Справа № 489/3124/14-п 27.06.2014 27.06.2014 27.06.2014

Номер провадження: 33/784/134/14

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/784/134/14 Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст.130 ч.1 КУпАП Головуючий у 2-й інстанції: Пустовар М.Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Апеляційний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді Пустовара М.Л.,

при секретарі Ждановій О.М.,

за участю особи, притягнутої до

адміністративної відповідальності ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

27 червня 2014 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 травня 2014 року, якою:

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2;

- притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.,

в с т а н о в и в:

Постановою суду ОСОБА_2 В,В. визнано винуватим у тому, що 14 квітня 2014 року, близько 22 год. 40 хв., у м. Миколаєві по вул. 68 Десантників, в районі вул. Садова, під час керуванням автомобілем “Чері Джагі”, держ. № НОМЕР_1, та після зупинки працівниками ДАЇ відмовився від проходження медичного огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного заходу, а потім від такого ж огляду у лікарському закладі, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

В апеляції ОСОБА_2 просить постанову судді скасувати, провадження у справі закрити, оскільки правопорушення не вчиняв.

Посилається на необґрунтованість та безпідставність притягнення до відповідальності. Вказує, що працівниками ДАЇ та лікарем наркодиспансеру порушені правила ст.266 КУпАП та «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду».

Також вказує на неповноту судового розгляду, відмову суду в допиті свідків, невідповідність висновків суду у постанові фактичним обставинам справи, та зазначає про розгляд справи судом за його (ОСОБА_2В.) відсутності.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та думку його захисника на підтримку апеляційної скарги, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважаю, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3-го «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», цей огляд проводиться:

- уповноваженою особою Державтоінспекції на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;

- лікарем закладу охорони здоров'я.

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків (пункт 4-й).

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється уповноваженою особою Державтоінспекції для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я (пункт 6-й).

ОСОБА_2 себе винуватим не визнав, надав пояснення, що від огляду на місці події не відмовлявся, а навпаки кілька разів продував алкотестер, проте працівники ДАЇ не фіксували результати, оскільки він був тверезий, і вимусили його поїхати до лікарні.

Висновки про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на переконання суду 1-ї інстанції ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи.

Так, наведено зміст протоколу серії АВ2 за № 527292, відповідно до якого ОСОБА_2, який перебував з явними ознаками алкогольного сп’яніння, відмовився від проходження тесту на сп’яніння з використання алкотестеру «Драгер» на місці зупинки його транспортного засобу, а після того відмовився від такого тесту і в наркологічному диспансері.

Цей протокол складено у присутності двох понятих: ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (а.с.1).

Згідно до письмових пояснень ОСОБА_4, приєднаних до протоколу, ОСОБА_2 в якого був запах алкоголю з рота та млява мова, відмовився від пропозиції пройти обстеження на алкотестері «Драгер» на місці його затримання (а.с.3).

Аналогічні свідчення надані і понятим ОСОБА_5 в його письмових поясненнях (а.с.4).

Разом з тим, ОСОБА_5, допитаний в якості свідка апеляційним судом за клопотанням захисника, та попереджений про відповідальність за завідомо неправдиві свідчення, спростував правдивість цих пояснень, повідомивши, що вночі лише підписав якийсь папір, наданий працівниками ДАЇ, змісту його не бачив, як і самого ОСОБА_2

Також заперечував і свій підпис у протоколі про адміністративне правопорушення, як і зазначене пояснення, наданого йому для огляду апеляційним судом.

Районним судом цей свідок, як і ОСОБА_4, не допитані, не зважаючи на те, що ОСОБА_2 оспорював правильність протоколу.

Судом апеляційної інстанції за клопотанням ОСОБА_2 також допитані, як свідки, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про те, що вони були очевидцями затримання ОСОБА_2, бачили як той неодноразово продував алкотестер на місці затримки, але працівники ДАЇ відмовлялись фіксувати тест, оскільки ОСОБА_2 був тверезий, та фактично примусили його їхати до лікувального закладу. Також повідомили, що працівники ДАЇ відмовили їм у наданні письмових пояснень до протоколу, як очевидцям цих подій.

Ці свідки також не допитані районним судом 22.05.2014 р., а саме судове засідання проведене без участі ОСОБА_2 з постановленням рішення у справі.

Зважаючи на істотну суперечливість вищевикладених доказів, встановлену під час апеляційного перегляду справи, неможливість її усунення та отримання додаткових даних, рішення суду 1-ї інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 не можна вважати таким, що відповідає вимогам ст.ст.251,252 КУпАП, тому усі сумніви щодо доведеності вини особи, відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, мають тлумачитись на її користь.

З урахуванням зазначеного, у діях водія ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння.

Згідно із п.1 ст.247, п.2 ч.8 ст.294 КУпАП постанова районного суду щодо ОСОБА_2 має бути скасована, а провадження у справі закрите.

У зв’язку з тим, що відмову ОСОБА_2 від проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу визнано не встановленою, всі інші докази у справі та апеляційні доводи стосовно такого огляду у медичному закладі апеляційним судом не переглядались.

З урахуванням викладеного, керуючись п.2 ч.8 ст.294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 травня 2014 року про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати.

Провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя