Ізяславський районний суд Хмельницької області

м. Ізяслав, вул. Незалежності, 3, 30300, (03852) 4-13-47

№ 2-3301-10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

25 серпня 2010 року Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді – Антонюка В.В., при секретарі Вербіцькій М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі справу за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_7»янівни, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до ОСОБА_10 Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області про стягнення щомісячної недоплати дітям війни,

встановив:

Позивачі звернулися до суду із позовами про стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії дітям війни за 2007-2010 роки, мотивуючи тим, що вони є дітьми війни і мають право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, проте у 2007-2010 роках дана надбавка в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком не виплачувалася в повному обсязі.

Позивачі в судове засідання не з’явились, подали суду заяви про слухання справи у їх відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_10 Пенсійного фонду України в Ізяславському районі ОСОБА_11 в судове засідання не з’явився, подав суду заяву про слухання справи у його відсутності, та письмові заперечення, в яких просив суд відмовити позивачам у задоволенні позовів.

Суд, перевіривши матеріали справи вважає, що позови ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підлягають до часткового задоволення, а в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити, так як із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 в 2010 році звертався до Ізяславського районного суду із позовом про стягнення щомісячної недоплати дітям війни та відповідно до рішення від 25.06.2010 року задоволено його позовні вимоги з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року. Справа перебуває на розгляді в апеляційній інстанції. Позовні вимоги ОСОБА_2, слід задовольнити частково, так як відповідно до матеріалів справи, вона в 2010 році зверталась до суду із позовом про стягнення щомісячної недоплати дітям війни та відповідно до рішення від31.05.2010 року її позовні вимоги задоволено з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Позивачі являються дітьми війни, що підтверджується пенсійними посвідченнями з відповідними відмітками, і мають право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.

Згідно довідок управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі позивачам підвищення пенсії як дітям війни відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня по 31 березня 2008 року проводилось у розмірі 47 грн., з 1 квітня по 30 червня 2008 року – у розмірі 48 грн. 10 коп., з 1 липня по 31 грудня 2008 року – у розмірі 49 грн. 80 коп., 01.01.2009 року по 30.06.2010 рік – 49 гр. 80 к. Протягом 2007 року надбавки до пенсії як особам, що мають статус «дитина війни», позивачі не отримували.

Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік", зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  

Таким чином, із 1 січня по 9 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали положення статті 111 3акону України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою – статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  

Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тобто з часу прийняття цього рішення відновлено право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в новій редакції, та передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.  

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України) вищевказані зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).  

Таким чином, з 1 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", а положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року.  

Відповідно до ст.152 ч.2 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тому суд вважає, що недоплачена частина пенсії, починаючи з 22.05.2008 року, підлягає стягненню на користь позивачів у зв’язку з визнанням неконституційними положень закону, що обмежили виплати.

В той же час суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині підвищення пенсії дитині війни до 22 травня 2008 року з огляду на те, що згадане рішення Конституційного Суду України набрало чинності з 22 травня 2008 року і не розповсюджується на правовідносини, які існували до його прийняття.  

Частиною 2 статті 54 розділу VI Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 8 Постанови КМУ від 28.05.2008р. № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” - дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн. та з 1 жовтня - 49,80 грн.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” - державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Зазначеним Законом не передбачено повноважень Кабінету Міністрів України зменшувати конкретний розмір державних соціальних гарантій дітям війни. Положення цього Закону мають пріоритетну силу над постановами Кабінету Міністрів України як підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 92 Конституції України - виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в України є Верховна Рада України. Конституцією України не передбачено права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів. Верховною Радою України дія ст. 6 Закону України від 18.11.2004р. № 2195-IV „Про соціальний захист дітей війни” у 2009 році не призупинялась.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не зупинялася, а тому відповідач повинен був нараховувати позивачці надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» нарахування пенсій проводять територіальні управління Пенсійного фонду України.

Посилання представника відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону № 2195-ІV суд не може прийняти до уваги.

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

В силу ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Тому, при визначенні розміру підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону № 2195-ІV застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Положення частини 3 цієї статті не є перешкодою для застосування зазначеної величини, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.

При таких обставинах суд вважає, що дії управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі, щодо ненарахування та невиплати підвищеної пенсії з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 30 червня 2010 року є неправомірними, оскільки вони не відповідають вимогам Закону України «Про соціальний захист дітей», згідно якого позивачі мають право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позови задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Пунктом 34 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 року передбачено, що від сплати державного мита звільняються: Пенсійний фонд України, його підприємства, установи, організації.

Відповідно, суд рахує, що з відповідача – ОСОБА_10 Пенсійного фонду України в Ізяславському районі на користь позивачів підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

Керуючись ст.ст. 75, 92, 152 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом  України «Про державний бюджет України на 2008 рік» ЗУ «Про державний бюджет на 2010 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, ст.ст. 212, 213, 215, 216, Цивільного процесуального кодексу України,

рішив:

Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_7»янівни, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України в Ізяславському районі щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачам щомісячної державної соціальної допомоги як дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року, з 01 січня 2009 року по 30 червня 2010 року.  

Зобов’язати ОСОБА_10 Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області, (м. Ізяслав, вул. Шевченка, 16, Хмельницької області) нарахувати та виплатити для позивачів підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»:

- ОСОБА_2 за період з 01 січня 2009 року по 30 липня 2010 року;

- ОСОБА_3 за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року;

- ОСОБА_4 за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 30 червня 2010 року;

- ОСОБА_5 за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 30 червня 2010 року;

- ОСОБА_6 за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 30 червня 2010 року;

- ОСОБА_7 ОСОБА_7»янівні за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 30 липня 2010 року;

- ОСОБА_8 за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 30 липня 2010 року;

- ОСОБА_9 за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 30 червня 2010 року, врахувавши виплати, які були проведені позивачам в 2007-2010 роках.

Стягнути з ОСОБА_10 Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області, (м. Ізяслав, вул. Шевченка, 16, Хмельницької області) на користь позивачів по 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, сплачених ними при подачі позову, на кожного.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, відмовити.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Ізяславський районний суд на протязі 10 днів з дня його проголошення.

Суддя:підпис