Код суду 0555 Справа №2-А-215/2009
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2009 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого
при секретарі
за участю:
позивача
третя особа судді Гаврилюка О.І.,
ОСОБА_1,
ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ясинувата адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Донецькій області, третя особа інспектора ДПС взводу ДПС БДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_3 про скасування постанови № АН 205337 від 15 березня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В :
01 квітня 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним вище позовом, в якому просив скасувати постанову інспектора ДПС взводу ДПС БДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_3 № АН 205337 від 15 березня 2009 року.
У своєму позові він зазначив, що постановою інспектора ДПС взводу ДПС БДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_3 № АН 205337 від 15 березня 2009 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП за те, що він 15 березня 2009 року о 08.40 годині на 459 км автодорозі Знам’янка – Луганськ – Ізварине, керуючи автомобілем НОМЕР_1 на ділянці дороги з обмеженою максимальною швидкістю руху 50 км/год., рухався зі швидкістю 86 км/год, перевищив швидкість на 36 км/год., чим допустив порушення пункту 12.9 Б ПДР України. З даним протоколом він не згоден, оскільки дане правопорушення він не вчиняв. Крім того, зафіксоване правопорушення інспектором ДПС не в автоматичному режимі, а тому відразу виносити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності є порушенням процесуального законодавства. Дана фотокопія створена не в автоматичному режимі є лише доказом. За таких обставин, інспектор неправомірно склав на нього постанову про адміністративне правопорушення за ст.122 ч.1 КУпАП та наклав штраф у сумі 260 грн. Тому постанова підлягає скасуванню.
У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити. Крім того, просив поновити йому строк оскарження даної постанови, оскільки копію постанови він отримав лише 25 березня 2009 року та відразу подав даний позов.
Відповідач до суду не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Третя особа інспектор взводу ДПС взводу ДПС БДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_3 проти позову заперечував, пояснивши, постанова накладені згідно діючого законодавства. Фіксація руху відбувалася за допомогою вимірювачу швидкості відеозаписуючого „ВІЗІР”. Фіксація порушень провадилася з машини. Оскільки дане правопорушення зафіксовано вимірювачем швидкості відеозаписуючого „ВІЗІР”, ним винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності без складання протоколу.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що 15 березня 2009 року інспектором взводу ДПС взводу ДПС БДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_3 була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення № АН 205337 від 15 березня 2009 року щодо ОСОБА_2, якою накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн.
Згідно постанови, що оскаржується 15 березня 2009 року о 08.40 годині, на 459 км автодорозі Знам’янка – Луганськ – Ізварине, водій керуючи автомобілем НОМЕР_1 на ділянці дороги з обмеженою максимальною швидкістю руху 50 км/год., рухався зі швидкістю 86 км/год, перевищив швидкість на 36 км/год., чим допустив порушення пункту 12.9 Б ПДР України. Накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. Швидкість була зафіксована за допомогою вимірювача швидкості відеозаписуючого „ВІЗІР” № 0807179, який знаходився у інспектора взводу ДПС БДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області.
Дана постанова була винесена за відсутністю особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а тому її копія була надіслана йому поштою. ОСОБА_2 отримав вищевказану постанову тільки 25 березня 2009 року та протягом 10 днів звернувся до суду з даним позовом.
Суд, розглядаючи питання щодо поважності пропуску для звернення з зазначеним позовом до суду, дійшов висновку, що позивач пропустив десятиденний строк для звернення до суду із позовом з поважної причини, оскільки невчасно отримав копію постанови.
Відповідно до ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
З урахуванням вищевикладеного, прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у інспектора взводу ДПС БДПС, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, або що, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
У мотивувальній часті постанови зазначено наступне: „15 березня 2009 року о 08.40 годині, на 459 км автодорозі Знам’янка – Луганськ – Ізварине, водій керуючи автомобілем НОМЕР_1 на ділянці дороги з обмеженою максимальною швидкістю руху 50 км/год., рухався зі швидкістю 86 км/год, перевищив швидкість на 36 км/год., чим допустив порушення пункту 12.9 Б ПДР України”.
Проте для таких висновків у інспектора не було жодних підстав. На місці нібито порушення позивача ніхто не зупиняв, постанову та протокол не складав.
Якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст. 14-1 КУпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. Отже, така постанова підлягає скасуванню, як винесена із порушенням закону.
До того ж, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 N 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.
Відповідно до пп. 12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. Між тим, з фото, доданого до оскаржуваної постанови, видно, що зйомка велася з автомобіля, який припарковано. Це також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності.
На фотографії та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме автомобіля позивача. Фактично на фотографії, було продемонстровано тільки час, який нібито пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме автомобіля позивача неможливо, а за таких умов різниця у кілька секунд може означати, що насправді на фото зафіксована швидкість автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах попереду автомобіля позивача.
У відповідності до ст.ст. 10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність", на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. .
Крім того, у постанові повинні бути зазначені реквізити документів про допуск засобу вимірювальної техніки до використання в Україні, що прямо передбачено вимогами Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність".
Розміри похибок вимірювань інспектор взводу ДПС БДПС ОСОБА_3 позивача не повідомив, що у відповідності до вимог зазначеного закону, перешкоджає використанню результатів вимірювань.
Інспектор ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.
Також відповідно до ст.283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова, яка оскаржується не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, а саме: не зазначена належним чином посада особи, яка винесла постанову (зазначено скорочено), не викладена повною мірою суть скоєного правопорушення, не описані встановлені обставини, в мотивувальній часті не зазначено особу, яка вчинила правопорушення. Крім того, з резолютивної частині постанови не вбачається, чи визнано особу винною та на яку само особу накладено штраф та з яких міркувань посадова особа виходила при визначенні саме такого розміру штрафу. За таких обставин дане правопорушення розглянуто однобічно з порушенням вищевказаного процесуального законодавства.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що постанова № АН 205337 від 15 березня 2009 інспектора взводу ДПС БДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_3 підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам діючого законодавства.
Керуючись ст.ст.11, 86, 159-163,181 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати причину пропуску ОСОБА_2 для звернення до суду з адміністративним позовом про скасування постанови № АН 205337 від 15 березня 2009 року інспектора взводу ДПС БДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_3 по справі про адміністративне правопорушення - поважною.
Скасувати постанову № АН 205337 від 15 березня 2009 року винесену інспектором взводу ДПС БДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.122 ч.1 КУпАП.
Постанову може бути оскаржено до Донецького Апеляційного Адміністративного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: