Справа № 2-6744/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

23 грудня 2010 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

при секретарі Слепченко Я.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації», ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування наказів про дисциплінарне стягнення, відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 10 червня 2009 року звернулася в суд з позовом до ДП «Полтавастандартметрологія» про визнання незаконними та скасування наказів.

В поданій до суду позовній заяві посилалася на те, що працює на посаді начальника відділу правової та кадрової роботи ДП «Полтавастандартметрологія» з березня 2008 року, в травні 2008 року їй було запропоновано написати заяву про звільнення, а коли відмовилася, наказом № 121к від 02 червня 2009 року було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Накладення дисциплінарного стягнення вважає необґрунтованим та незаконним.

Крім того, наказом № 206 від 04 червня 2009 року у зв’язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності було відмінено виплату їй в червні 2009 року надбавки в розмірі 25 %.

Просила суд визнати незаконним наказ № 121к від 02 червня 2009 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності, скасувати накладене на неї стягнення. Також просила суд визнати незаконним наказ № 206 від 04 червня 2009 року та зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату 25 % надбавки за червень 2009 року. Просила суд стягнути з відповідача 4000 грн. на відшкодування спричиненої моральної шкоди.

20 жовтня 2009 року позивач ОСОБА_3 доповнила свої позовні вимоги. Вказувала, що 01 червня 2009 року на робочій нараді директор ДП «Полтавастандартметрологія» ОСОБА_4 принижував її честь та гідність, в результаті чого змушена була звертатися за допомогою до лікарів, витратила 1055 грн. 79 коп. на обстеження та лікування. Просила суд стягнути з ДП «Полтавастандартметрологія» 4000 грн. На відшкодування моральної шкоди та вартість лікування в сумі 1055 грн. 79 коп.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримала позовні вимоги, посилаючись на викладені в них обставини.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнавала, вважає, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання обов’язків, з дотриманням вимог законодавства. В задоволенні вимог просила відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 працювала на посаді начальника відділу правової та кадрової роботи ДП «Полтавастандартметрологія».

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано стягнення.

За нормами ст. 139 КЗпП України працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Судом встановлено, що наказом № 121к від 02 червня 2006 року за неналежне виконання обов’язків начальником відділу правової та кадрової роботи ОСОБА_3 оголошено догану.

Відповідно до оскаржуваного наказу підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало те, що остання в порушення вимог ст. 139 КЗпП України та посадової інструкції представляючи інтереси відповідача при розгляді справи в суді не вжила заходів щодо залучення доказів по справі.

Також встановлено, що згідно з посадовою інструкцією начальника відділу правої та кадрової роботи ОСОБА_3, як начальник відділу, забезпечує додержання законності в діяльності підприємства і захист його правових інтересів, зобов’язана виконувати роботу якісно, в установлені терміни, на високому професійному рівні в межах своїх повноважень. Крім того, за посадовими обов’язками ОСОБА_3 має надавати консультації працівникам центру про сучасне чинне законодавство.

Також встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 10 грудня 2008 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 28 квітня 2009 року, позов ОСОБА_5 задоволено частково, поновлено на посаді головного інженера – директора технічного центру ДП «Полтавастандартметрологія», стягнуто на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 19477 грн. 19 коп. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 1500 грн.

Дослідженими в справі доказами також встановлено, що судова кореспонденція, яка надходила до ДП «Полтавастандартметрологія» по справі за позовом ОСОБА_5 про поновлення на роботі за резолюцією керівника підприємства передавалася до позивача ОСОБА_3, на яку було покладено контроль за її виконанням.

Також судом встановлено та не оспорювалося представником позивача в судовому засіданні, що позивач ОСОБА_3, перебуваючи на посаді начальника відділу правової та кадрової роботи, приймала участь в підготовці та направленні до Ленінського районного суду м. Полтави заяв та клопотань в межах представництва інтересів ДП «Полтавастандартметрологія» по справі за позовом ОСОБА_5

Згідно з ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 28 квітня 2009 року, колегія суддів встановила, що підстави неодноразового відкладення місцевим судом розгляду справи свідчать про зловживання відповідачем процесуальним правами. Також встановлено, що доводи апеляційної скарги про порушення місцевим судом норм процесуального права ґрунтуються на незнанні представниками відповідача чинного ЦПК України.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Як встановлено судом, відповідачем до застосування дисциплінарного стягнення до позивача ОСОБА_3 були відібрані письмові пояснення.

Тому суд приходить до висновку, що наказ від 02 червня 2009 року № 121К прийнято відповідачем з дотриманням вимог порядку застосування дисциплінарного стягнення, передбачених ст.ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України, зокрема, уповноваженим органом, з дотриманням термінів накладення дисциплінарного стягнення та за наявності письмових пояснень позивача, які містили інформацію про суть дисциплінарного проступку.

За таких обставин, враховуючи, що наказ від 02 червня 2009 року №121К відповідачем видано з дотриманням норм ст.ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України, за умови неналежного виконання позивачем покладених на неї обов’язків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 в частині визнання наказу незаконним та скасування накладеного на неї дисциплінарного стягнення є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Твердження позивача ОСОБА_3 в поданій до суду позовній заяві про те, що не мала довіреності на право представляти інтереси підприємства в суді не заслуговує на увагу, оскільки як встановлено судом, підготовка таких документів була покладена саме на позивача.

Положенням про систему оплати праці працівників ДП «Полтавастандартметрологія», що є додатком № 1 до Колективного договору, передбачено, що за високі досягнення в праці (виконання та перевиконання планових показників, належне виконання обов’язків), працівникам може бути встановлена надбавка до 50 відсотків до посадового окладу, яка входить до штатного розпису.

Також судом встановлено, що згідно наказу від 04 червня 2009 року № 206 у зв’язку з погіршенням показників роботи та винесенням догани начальнику відділу правової та кадрової роботи виплату персональної надбавки «за високі досягнення в праві» ОСОБА_3 в розмірі 25 % посадового окладу в червні 2009 року наказано не проводити.

Оскільки позивач ОСОБА_3 наказом від 02 червня 2009 року була притягнута до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, суд приходить до висновку, що наказ від 04 червня 2009 року № 206 про невиплату позивачу надбавки за високі досягнення в правці в червні 2009 року в повній мірі узгоджується з Положенням про систему оплати працівників ДП «Полтавастандартметрологія». Тому підстави для визнання його незаконним, скасування та зобов’язання нарахувати відповідну надбавку відсутні, а позовні вимоги в цій частині ОСОБА_3 заявлені безпідставно та не підлягають до задоволення.

Посилання представника позивача в судовому засіданні на те, що при видачі вказаного наказу відповідач всупереч вимог норм ст. 247 КЗпП України не отримав згоду профспілкової організації не заслуговує на увагу.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 247 КЗпП України виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві разом з власником або уповноваженим ним органом вирішує питання оплати праці працівників, форм і систем оплати праці, розцінок, тарифних сіток, схем посадових окладів, умов запровадження та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних виплат.

Як встановлено судом, відповідно до вказаної норми права Положення про систему оплати праці працівників ДП «Полтавастандартметрологія» було погоджено з головою профспілкового комітету ДП «Полтавастандартметрологія», тому подальші дії по невиплаті позивачу в червні 2009 року надбавки за високі досягнення з дотриманням вказаного порядку не потребували погодження профспілкового органу.

Звертаючись до суду з вимогами про стягнення витрат в сумі 1055 грн. 79 коп. на лікування позивач вказує, що за допомогою до лікарів вимушена була звернутися після робочої наради 01 червня 2009 року.

В той же час судом встановлено, що ОСОБА_3 особисто на нараді 01 червня 2009 року присутньою не була, будь-які підстави вважати, що витрати, понесені позивачем на придбання ліків та звернення за медичною допомогою є наслідком подій, які відбувалися на нараді 01 червня 2009 року, судом не встановлені.

Тому суд приходить до висновку, що вимоги про відшкодування витрат в сумі 1055 грн. 79 коп. є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Крім того, посилаючись в поданій до суду додатковій позовній заяві на те, що генеральним директором ДП «Полтавастандартметрологія» ОСОБА_4 01 червня 2009 року було принижено її честь, гідність та ділову репутацію, жодних доказів на підтвердження цієї обставини позивач не надає.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України власником або уповноваженим ним органом моральна шкода відшкодовується працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки в судовому засіданні не встановлено неправомірність дій відповідача, обставина незаконного притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності на наявність порушень інших прав позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають за їх безпідставністю.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України у зв’язку з відмовою позивачу в задоволенні позову, понесені судові витрати не підлягають їй відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 209, 213- 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Державного підприємства регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації», ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування наказів про дисциплінарне стягнення, відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий Н.Л.Яковенко

23.12.2010