Ізяславський районний суд Хмельницької області

м. Ізяслав, вул. Незалежності, 3, 30300, (03852) 4-13-47

№ 2а-707-10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

17 листопада 2010 року Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Антонюка В.В., при секретарі Самборській Л.А., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_7 Пенсійного фонду України в Ізяславському районі про стягнення щомісячної недоплати дітям війни,-

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулись до суду з адміністративними позовами про стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії як дітям війни, мотивуючи тим, що вони є дітьми війни і мають право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, проте у 2007-2010 роках дана надбавка в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком не виплачувалась. Просять продовжити строк на звернення до суду.

Позивачі в судове засідання не з’явились, подали суду заяви про слухання справи у їх відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_7 Пенсійного фонду України в Ізяславському районі ОСОБА_8 в судове засідання не з’явився, подав суду заяву про слухання справи у його відсутності, та письмові заперечення, в яких просив суд відмовити позивачам у задоволенні позовів.

Суд, перевіривши матеріали справи вважає, що позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, а позови ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 слід залишити без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Позовні вимоги позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення надбавки як дітям війни за період 2007-2009 роки та з 01.01.2010 року по 28.03.10 року та позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення надбавки як дітям війни за 2007 - 2009 роки, суд вважає такими, що задоволенню не підлягають, оскільки згідно ст.99 ч.2 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк. Проте, дані адміністративні позовні заяви, в частині стягнення щомісячної недоплати дітям війни за період 2007-2009 років та з 01.01.2010 року по 28.03.2010 року, подані після закінчення строків, установлених законом для звернення до адміністративного суду.

Згідно ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, залишиється без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку. У даному випадку, відповідної заяви про поновлення строку позивачами подано не було, крім того, будь-які докази поважності причин пропуску даного строку відсутні.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині стягнення надбавки як дітям війни за період з 29 квітня 2010 року по 30 вересня 2010 року, то суд вважає їх такими, що підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до посвідчень, копії яких наявні в матеріалах справи, позивачі є дітьми війни. На підставі Закону України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-IV від 18.11.2004 року, позивачі мають право на доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісяця, яка відповідачем їм не виплачувалася за період часу з березня 2010 року по жовтень 2010 року.

Згідно довідки управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі позивачу підвищення пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня по 31 березня 2008 року - у розмірі 47 грн., з 1 квітня по 31 червня 2008 року – у розмірі 48 грн. 10 коп., з 1 липня по 31 грудня 2008 року – у розмірі 49 грн. 80 коп., 01.01.2009 року по 31.10.2010 рік – 49 грн. 80 коп.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 2  ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії "дітям війни", встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно ч. 1 ст. 6  вказаного Закону, в редакції від 19 грудня 2006 року, "дітям війни пенсії підвищуються на 30 % від мінімальної пенсії за віком". Згідно зі ст. 7 фінансове забезпечення державних соціальних гарантій передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 8.11.05 року у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00), в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення). Згідно з п. 26 даного Рішення, суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Розмір мінімальної пенсії за віком передбачено ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і встановлено у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України “Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати”, і складав в 2010 році: з 01.01.2010 року-695 грн., з 01.04.2010 року-706 грн., з 01.07.2010 року-709 грн., з 01.10.2010 року-723 грн.

Згідно ст.70 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”,  Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказана норма закону передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно його дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з врахуванням ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

За таких умов суд приходить до висновку, що відповідача слід зобов’язати нарахувати та виплатити позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з її розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням виплачених сум.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 8, 46, 55, 152 Конституції України, ст. ст. 1, 6, 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст. ст. 9, 14, 86, 122, 158, 160, 163, 183-2, 256 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

Позови задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України в Ізяславському районі щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги як дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 29 березня 2010 року по 30 вересня 2010 року.

Зобов’язати ОСОБА_7 Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області, (м. Ізяслав, вул. Шевченка, 16, Хмельницької області) нарахувати та виплатити для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 29 березня 2010 року по 30 вересня 2010 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 3 (три) грн. 40 коп. у повернення сплаченого судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_7 Пенсійного фонду України в Ізяславському районі про стягнення щомісячної недоплати дітям війни, залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з  моменту отримання копії постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: В.В.Антонюк