Справа №33-509/10 29.12.2010
Провадження №33-509/10
Справа № 33-509/10 суддя суду 1 інстанції ОСОБА_1
Категорія:ст.130 ч. 1 КУпАП суддя апеляційного суду Погорєлова Г.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 грудня 2010 року суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області Погорєлова Г.М., при секретарі Рябеженко А.А., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 3 грудня 2010 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, інваліда з дитинства 2 групи, який має на утриманні неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 роки
В С Т А Н О В И Л А:
Зазначеною постановою судді Тищенко О.О. визнаний винним у тому, що 07.10.2010 р., о 16 год. 15 хв., по вул. Крупської, в смт. Березнегувате Миколаївської області, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, керував належним йому на праві власності автомобілем «ВАЗ 2101», реєстраційний державний номер НОМЕР_1. Від проходження медичного огляду на стан сп’яніння відмовився в присутності 2-х свідків.
Протягом року він притягувався до відповідальності за подібне правопорушення.
Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.2 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді в частині стягнення змінити з позбавлення права керування транспортними засобами на штраф. Зазначає, що суд безпідставно послався на відсутність обставин, які пом’якшують відповідальність і вказує, що такою обставиною відповідно до п.1 ч.1 ст. 34 КУпАП є щире розкаяння. Посилається, що суд необґрунтовано врахував як обставину, що обтяжує відповідальність - повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, оскільки це є ознакою складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 2 КУпАП.
Вказує, що отримує незначну пенсію за інвалідністю, можливість працевлаштування відсутня, утримує неповнолітню дитину, а автомобіль є істотним джерелом отримання ним доходів.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом 1 інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення допущено неправильне застосування норм матеріального права. Тому відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції не обмежується доводами апеляційної скарги ОСОБА_2
Із протоколу про адміністративне правопорушення стосовно порушення ОСОБА_2 07.10.2010 р. вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, вбачається, що в ньому, відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, фактично викладена суть правопорушення, передбаченого не ч. 2, а ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки не зазначено про повторне протягом року вчинення ОСОБА_2 однорідного правопорушення (а.с.2).
Тому вказану обставину суддя в постанові від 03.12.2010 р. навів безпідставно, чим істотно змінив суть даного правопорушення.
Крім того, із попередньої постанови судді цього ж суду від 02.06.2010 р., вбачається, що на підставі ст. 38 КУпАП (строки накладення адміністративного стягнення), закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, стосовно порушення ОСОБА_2 08.01.2010 р. вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України. В резолютивної частини цієї постанови відсутнє визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення. Тому його не можна вважати особою, яка вчинила це перше правопорушення.
В апеляційному суді ОСОБА_2 з приводу обставин правопорушення, вчиненого ним 07.10.2010 р., пояснив, що керував автомобілем після вживання пляшки пива. Стан сп’яніння не заперечував, тому відмовився від проходження медичного огляду. Порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху визнає, щиро розкаявся.
Доведеність вини в цьому порушенні також підтверджена протоколом про адміністративне правопорушення від 07.10.2010 р. та апелянтом не оспорюється.
На підставі викладеного, вважаю доведеним вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення за наступних обставин.
07.10.2010 р., о 16 год. 15 хв., по вул. Крупської, в смт. Березнегувате Миколаївської області, ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, керував автомобілем марки «ВАЗ 2101», реєстраційний державний номер НОМЕР_1, який належить йому на праві власності. Від проходження медичного огляду на стан сп’яніння відмовився в присутності 2-х свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Зазначеними діями ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ст.130 ч. 1 КУпАП.
За вказаних обставин постанова суду 1 інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови, з іншою юридичною оцінкою дій ОСОБА_2
Накладаючи на ОСОБА_2 адміністративне стягнення, враховую відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 КУпАП характер вчиненого ним правопорушення, особу порушника, який є інвалідом 2 групи з дитинства, отримує пенсію 700 грн. на місяць, утримує неповнолітню дитину, а також обставину, що пом’якшує відповідальність – щире розкаяння.
Передбачені ст. 35 КУпАП обставини, що обтяжують його відповідальність, відсутні.
Є слушними доводи апелянта і в тій частині, що за станом здоров’я він не може працевлаштуватися, а автомобіль є суттєвим джерелом отримання доходів.
Тому достатньою мірою відповідальності для ОСОБА_2 вважаю накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 3 грудня 2010 р. у відношенні ОСОБА_2 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 2550 грн. в дохід держави.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області ОСОБА_3