Справа № 1-14/10

Провадження №232

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції:

Доповідач :

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2010 рокум. Вінниця

колегія суддів судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого Петришина І.П.

суддів Рупака А.А., Сілакова С.М.

з участю прокурора Меєчка О.М.

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 січня 2010 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого інженером-технологом електромашинного відділення локомотивного депо Козятин ДГТО «Південно-Західна залізниця», раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України та призначено покарання у вигляді 2 (двох) років виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням 20% заробітку в дохід держави.

Заявлений потерпілим позов задоволено частково. Стягнуто з засудженого на користь потерпілого ОСОБА_2 3793 (три тисячі сімсот дев’яносто три) гривні 23 копійки у відшкодування матеріальної шкоди та 30000 (тридцять тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди, а всього 33793 (тридцять три тисячі сімсот дев’яносто три) гривні 23 копійки на його користь.

Стягнуто з засудженого на користь комунального підприємства «Козятинська центральна районна лікарня» 778 (сімсот сімдесят вісім) гривень 80 копійок витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_1 01 серпня 2009 року о 18 годині 30 хвилин в селі Козятин Козятинського району Вінницької області на вулиці Жовтневій в ході словесної суперечки, яка виникла з приводу створення аварійної ситуації ОСОБА_2, який в п’яному стані їхав на велосипеді по проїжджій частині дороги, ускладнюючи рух іншим учасникам дорожнього руху, штовхнув потерпілого, внаслідок чого останній вправ на землю, вдарившись головою. Внаслідок падіння ОСОБА_2 отримав тяжке тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми – забій головного мозку важкого ступеню з геморагічним просяканням лівої лобної долі головного мозку, яке було небезпечним для життя в момент заподіяння.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду першої інстанції з направленням справи на новий судовий розгляд через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність та неповноту судового слідства. На його думку суд не дав належної оцінки показанням свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які стверджували, що потерпілий після доставляння до приймального відділення лікарні самовільно залишив лікувальний заклад, що не виключає отримання ним тілесних ушкоджень за інших, недосліджених обставин. Також не допитані працівники міліції, які доставляли ОСОБА_2 з лікарні до райвідділу внутрішніх справ.

Апеляція прокурора відкликана до початку розгляду справи.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляції, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляцію засудженого слід залишити без задоволення.

Відповідно до вимог ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Обґрунтування вироку здійснюється на доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. При цьому оцінку доказів суд здійснює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з вироку, суд належним чином дотримав дані вимоги, внаслідок чого обґрунтовано дійшов висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину. Зокрема, в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 пояснював, що саме внаслідок його дій, які виразились у відштовхуванні потерпілого ОСОБА_2, останній впав на землю, вдарившись головою. Такі ж пояснення надали свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вказали, що удар потерпілому наніс чоловік, який вийшов з легкового автомобіля, після чого потерпілий впав на землю. Посилання засудженого на показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не є обґрунтованими, оскільки згадані свідки не були безпосередніми очевидцями події, а крім того вони не вказували на можливе отримання потерпілим тілесних ушкоджень за інших обставин.

Таким чином доводи апеляції засудженого не спростовують висновків суду щодо доведеності його вини та призначене судом покарання відповідає вимогам ст.65 КК України і є необхідним та достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_1

Разом з тим вирішуючи цивільний позов, суд необґрунтовано стягнув з засудженого на користь потерпілого ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 30000 гривень. Вчинений ОСОБА_1 злочин відповідно до ст.12 КК України віднесений до злочинів невеликої тяжкості та за формою вини є необережним злочином. Як вбачається з матеріалів справи, злочин був вчинений ОСОБА_1 внаслідок неправомірних дій потерпілого ОСОБА_2, який своїми діями створював небезпеку для учасників дорожнього руху. Також під час вирішення цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди суд не врахував майновий стан самого засудженого, спроможність останнього забезпечити виконання в вироку в частині цивільного позову. З урахуванням наведених обставин, а також виходячи з того, що основне покарання призначено з відрахуванням частини заробітку в дохід держави, колегія суддів приходить до висновку про можливість зменшення стягуваної моральної шкоди, а достатньою і адекватною компенсацією в цьому випадку буде сума в 15000 гривень.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 січня 2010 року відносно ОСОБА_1 за ст.128 КК України змінити в частині вирішення цивільного позову, зменшивши суму моральної шкоди до 15000 (п’ятнадцяти) тисяч гривень.

В решті вирок залишити без змін.

Судді:

З оригіналом вірно: