АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-48/2010Головуючий у 1-й інстанції - Багрій Т.Я.
Провадження № 10-48/2010 Доповідач - Декайло П.В.
Категорія - постанова
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 червня 2010 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Декайла П.В.
суддів - Гавриш Г. П., Стадник О. Б.,
за участю прокурора - Сарахмана А.М.
захисника - ОСОБА_1
скаржника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 06 травня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цією постановою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_3 від 09 березня 2010 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.222 КК України.
Відмовляючи в задоволенні скарги на постанову про порушення кримінальної справи, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що справа була порушена за наявності достатніх приводів і підстав до порушення кримінальної справи, що містять дані, які вказують на наявність ознак вказаного злочину.
В апеляції та доповненні до неї скаржник ОСОБА_2 просить постанову Тернопільського міськрайонного суду від 06 травня 2010 року та постанову старшого слідчого в особливо важливих справах СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_3 від 09 березня 2010 року скасувати, мотивуючи тим, що слідчим на час порушення кримінальної справи не було дотримано вимог ч.2 ст.94 КПК України, оскільки справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Вважає, що слідчий помилково дійшов висновку про те, що він з метою отримання кредиту надав банку фіктивний документ – накладну про цілі використання кредитних коштів та привласнив кредитні кошти. Помилковість висновку слідчого на його думку криється у не дослідженні ним природи отриманих кредитів, підстави їх видачі, подальшого використання кредитних коштів та не взяття до уваги терміну їх дії. Також, посилається на те, що дана кримінальна справа порушена без законних приводів і підстав та в її основу взято матеріали перевірки із яких не вбачається в його діях складу злочину.
Крім цього, покликається на однобічність і неповноту судового слідства та стверджує, що суд не дослідив у судовому засіданні і не проаналізував наданих органом розслідування матеріалів, які послужили підставою до порушення кримінальної справи, а формально у постанові ствердив про наявність підстав та приводів до порушення кримінальної справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення скаржника ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які підтримали подану скаржником апеляцію і доповнення до неї та просять постанову Тернопільського міськрайонного суду від 06 травня 2010 року та постанову старшого слідчого в особливо важливих справах СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_3 від 09 березня 2010 року скасувати, міркування прокурора про необхідність скасування постанови суду з процесуальних підстав, та направлення матеріалів на новий судовий розгляд, ознайомившись з матеріалами та дослідивши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція скаржника ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.98 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суд зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи за наявності приводів і підстав, зазначених у ст.94 цього Кодексу, вказавши ці приводи і підстави для порушення кримінальної справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.
Згідно вимог ст.236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи. При цьому суд не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Старшим слідчим в особливо важливих справах СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_3 09 березня 2010 року винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.222 КК України.
Як вбачається з постанови Тернопільського міськрайонного суду від 06 травня 2010 року, суд у вказаній постанові зазначив, що органом досудового слідства в постанові про порушення кримінальної справи вказані приводи і підстави для порушення кримінальної справи, статті кримінального закону і особу, щодо якої порушено кримінальну справу, а також, що будь-яких порушень щодо законності джерел отримання даних, які стали підставою для порушення кримінальної справи не встановлено.
Відповідно до вимог ч.11 ст.236-8 КПК України суддя розглядає скаргу на підставі наявних у справі матеріалів у судовому засіданні.
У судовому засіданні, перевіривши явку сторін, суддя:
1) досліджує матеріали, на підставі яких було порушено справу;
2) заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу, її захисників чи законних представників, потерпілого або особи, за заявою якої було порушено справу, якщо вони з’явились у судове засідання;
3) заслуховує думку прокурора, якщо він з’явився у судове засідання;
4) у разі необхідності заслуховує пояснення особи, яка винесла постанову про порушення справи.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі не дотримався вимог зазначеного закону.
Так, з протоколу судового засідання від 06 травня 2010 року вбачається, що суд оглянув та оголосив матеріали на підставі яких порушено кримінальну справу, проте які саме матеріали було судом оглянуто та оголошено в протоколі не зазначено.
Тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглядаючи скаргу ОСОБА_2, не дослідив матеріали на підставі яких було порушено кримінальну справу та в порушення вимог ч.14 ст.236-8 КПК України позбавив можливості скаржника і його захисника використати своє право на ознайомлення з даними матеріалами та вимагати їх оголошення в судовому засіданні, про що наголошується скаржником в апеляції.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що постанова Тернопільського міськрайонного суду від 06 травня 2010 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах СУ УМВС України в Тернопільській області від 09 березня 2010 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.222 КК України, підлягає до скасування з направлення матеріалів на новий судовий розгляд.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду від 06 травня 2010 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах СУ УМВС України в Тернопільській області від 09 березня 2010 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.222 КК України – скасувати, а матеріали направити в той же суд на новий судовий розгляд.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_4