7/2-2620/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2008 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого – судді ОСОБА_1,
при секретарі ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
встановив:
представник позивача звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на порушення відповідачем договірних зобов’язань по сплаті коштів за наданий йому кредит, що є підставою для стягнення заборгованості в уточненому розмірі 10 676 грн. 27 коп.
Представник позивача просив про задоволення позову з викладених у ньому підстав.
Відповідач у судовому засіданні пред’явлені позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Про зазначені представником позивача обставини йдеться в представлених суду доказах.
Так, 30 жовтня 2007 року між сторонами укладено кредитний договір, за яким відповідач зобов’язувався повернути отримані грошові кошти в сумі 8 600 грн. у строк до 29 жовтня 2009 року, здійснюючи щомісячні виплати до 20 числа кожного місяця (п.2.4. та 2.6. договору), разом зі сплатою процентів за користуванням кредитом в розмірі 19,5 % річних (п.1.5) та пені (п.5.2.)
Згідно заяви на видачу готівки № 0001/8 від 30 жовтня 2007 року на виконання умов кредитного договору позивач перахував на рахунок відповідача 8 600 грн.
Відповідачем заборгованість не погашено.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а в разі порушення боржником цих вимог той, згідно зі статтями 625, 1048 і 1050 ЦК України, повинен сплатити кредиторові суму боргу та проценти встановлені за умовами кредитного договору.
Вимогами ст. 549 ЦК України, передбачено обов’язок боржника в разі порушення зобов’язання передати кредиторові грошову суму штрафу у вигляді процентної ставки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання та нарахованої пені.
З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено порушене право позивача, що підлягає захистові шляхом примусового виконання грошового зобов’язання та стягнення процентів, пені.
Таким чином, пред’явлений позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог визнаних відповідачем та наданих суду розрахунків, з яких вбачається, що ціна позову – 10 676 грн. 27 коп. складається: з суми боргу (неповернутого кредиту) – 8 600 грн., процентів зі користування кредитом – 1 544 грн. 92 коп. та пені – 531 грн. 35 коп.
Крім того, представником позивача представлено документальне підтвердження понесених судових витрат, які слід стягнути з відповідача.
На підставі викладеного і керуючись статтями 209-215 ЦПК України,
вирішив:
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» суму заборгованості та суми по відсоткам та пені за кредитним договором у розмірі 10 676 грн. 27 коп., а також судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 98 грн. 18 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., а всього 10 804 грн. 45коп.
Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк заяви про її оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя