01.03.11

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

1 березня 2011 року Апеляційний суд Житомирської області

в складі

суддів: Фоміна Ю.В. - головуючого,

з участю: ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

прокурора Сидоренка О.П.,

засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 21 грудня 2010 року, -

встановив:

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Верлок Радомишльського району Житомирської області, проживаючу в АДРЕСА_1, українку, громадянку України, з середньо-спеціальною освітою, одружену, працюючу головним спеціалістом за цільовим використанням коштів бухгалтерського відділу УПФУ в Радомишльському районі, раніше не судиму, -

засуджено:

- за ст. 364 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та займати атестовані посади в органах Управління пенсійного фонду України, строком на 2 роки;

- за ст. 366 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі позбавленням права займати посади пов'язані з організаційно-розпоряд1 та адміністративно-господарськими функціями та займати атестовані по> в органах Управління пенсійного фонду України, строком на 1 рік підставі ст. 54 КК України, позбавлено 13 рангу державного службовця.

Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України ОСОБА_3 призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів 3 роки позбавлення волі з позбавлень права займати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими адміністративно-господарськими функціями та займати атестовані посада органах Управління пенсійного фонду України, строком на 2 роки позбавлено 13 рангу державного службовця.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 року народження, уродженку та жительк АДРЕСА_2, українку, громадянку України, з вищою освітою, розлучену, працюючу в ТОВ «Копі-Трейд ЛТД» в м. Києві, на посаді менеджера з продажу, раніше не судиму, -

засуджено:

- за ст. 364 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та займати атестовані посади в органах Управління пенсійного фонду України, строком на 2 роки;

- за ст. 366 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та займати атестовані посади в органах Управління пенсійного фонду України, строком на 1 рік і на підставі ст. 54 КК України, позбавлено 13 рангу державного службовця.

Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України ОСОБА_4 призначено остаточно покарання за сукупністю злочинів 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та займати атестовані посади в органах Управління пенсійного фонду України, строком на два роки і позбавлено 13 рангу державного службовця.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженку с. Верлок Радомишльського району Житомирської області, проживаючу в АДРЕСА_3, українку, громадянку України, з середньо-спеціальною освітою, одружену, працюючу заступника начальником відділу УПФУ в Радомишльському районі, раніше не судиму, -

засуджено за ст. 367 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та займати атестовані посади в органах Управління пенсійного фонду України, строком на 2 роки, без сплати штрафу.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком, відповідно, на 1 рік 6 місяців, на 2 роки, на 1 рік.

Відповідно ст. 76 КК України, всіх засуджених зобов'язано повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід відносно всіх засуджених до набрання вироком законної сили залишено попередній - підписку про невиїзд з місця постійної реєстрації.

Згідно вироку, ОСОБА_3, будучи службовою особою, перебуваючи на посаді провідного спеціаліста відділу пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі, згідно наказу начальника УПФУ в Радомишльському районі № 10 від 18.06.2002 року, і обіймаючи на постійній основі посаду, пов'язану з виконанням адміністративно-господарських обов'язків, а також виконуючи, згідно посадової інструкції провідного спеціаліста, який виконує функції з призначення пенсій в управлінні Пенсійного фонду в Радомишльському районі, затвердженої 18.06.2002 року, службові обов'язки по обліку та зберіганню документів для призначення пенсій, ведення особових пенсійних справ та їх збереження, перевірку документів, поданих для призначення пенсій та визначення та перевірку права на пенсію, і обчислення її розміру, вчинила злочини у сфері службової діяльності за таких умов.

17.06.2006 року ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні УПФУ Радомишльському районі, діючи умисно, в інтересах третьої особи ОСОБА_6, мешканця м. Радомишль, всупереч інтересам служби, з метою сприяння у незаконному призначенні останньому пенсії на пільгових умовах, на робочому комп'ютері склала текст протоколу № 634 від 17.06.2006 року щодо призначення ОСОБА_6 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, роздрукувала вказаний протокол на папері і внесла до нього реквізит - свій підпис. При цьому ОСОБА_3 було достовірно відомо про те, що ОСОБА_6 права на таку пенсію не мав у зв'язку з відсутністю в нього необхідного пільгового стажу роботи, і на підставі вказаного вище завідомо неправдивого протоколу ОСОБА_6 за період з 19.12.2005 року до 30.11.2009 року неправомірно нараховано та виплачено пенсійних коштів на загальну суму 82152,29 грн., що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим державі спричинено тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків на вказану суму.

ОСОБА_4, будучи службовою особою, перебуваючи на посаді заступника начальника відділу пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі, згідно наказу начальника УПФУ в Радомишльському районі № 5-0 від 01.07.2005 року, тобто, обіймаючи на постійній основі посаду, пов'язану з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків, а також виконуючи, згідно посадової інструкції заступника начальника відділу пенсійного забезпечення в управлінні Пенсійного фонду в Радомишльському районі, затвердженої 05.08.2005 року, службові обов'язки як здійснення координації та методичного керівництва відповідним напрямом роботи підрозділу, прийом, реєстрація, облік та зберігання документів для призначення пенсій, перевірка документів, поданих для призначення пенсій, визначення та перевірка права на пенсію, обчислення її розміру, передача документів про призначення пенсії для забезпечення її виплати і підготовка та розгляд запитів з питань підтвердження трудового стажу та інших обставин, які визначають право на пенсію, вчинила злочини у сфері службової діяльності за таких умов.

17.06.2006 року ОСОБА_4, перебуваючи в приміщенні УПФУ в Радомишльському районі, діючи умисно, в інтересах третьої особи - ОСОБА_6, мешканця м. Радомишль, всупереч інтересам служби, з метою сприяння у незаконному призначенні останньому пенсії на пільгових умовах, після складення провідним спеціалістом відділу пенсійного забезпечення УПФУ в Радомишльському районі ОСОБА_3 тексту протоколу № 634 від 17.06.2006 року щодо призначення ОСОБА_6 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 та підписання цього протоколу останньою, доповнила зазначений документ внесенням до нього реквізиту - свого підпису. При цьому ОСОБА_4 було достовірно відомо

про те, що ОСОБА_6 права на таку пенсію не мав у зв'язку з відсутністю в нього необхідного пільгового стажу роботи, і на підставі вказаного вище завідомо неправдивого протоколу ОСОБА_6 за період з 19.12.2005 року до 30.11.2009 року неправомірно нараховано та виплачено пенсійних коштів на загальну суму 82152,29 грн., що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим державі спричинено тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків на вказану суму.

ОСОБА_5, будучи службовою особою, перебуваючи на посаді заступника начальника управління - начальника відділу пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі, згідно наказу начальника УПФУ в Радомишльському районі № 4 від 04.06.2002 року, тобто, обіймаючи на постійній основі посаду, пов'язану з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків, а також виконуючи, згідно посадової інструкції заступника начальника управління - начальника відділу пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі, затвердженої 05.06.2002 року, службові обов'язки по забезпеченню додержання законодавства про пенсійне забезпечення, здійснення координації та методичного керівництва відповідним напрямом роботи підрозділу, організацію та забезпечення контролю, аналізу та оцінки стану справ на цьому напрямку, перевірку документів, поданих для призначення пенсії, визначення та перевірку права на пенсію, обчислення її розміру, вчинила злочин у сфері службової діяльності за таких умов.

17.06.2006 року ОСОБА_5, перебуваючи в приміщенні УПФУ в Радомишльському районі, діючи необережно, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своєї бездіяльності, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, не перевіривши документи, наявні у пенсійній справі про призначення ОСОБА_6 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, внесла до протоколу № 634 від 17.06.2006 року, виготовленому провідним спеціалістом відділу пенсійного забезпечення УПФУ в Радомишльському районі ОСОБА_3 та доповненому підписом заступника начальника відділу пенсійного забезпечення УПФУ в Радомишльському районі ОСОБА_4, реквізит - свій підпис, чим завершила складання цього документа. При цьому в матеріалах вказаної пенсійної справи, яку ОСОБА_5 була зобов'язана перевірити згідно своєї посадової інструкції, були наявні достовірні відомості про те, що ОСОБА_6 права на таку пенсію не мав у зв'язку з відсутністю в нього необхідного пільгового стажу роботи. На підставі складеного завідомо неправдивого протоколу ОСОБА_6 за період з 19.12.2005 року до 30.11.2009 року неправомірно нараховано та виплачено пенсійних коштів на загальну суму 82152,29 грн., що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів

громадян, чим державі спричинено тяжкі наслідки у вигляді матеріальна збитків на вказану суму.

В апеляціях:

- засуджена ОСОБА_3 просить вирок суду щодо неї скасувати т закрити провадження у справі в частині її обвинувачення.

Апелянт вважає, що вирок суду першої інстанції є незаконним, і зв'язку з невірним визначенням форми вини, яку не слід вважати умисною, ? лише - злочинною недбалістю; кваліфікація її дій, як складання службовою особою завідомо неправдивого документу, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки до компетенції провідного спеціаліста відділу призначення пенсій належить первинна перевірка документів для призначення пенсій та складання проекту рішення; право на призначення пільгової пенсії ОСОБА_6 має з 19.12.2008 року, а тому невірно було обраховано суму заподіяних матеріальних збитків, що не може кваліфікуватись як тяжкі наслідки за ст.ст. 364 ч. 2 та 366 ч. 2 КК України, оскільки не перевищує у двісті п'ятдесят і більше разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян;

- засуджена ОСОБА_5 просить вирок суду щодо неї скасувати та закрити провадження у справі в частині її обвинувачення.

Апелянт вважає, що вирок суду першої інстанції є незаконним, в зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, оскільки вона не могла знати про відсутність права на отримання пенсії ОСОБА_6, тому що останнім були надані підтверджуючі документи на право отримання пенсії; право на призначення пільгової пенсії ОСОБА_6 має з 19.12.2008 року, а тому невірно було обраховано суму заподіяних матеріальних збитків, що не може кваліфікуватись як тяжкі наслідки за ст. 367 ч. 2 КК України, оскільки не перевищує у двісті п'ятдесят і більше разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Вирок щодо ОСОБА_4 не оскаржується.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора щодо залишення поданих апеляцій без задоволення, пояснення засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в підтримання своїх апеляцій, обговоривши доводи апеляцій, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляцій, апеляційний суд вважає, що апеляції засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не підлягають задоволенню з таких підстав.

З матеріалів кримінальної справи вбачається та визнано судом доведеним, що 17.06.2006 року засудженою ОСОБА_3, яка зловживаючи службовим становищем, тобто діючи умисно, в інтересах третіх осіб,

використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, було складено протокол № 634 від 17.06.2006 року про призначення ОСОБА_6 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, засудженими ОСОБА_4 та ОСОБА_5, був підписаний вказаний протокол, без проведення перевірки наданих відомостей про наявність пільгового стажу ОСОБА_6 ОСОБА_5 вчинила службову недбалість, тобто неналежно виконувала свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них. На підставі вказаного протоколу ОСОБА_6 за період з 19.12.2005 року до 30.11.2009 року неправомірно було нараховано та виплачено пенсійних коштів на загальну суму 82152,29 грн., що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим державі було спричинено тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків на вказану суму.

В судовому засіданні суду першої інстанції засуджена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст. 364 ч. 2, ст. 366 ч. 2 КК України, та засуджена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, визнали повністю. Засуджена ОСОБА_3 пояснила, що в червні 2006 року ОСОБА_4 дала їй оформити протокол на пенсійну справу ОСОБА_6 Вона на комп'ютері набрала текст протоколу, роздрукувала та підписала його і віддала ОСОБА_4 Протокол був складений нею для виплати ОСОБА_7 пенсії на пільгових умовах. Протокол вона складала на підставі документів, які знаходились в пенсійній справі, але особисто вона їх не перевіряла. Після перевірки пенсійної справи в обласному пенсійному управлінні, ОСОБА_6 призначили пенсію на пільгових умовах, яку він незаконно отримував.

Засуджена ОСОБА_5 показала, що в червні 2006 року їй дали на підпис пачку пенсійних справ, між якими була справа ОСОБА_6 Вона точно не пам'ятає, чи особисто перевіряла дану справу, але на протоколі вже були підписи ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Тому вона також підписала протокол, який разом зі справою направили в пенсійне управління м. Житомира.

Судом першої інстанції належним чином досліджені зібрані докази по справі, зокрема показання свідків, речові докази та наявні у матеріалах справи письмові документи.

Свідок ОСОБА_6 показав, що він зібрав в Росії необхідні документи на отримання пільгової пенсії і направив їх на Україну своїй дружині. Вважає, що пільгову пенсію він отримував на законних підставах.

Свідок ОСОБА_8 показала, що перед оформленням пенсії, вона разом з чоловіком прийшли до ОСОБА_3, яка перевірила його трудову книжку і сказала, які документи необхідно надати в пенсійний фонд. Чоловік вислав їй необхідні документи і вона здала їх в пенсійний фонд. Чоловіку

нарахували пільгову пенсію. За весь час чоловік отримав 82000 гривень. Вважає, що пільгову пенсію він отримував на законних підставах.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що, коли він приступив до обов'язь начальника пенсійного фонду в Радомишльському районі, то була виявлена переплата пенсії ОСОБА_6 Під час перевірки було встановлено, що ОСОБА_6 не пройшов атестацію, у нього не було відрахувань до пенсійного фонду, тому пільгова пенсія йому була призначена незаконно.

Свідок ОСОБА_10 показала, що дійсно пенсійна справа ОСОБА_6 була в їхньому управлінні на перевірці, але право призначати пільгов пенсію мають право лише в районному відділі.

Оглядом речового доказу - матеріалами пенсійної справи № 140512 на ім'я ОСОБА_6, в якій знаходиться: - вище зазначений протокол № 634 від 17.06.2006 року встановлено, що він складений та підписаний засудженими.

Наказами начальника УПФУ в Радомишльському районі: - від 18.06.2002 року № 10 про призначення на посаду провідного спеціаліста відділу пенсійного забезпечення УПФУ в Радомишльському районі ОСОБА_3;

- від 04.06.2002 року № 4 про призначення на посаду заступника начальника управління - начальника відділу пенсійного забезпечення УПФУ в Радомишльському районі ОСОБА_5

З посадової інструкції ОСОБА_3, затвердженої 18 червня 2002 року, слідує, що на неї покладені обов'язки-облік та зберігання документів для призначення пенсій, ведення особових пенсійних справ та їх збереження, перевірка документів, поданих для призначення пенсій, визначення та перевірка права на пенсію, обчислення її розміру.

З посадової інструкції заступника начальника управління - начальника відділу пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду в Радомишльському районі ОСОБА_5, затвердженої 5 червня 2002 року, вбачається, що на неї покладені обов'язки: - забезпечення додержання законодавства про пенсійне забезпечення, здійснення координації та методичного керівництва відповідним напрямом роботи підрозділу, організація та забезпечення контролю, аналізу та оцінки стану справ на цьому напрямку; - перевірка документів, поданих для призначення пенсії, визначення та перевірка права на пенсію, обчислення її розміру.

В акті службового розслідування щодо перевірки дій посадових осіб органів ПФУ в Житомирській області при призначенні пенсії ОСОБА_6 від 11.03.2010 року, проведеного комісією головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, зазначено, що його

пенсійна справа опрацьовувалась та підписувалась засудженими ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Було встановлено, що період роботи ОСОБА_6 з 21.08.1992 року не міг бути зарахований до пільгового стажу за списком № 2. Пенсія йому виплачена по 30.11.2009 року. Загальна сума виплаченої йому пенсії за період з 19.12.2005 року по

30.11.2009 року складає 82152,29 грн.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини:

- засудженої ОСОБА_3 в зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, в інтересах третіх осіб, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам держави, що полягали у заподіянні матеріальних збитків, які в двісті п'ятдесят і більше разів перевищували неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та в складанні службовою особою завідомо неправдивого документа, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам держави, які полягають у заподіянні матеріальних збитків на суму, що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадяни та вірно кваліфікував її дії за ст.ст. 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України;

- засудженої ОСОБА_5 в службовій недбалості, тобто в неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам держави, що полягати у заподіянні матеріальних збитків на суму, що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і правильно кваліфікував її дії за ст. 367 ч. 2 КК України.

Покарання засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_5 судом призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, даних про їх особу та всіх обставин справи. Застосування ст.ст. 75, 76 КК України належним чином мотивоване.

Що стосується посилання в апеляціях на те, що невірно було обраховано суму заподіяних матеріальних збитків, а тому дії засуджених не можуть кваліфікуватись як тяжкі наслідки за ст.ст. 364 ч. 2, 366 ч. 2 та 367 ч. 2 КК України, оскільки вони не перевищують у двісті п'ятдесят і більше разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то воно не може бути прийнято до уваги, оскільки відповідно до п.п. 1, 2 та 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 28 травня 2004 року № 9 „Про деякі питання застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв'язку з набранням чинності Законом України від 22 травня 2003 року "Про податок з доходів фізичних осіб", згідно з п. 22.5 ст. 22 Закону, якщо норми відповідних законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування

використовується сума у розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації правопорушень або злочинів, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону для відповідного року (з урахуванням положень п. 22.4 ст. 22 Закону).

Визнаючи діяння, вчинене після 1 січня 2004 р., таким, яке тягне кримінальну або адміністративну відповідальність, та кваліфікуючи його, - у разі, коли настання відповідальності чи кваліфікація обумовлені певною кількістю неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - необхідно виходити з того, що сума такого мінімуму дорівнює розміру податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону для відповідного року (з урахуванням положень п. 22.4 ст. 22 Закону). При вирішенні питання про відповідальність за продовжуваний злочин чи про його кваліфікацію треба виходити з кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або кількості розмірів податкової соціальної пільги, вирахуваних за кожен період окремо.

Таким чином розмір податкової соціальної пільги встановлений такій:

2005 рік - 131 грн.; 2006 рік - 175 грн.; 2007 рік - 200 грн.; 2008 рік - 257,5 грн.; 2009 рік - 302,5 грн.

Сума неоподаткованих мінімумів для відповідного року (сума отриманої пенсії за відповідний рік поділена на розмір податкової соціальної пільги на цей рік) складає: 2005 рік - 9; 2006 рік - 87; 2007 рік - 85; 2008 рік - 95; 2009 рік - 81 та разом за період з 19.12.2005 року по 30.11.2009 року складає - 357.

Тому посилання в апеляціях, що потрібно з цього приводу визначатись, виходячи з суми податкової соціальної пільги встановленої лише на 2010 рік, коли була порушена відносно засуджених кримінальна справа, у розмірі 434,5, є неправильним.

Твердження апелянтів про те, що ОСОБА_6 має право на пенсію на пільгових умовах з 19.12.2008 року є необгрунтованими, тому що органом досудового слідства та судом першої інстанції не розглядалось, оскільки вказане не було заявлено засудженими ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та їх захисниками на досудовому та судовому слідстві і спростовується актом службового розслідування щодо перевірки дій посадових осіб органів ПФУ в Житомирській області при призначенні пенсії ОСОБА_6 від

11.03.2010 року, проведеного комісією головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, та іншими вище наведеними доказами, які досліджені в судовому засіданні, і воно не впливає на визнання вини цих засуджених в інкримінованих їм злочинах та правильність кваліфікації їх дій, оскільки заподіяні матеріальні збитки до вказаного часу у

276 разів перевищували неоподаткований мінімум доходів громадян. Вказана пенсія з зазначеного в апеляціях періоду у встановленому законом порядку ОСОБА_6 не призначалась.

На підставі наведеного, апеляційний суд вважає, що апеляції засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є необгрунтованими, а тому вирок щодо них слід залишити без зміни.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляції засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 21 грудня 2010 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_5 залишити без зміни.

Судді: (Підписи)