Головуючий у 1 інстанції - Юрко І.В.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
«13» лютого 2009 року справа № 2а-61/08/0510
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів Арабей Т.Г., Малашкевича С.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради
на постанову Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області
від 26.12.2008 року
у справі № 2а-61/08
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради
про визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради та перерахунок і стягнення недоотриманої щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги за 2007 рік, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради та перерахунок і стягнення недоотриманої щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги за 2007 рік.
Постановою Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 26.12.2008 року у справі № 2а-61/08 (суддя Юрко І.В.) позовна заява задоволена: визнані неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоотриманої щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги за 2007 рік. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради за рахунок Державного бюджету на користь ОСОБА_1 недоотриману щорічну одноразову допомогу до Дня Перемоги за 2007 рік у сумі 2542 грн.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовної заяви відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом норм матеріального права.
Вважає правомірним та обгрунтованним застосування у спірних правовідносинах положень ст. 29, ст. 33 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.
ОСОБА_1 має статус інваліда війни ІІІ групи безстроково, у зв'язку з чим та відповідно до вимог ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання щорічної грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Фактично позивач отримав від відповідача у 2007 році - 300 грн., при цьому відповідач керувався положеннями ст. 29, 33 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, в апеляційній скарзі відповідач посилається на невірне застосування норм матеріального права, оскільки при виплаті зазначених сум він діяв в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правовий статус ветеранів та інвалідів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Відповідно до ст. 13 цього Закону щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Абзацем 1 ст. 17 цього Закону встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Згідно абз. 1 ст. 171 щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач є органом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок по здійсненню виплат, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, в тому числі разової грошової допомоги.
Колегія суддів вважає неправомірним довід заявника скарги щодо правомірності застосування у 2007 році розміру таких виплат, встановленому п. 13 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, відповідно до якого у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” здійснюється у таких розмірах: інвалідам I групи - 450 гривень, інвалідам II групи - 360 гривень, інвалідам III групи - 300 гривень; учасникам бойових дій - 280 гривень; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною - 450 гривень; членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни - 150 гривень; учасникам війни - 55 гривень, оскільки положення зазначеної норми Закону - визнані неконституційним рішенням Конституційного Суду України у справі № 6-рп від 09.07.2007 року.
Мінімальна пенсія за віком для інвалідів 3-ї групи на 2007 рік становить 406 грн., тому позивач повинен був отримати 2542 грн. (406 грн. х 7 - 300 грн.).
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів правомірність дій щодо нарахування Телегіну Ю.М. щорічної грошової допомоги до 9 травня протягом 2007 року в розмірі 300 грн., встановленому Законом України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, а не в розмірі, встановленому Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Згідно ст. 22 зазначеного закону рішення підприємств, установ і організацій, які надають пільги, можуть бути оскаржені до районної державної адміністрації, виконавчого комітету міської Ради або до районного (міського) суду.
Оскільки орган праці та соціального захисту населення порушив право позивача на отримання разової грошової допомоги, виплата якої встановлена ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, він звернувся за захистом порушеного права з позовною заявою, та суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст. 2, ст. 71, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради на постанову Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 26.12.2008 року у справі № 2а-61/08 - залишити без задоволення.
Постанову Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 26.12.2008 року у справі № 2а-61/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради та перерахунок і стягнення недоотриманої щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги за 2007 рік - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді Т.Г.Арабей
С.А. Малашкевич
З оригіналом згідно
головуючий суддя І.В.Геращенко