ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
16.02.07 Справа№ 5/2995-18/151А
Господарський суд Львівської області в складі
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
при секретарі судового засідання Колтун Ю.М.
у відкритому судовому засіданні в м.Львові
розглянувши справу за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) „Видавнича група „Експрес” |
до | Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Яворівському районі Львівської області |
про | скасування податкового повідомлення-рішення |
з участю прокурора –хххх;
представників:
від позивача –не з‘явився;
від відповідача – ххххх –начальник юридичного відділу (довіреність за №1515/10/10-006 від 10.10.2006 року);
хххххх–старший державний податковий інспектор (довіреність за №/10/10-016/118 від 22.02.2006 року);
хххххх –перший заступник начальника (довіреність за №341/10/10-016 від 10.07.2006 року);
ххххх–старший державний податковий інспектор (довіреність за №2071/10/10-006 від 10.10.2006 року),
ВСТАНОВИВ:
що ТзОВ „Видавнича група „Експрес” звернулася до господарського суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Яворівському районі Львівської області від 16.10.2006 року за №0001131550/0.
Позивач вважає, що з врахуванням положень ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, а тому, в законодавстві відсутні норми, які б позбавляли права на користування спеціальним режимом підприємницької діяльності та пільгами в оподаткуванні суб‘єктів господарювання, які набули такого права до моменту набрання чинності Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік”. Окрім того, позивач вважає, що право на користування пільгами товариства підтверджується постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.02.2006 року у справі за №1/408-20/137, і єдиною підставою для позбавлення такого права є лише дострокове розірвання договору за №062 від 20.09.2001 року.
Представник позивача в судовому засіданні не з‘явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду спору, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи розписка про отримання судової повістки, а тому справа розглядається у відповідності до ч.6 ст.71 КАС України, на основі наявних доказів.
Відповідач проти позову заперечує у відзиві за №10/10-016/852 від 15.11.2006 року та вважає, що право на користування пільгами надається чинним законодавством, а не договором.
В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечують з викладених підстав, просять в позові відмовити.
Прокурор в судовому засіданні підтримав пояснення представників відповідача, просить в позові відмовити.
Заслухавши прокурора та представників відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.
За результатами позапланової документальної невиїзної перевірки ТзОВ „Видавнича група „Експрес” з питань правомірності заявлених пільг по податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2006 року ДПІ у Яворівському районі Львівської області складено акт за №33-029/48/22393603 від 16.10.2006 року та прийнято податкове повідомлення-рішення за №0001131550/0 від 16.10.2006 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов‘язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 1202394 грн. 00 коп., в тому числі 1093085 грн. 00 коп. –основний платіж та 109309 грн. 00 коп. –штрафна (фінансова) санкція.
В акті перевірки зазначено, що сума податку на прибуток за підсумками першого півріччя 2006 року задекларована по рядку 10 Декларації з податку на прибуток підприємства як пільга, в той же час має бути відображена по рядку 11 Декларації з податку на прибуток підприємства. А тому, вважає орган державної податкової служби, податкове зобов‘язання по податку на прибуток за підсумками роботи першого півріччя 2006 року повинен становити 1093085 грн. 50 коп.
Даючи правову оцінку висновкам органу державної податкової служби суд виходив з наступних міркувань та норм чинного законодавства.
У відповідності до ст.67 Конституції України кожен зобов‘язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно частин 1, 2 та 3 статті 1 Закону України „Про систему оподаткування” від 18.02.1997 року за №77/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями, встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування. Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів. Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Таким чином, лише законами можуть встановлюватись пільги щодо оподаткування.
У відповідності до вимог ч.7 ст.9 Закону України „Про спеціальну економічну зону „Яворів”, в редакції цього закону на момент його прийняття, звільняється на п'ять років від оподаткування прибуток суб'єктів СЕЗ „Яворів”, отриманий на території СЕЗ „Яворів” від реалізації інвестиційних проектів, затверджених Яворівською районною державною адміністрацією.
Згідно ч.2 ст.2 цього ж Закону, в редакції закону на момент його прийняття, у разі зміни законодавства України з питань оподаткування до суб'єктів СЕЗ „Яворів” на їх вимогу протягом періоду функціонування СЕЗ „Яворів” застосовуються особливості оподаткування, передбачені цим Законом, та податкові пільги, встановлені іншими законами України на день їх реєстрації як суб'єктів СЕЗ „Яворів”.
Однак, пунктом 23 розділу І Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” згадані статті були виключені.
Отже, законодавцем були скасовані пільги щодо оподаткування суб‘єктів СЕЗ „Яворів”.
В матеріалах справи наявна Декларація з податку на прибуток підприємства за №18199 від 08.08.2006 року за І півріччя 2006 року, в розділі Підстави для застосування пільги яої зазначено постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.02.2006 року у справі за № 1/408-20/137.
Даною постановою визнано законні інтереси та поновлено право ТзОВ „Видавнича група „Експрес” на користування, за договором №062 від 20.09.2001 року на реалізацію інвестиційного проекту в спеціальній (вільній) економічній зоні „Яворів” на строк дії договору –до 01.01.2020 року, спеціальним правовим режимом підприємницької діяльності в повному обсязі, що був наданий ТзОВ „Видавнича група „Експрес” з моменту укладення інвестиційного договору, реєстрації інвестиційного проекту та реєстрації товариства суб‘єктом СЕЗ „Яворів”.
Таким чином, з врахуванням того, що лише законами можуть встановлюватись пільги щодо оподаткування, позивач неправомірно при поданні згаданої декларації покликається на постанову Львівського апеляційного господарського суду.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що зі змісту згаданого судового рішення не вбачається, що ним підтверджено право на користування пільгами товариства.
Посилання позивача на абзац 11 згаданої постанови як на преюдиціальну обставину, в якому зазначається –„умовами інвестиційного проекту як істотною умовою є пільговий режим оподаткування на термін до 20 років. Даний проект затверджений у встановленому постановою Кабінету Міністрів України за №982 від 07.06.1999 року „Порядку затвердження та реєстрації інвестиційних проектів, що реалізуються на території спеціальної економічної зони „Яворів” і є складовою частиною договірних умов згідно договору від 20.09.2001 року №062, про що зазначено в преамбулі цього договору” –не може бути взятий до уваги, оскільки є лише міркуванням суду, а не встановленою обставиною.
Окрім того, даний договір є лише обставиною, за наявності якої позивач мав змогу користуватись пільгами встановленими чинним на той час законодавством.
Більше того, при укладені такого договору його суб‘єкти не могли визначати пільговий режим щодо оподаткування, оскільки не були наділені такими повноваженням, з врахуванням положень вищенаведеної статті 1 Закону України „Про систему оподаткування”.
Щодо посилань позивача на ст.22 Конституції України, то суд не бере такі до уваги, оскільки Конституційним Судом України не вирішувалось питання про відповідність пункту 23 розділу І Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” Конституції України, а тому даний Закон є обов‘язковим до виконання на всій території України.
Таким чином, оспорене податкове повідомлення-рішення прийняте у повній відповідності до норм чинного законодавства.
З огляду на викладене, суд вважає, що позов є безпідставним та необґрунтованим, а тому в його задоволенні належить відмовити.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.ст.89, 94 КАС України, такі належить покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
1. В позові відмовити.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
3. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Мартинюк В.Я.