радіаторної частини автомобіля «Mitsubishi» з лівим кутом передньої частини автомобіля «ВАЗ-2106» в момент зіткнення підтверджується розташуванням автомобілів безпосередньо перед зіткненням і після нього згідно виготовленої в масштабі міліметрової копії схеми місця пригоди, підтверджується наявними пошкодженнями цих автомобілів, їх локалізацією, зафіксованими протоколами їх огляду від 18.08.2006 р. (а.с. 12-19 т.1) та усіма фототаблицями, наявними в справі.

З огляду на вищенаведене, суд обгрунтовано не прийняв до уваги висновок транспортно-трасологічної експертизи № 178 А від 19.10.2006 р. (а.с. 89-101, том І) та висновок комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 35 А від 26.02.2007 р. (а.с. 146-152, том І) про те, що виявлені сліди гальмування на проїзній частині з лівого боку від автомобіля «ВАЗ-2106», державний номер НОМЕР_1, могли йому належати, оскільки в основу висновків покладено лише кут, під яким контактували автомобілі, і то при умові, що спірні сліди гальмування від автомобіля «ВАЗ-2106». Проте останнє не перевірялось, так як належним чином не встановлювалась ширина колії, ширина протектора шин «ВАЗа», передніми чи задніми колесами залишені сліди гальмування, і це предметом дослідження не було.

Під час огляду місця ДТП не вилучались з усіх слідів гальмування зразки нашарування потертої резини, не проводились експертизи матеріалів та речовин, хіміко-технологічні експертизи з метою ідентифікації залишків резини в слідах з резиною, з якої були виготовлені шини автомобілів «ВАЗ-2106» та «Mitsubishi-Lancer».

Загально відомо, що хімічний склад гуми та спеціальних домішок, присадок, які покращують якість шин, в кожного виробника індивідуальний, специфічний.

Судом правильно оцінено критично і не прийнято до уваги висновок фірми «Інтерконсальт» № 2006-857 від 05.12.2006 р. ( а.с. 169-180, том І) та висновок спеціаліста-автотехніка від 02.07.2008 р. № 10 ( а.с. 49-59 т.3), а також висновок додаткової комісійної судової автотехнічної експертизи № 298 а від 8.10.2007 р. (а.с. 3-14 т.3), оскільки експертам надавалися спотворені, неправдиві вихідні дані про взаєморозташування та рух транспортних засобів «Mitsubishi» та «ВАЗ-2106» до зіткнення, які суперечили об'єктивній обстановці та фактичним обставинам справи.

Зокрема, хибним є висновок останньої експертизи за № 298а від 08.10.2007р. про те, що сліди гальмування, які були зафіксовані зліва від автомобіля «ВАЗ-2106», були утворені колесами цього автомобіля. Як вбачається зі змісту висновку, а також показань допитаних в судовому засіданні експертів ОСОБА_18 та ОСОБА_19, при вирішенні цього питання вони приймали до уваги тільки кут зіткнення і виходили з того, що ширина колії, щодо якої нема вихідних даних в постанові суду від 10.08.2007р., відповідає технічним характеристикам цієї моделі «ВАЗ». Однак судом встановлено, що колії передніх та задніх коліс цього автомобіля не відповідають заводським характеристикам через встановлення легкосплавних дисків з вильотом ЕТ 35. Також на їхню думку існує слід зсуву шини переднього лівого колеса автомобіля «ВАЗ-2106», який тягнеться зі сторони середини проїзної частини до переднього лівого колеса автомобіля «ВАЗ-2106», який зафіксовано фототаблицями до протоколу огляду місця події (а.с.10, том І). Проте очевидно, що це слід зсуву не колеса по асфальту, а зсуву ганчірки по порошку, розпиленому порошковим вогнегасником, який застосовували при гасінні вогню на двигуні «Mitsubishi», що підтвердили засуджений та свідок ОСОБА_17 Є очевидним те, що колесо автомобіля «ВАЗ» не могло посунутись по порошку в момент зіткнення, так як порошок-реагент з'явився на дорожньому покритті після ДТП.

Суд обґрунтовано не прийняв до уваги показання потерпілої ОСОБА_9, аналогічні показанням засудженого, дані протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_5 ( а.с.45-50, т.1), оскільки вони спростовуються наведеними вище об'єктивними доказами винуватості останнього і суперечать об'єктивній обстановці, встановленій судом.

Згідно висновку судово-медичної експертизи за № 518 від 13.10.2006р. ОСОБА_20 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді тупої закритої травми живота, чисельних розривів брижжі тонкої та товстої кишки, 2-х розривів капсули печінки, гематоми правої долі печінки, розриву великого чепця, розриву малого сальника, гемоперетонеуму (до 2,5 л крові), заочеревинної гематоми в ділянці тіла підшлункової залози, множинних саден на передній черевній стінці зліва, рвану рану правої нижньої кінцівки, саден на передній поверхні грудної клітини.

Згідно висновків судово-медичних експертиз за № 519 від 12.10.2006 р. щодо ОСОБА_6 (а.с. 112-114, т.1), № 582 від 15.11.2006 р. відносно ОСОБА_7 (а.с. 125-126, т.1), № 613 від 23.11.2006 р. відносно ОСОБА_5 (а.с. 131-133, т.1), № 614 від 24.11.2006 р. щодо ОСОБА_9 (а.с. 138-139, т.1), останні внаслідок ДТП отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Факт заподіяння внаслідок ДТП ОСОБА_8 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, підтверджується висновком судово-медичної експертизи за № 585 від 15.11.2006 р.(а.с.11-121, т.1).

Всім цим доказам по справі у їх сукупності суд дав належну правову оцінку, правильно кваліфікував дії ОСОБА_5 за ст. 286 ч.2 КК України.

Посилання останнього та його захисника на те, що ДТП сталась з вини водія ОСОБА_2, на увагу не заслуговують, оскільки спростовуються вищевказаними доказами його винуватості.

Невизнання ОСОБА_5 вини розцінюється як намір ухилитись від відповідальності. Хоча в суді першої інстанції він не виключав можливості застосування до нього Закону України « Про амністію», усвідомлював, що це може бути зроблено не з реабілітуючи підстав.

На підтвердження версії раптового виїзду автомобіля «ВАЗ-2106» з запорошеного пилюкою узбіччя на смугу руху автомобіля «Mitsubishi-Lancer», створення небезпеки для руху та аварійної обстановки, в якій дії ОСОБА_5 на його думку були не регламентовані, останній в засіданні апеляційного суду не зміг пояснити, чому на втертому темному асфальтобетонному покритті автомобіль «ВАЗ» не залишив слідів нашарування пилюки з протектора своїх коліс, чому їх не видно на фото таблицях місця ДТП.

На думку колегії суддів, їх не видно тому, що автомобіль «ВАЗ» не здійснював такого маневру, не залишив за собою відповідних слідів, а тому ОСОБА_5 і не міг їх бачити на початку та протягом всього огляду місця ДТП.

Належних, достатніх, допустимих доказів зворотнього ОСОБА_5 не навів.

Слід відмітити, що спірні сліди гальмування біля автомобіля «ВАЗ» були помічені учасниками огляду місця ДТП практично в кінці огляду, коли сонце знаходилось в «зеніті». До цього на них не звертали уваги, оскільки вони були не свіжі, затерті, не мали ніякого відношення до даної ДТП.

Об'єктивно вказане підтверджується наявними у справі фототаблицями.

Також ОСОБА_5 не зміг пояснити апеляційному суду як по його версії півторатонний автомобіль «ВАЗ-2106» з чотирма особами від удару піднявся вгору і перемістився вбік від місця зіткнення на відстань більше двох метрів, не залишивши на дорозі будь-яких слідів бокового переміщення, зсуву, юзу, ковзання, кочення.

Все вищевказане свідчить про неспроможність версії ОСОБА_5

За таких обставин місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_21 проявив безпечність, неуважність, вибрав небезпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку, яка склалася, переоцінив свої фізичні можливості та навики водія. При заокругленні дороги праворуч, останній не рухався ближче до правого краю проїзної частини. Виявивши, що автомобіль під гострим кутом рухається по своїй смузі руху в напрямку зустрічної смуги руху, з технічної точки зору ОСОБА_5 невиправдано застосував екстрене гальмування. Внаслідок спрацювання гальм лише заднього лівого колеса через несправність гальмівної системи безпосередньо перед зіткненням, автомобіль неконтрольовано в заблокованому стані винесло на смугу зустрічного руху, де і відбулося його зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2106», держномер ВХ-0257-АА, під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався по своїй смузі руху ближче до правого її краю, нічим не порушував вимог правил безпеки дорожнього руху, зробив усе від нього залежне щоб уникнути зіткнення.

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст.65 КК України.

Цивільні позови по справі вирішено правильно.

З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а:

Вирок Ярмолинецького районного суду від 19 січня 2010 року стосовно ОСОБА_5 залишити без зміни, а апеляцію засудженого – без задоволення.

Головуючий – суддя /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно:

Суддя апеляційного суду І.М.Цугель