Справа № 2- 1005/ 09

   Р І Ш Е Н Н Я

  І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2009 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого -судді Грищенко І,О.

при секретарі Дворніченко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

18 вересня 2008 року позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь суму боргу по розписці в розмірі 60 000 грн, 3 % річних від суми заборгованості в розмірі 450 грн та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. Також просить стягнути на його користь з відповідача понесені ним витрати на оплату судового збору в сумі 632 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що між ним та відповідачем 18 червня 2008 року було укладено договір позики на суму 60 000 грн, про що складено відповідну розписку. Грошове зобов2язхання повинно було бути виконане відповідачем у строк до 1 липня 2008 року. У разі несвоєчасного його виконання відповідач повинен повернути суму боргу з урахуванням 3 % річних. Прийняті зобов»язання відповідач добровільно не виконує. Неповернення грошових коштів ставить позивача у скрутне матеріальне становище, призводить до порушення звичайного укладу життя, перешкоджає у вирішенні життєвих та побутових проблем. Вказане призводить до моральних страждань та заподіяння моральної шкоди.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги в частині збільшення суми боргу з урахуванням 3 % річних та просив стягнути суму в розмірі 60 750 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив позов задовольнити.

ВідповідачОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать дані матеріалів справи. Також він подав до суду письмову заяву, з змісту якої вбачається, що він визнає позовні вимоги позивача в частині стягнення суми боргу з урахуванням 3 % річних та готовий її сплатити в строк до 31 травня 2009 року. Зазначає, що суму боргу не повернув по причині важкого фінансового стану.

Суд, заслухавши пояснення позивача , дослідивши докази, надані стороною в обґрунтування позовних вимог , вивчивши матеріали справи, дійшов наступного.

Судовим розглядом справи встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1. в борг суму 60 000 грн, які зобов»язався повернути 1 липня 2008 року. У разі несвоєчасного повернення коштів, зобов»язався виплатити суму з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за час прострочення.

Про отримання коштів у борг відповідачем ОСОБА_2 було складено власноручно відповідну розписку, оригінал якої долучено до матеріалів справи.

Своєчасно відповідач не повернув отримані у борг грошові кошти, через що позивач вимушений був звернутися з дійсним позовом до суду.

 Відповідно до вимог ст.. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

 Відповідно до вимог ст.. 610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання.

 Позивач довів суду той факт, що з боку відповідача зобов»язання не виконане. Сам відповідач проти цього факту не заперечує, про що виклав у своїй письмовій заяві до суду, при цьому пояснив, що не виконав зобов»язання у зв»язку з матеріальними труднощами.

 Згідно з вимогами ст.. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов»язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

 З змісту розписки від 18 червня 2008 року вбачається, що відповідач при складанні цієї розписки прийняв на себе обов»язок у разі несвоєчасного повернення грошових коштів, у відповідності до вимог законодавства, на вимогу позивача сплатити суму боргу в урахуванням індексу інфляції за час прострочення та три відсотки річних від простроченої суми.

 ОСОБА_1. не заявляє вимог щодо стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а просить стягнути три відсотка річних від простроченої суми.

Суд вважає , що позовні вимоги позивача в частині стягнення на його користь суми боргу з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми в розмірі 60 750 грн підлягають задоволенню, тому що підтверджені належними письмовими доказами, визнані відповідачем.

Позивач у позовні заяві також зазначає про те, що відповідачем йому завдано моральну шкоду, яка полягає в тому, що неповернення грошей поставило його у скрутне фінансове становище, призвело до порушення його звичайного укладу життя , створює перешкоджання у вирішенні життєвих та побутових проблем. Моральну шкоду оцінує в 5 000 грн.

Вказуючи таку суму, позивач виходив з того, що у зв»язку з невиконанням відповідачем прийнятих зобов»язань він переживає моральні страждання. Доказів, на підтвердження наявності такої шкоди та її розрахунку позивач не наводить.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення на його користь суми моральної шкоди не підтверджені належними та достатніми доказами. Позивач не посилається на ті факти, що особисто йому було спричинено моральну шкоду.

 Таким чином, зібрані по справі належні докази вказують на наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми. Згідно ст.. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.. ст.. 10, 11, 57-60, 209, 212, 214 , 215, 217, 218 ЦПК України, ст.ст. 610, 611, 625, 1046, 1047, 1049, 1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди « від 25.05.2001 року № 5 зі змінами, ст.. 88 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 60 750 ( шістдесят тисяч сімсот п»ятдесят ) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

судові витрати в сумі 632 грн.

У задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди- відмовити .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд 1 інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: