Справа номер 2-353/2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2008 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючого: Малишенко Т.О. при секретарі: Манойленко Н.С. за участі сторін: представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Славутицького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 - про стягнення суми виплаченого грошового забезпечення та вартості наданих соціальних послуг,

установив:

Позивачі звернулися до суду із позовною заявою про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг з ОСОБА_2, у сумі 1184 гривні 59 копійок.

У попередньому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просила стягнути з відповідача безпідставно виплачене забезпечення вартості наданих соціальних послуг в розмірі 1184 гривні 59 копійок і понесені витрати за інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 гривень.

Відповідач на попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю, просила розглянути справу по суті, з прийняттям рішення на попередньому судовому засіданні.

Оскільки відповідач позовні вимоги визнав в повному об'ємі, то сторони просили розглянути справу по суті, тому при таких обставинах справи, суд вирішив продовжити слухати справу по суті і виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідач була зареєстрована у Славутицькому міському центрі зайнятості як шукаюча роботу 23 квітня 2008 року. 05 травня 2008 року відповідно до ст. 2 Закону України „Про зайнятість населення" та на підставі особистої заяви, у зв'язку з відсутністю підходящої роботи, ОСОБА_2, надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю на підставі ч.4ст.22, п.1ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з урахуванням страхового стажу від 2 до 6 років у розмірі 55% середньої заробітної плати строком на 360 календарних днів з 30 квітня 2008 року по 24 квітня 2009 року залежно від тривалості безробіття, а саме: 100% - 90 календарних днів; 80% - 90 календарних днів; 70% -180 календарних днів.

З наданих документів вбачається, що ОСОБА_2, на момент звернення до Славутицького міського центру зайнятості виконавчим комітетом Славутицької міської ради як фізична особа - підприємець, про що зазначено в акті розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 42 від 14.05.2008 року та зазначено у листі державного реєстратора -

виконавчим комітетом Славутицької міської ради зареєстрована фізична особа -підприємець ОСОБА_3 (Ідентифікаційний код НОМЕР_1). Прізвище ОСОБА_3, було змінено на ОСОБА_2 (Ідентифікаційний код -НОМЕР_1) 22.08.1998 року у зв'язку з одруженням, що підтверджується свідоцтвом про одруження. Крім того ОСОБА_2О.(дівоче - ОСОБА_3) перебувала на обліку в Славутицькому міському центрі зайнятості як безробітна з 27.10.2004 року по 21.11.2005 року та отримала також допомогу по безробіттю.

Вислухавши сторони, проаналізувавши надані документи, суд вважає, що в судовому засіданні було доведено, що відповідачу позивачами була за період з 27.10.2004 року по 21.11.2005 року та з 30.04.2008 року по 05.05.2008 року було зайво виплачено суму грошового забезпечення та вартості наданих соціальних послуг на загальну суму 1184 гривні 59 копійок, оскільки відповідно до вимог ст.2 Закону України „Про зайнятість населення", безробітними визнаються громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Тобто як з'ясовано у суді ОСОБА_2, не мала права перебувати на обліку як безробітна і отримувати допомогу по безробіттю, оскільки зареєстрована як фізична особа-підприємець. А відповідно до пп.б п.3 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців відносяться до зайнятого населення.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості. Крім цього, згідно з п.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Тобто проаналізувавши надані документи, суд вважає, що в судовому засіданні було доведено, що відповідач неправомірно отримав соціальні послуги і тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того у відповідності до вимог чинного законодавства, стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує усі понесені нею судові витрати, тобто в даному випадку з відповідача на користь позивача стягуються понесені ними витрати за інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 гривень.

На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 130,174, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття", суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Славутицького міського центру зайнятості виплачене грошове забезпечення та вартість наданих соціальних послуг у розмірі 1184 гривні 59 копійок, а також витрати за інформаційно технічне забезпечення у сумі 30 гривень, всього 1214 гривень 59 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, на користь держави судовий збір у сумі 51 гривні.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.