Справа № 2а-18488/09/1270

                                                                                                                                   Категорія 2.19.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

«11» березня 2009 року

             Суддя Луганського окружного адміністративного суду Солоніченко О. В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, -

                                                             ВСТАНОВИВ:

   12 січня 2009 року позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії з січня по грудень 2007 року, у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Таке підвищення позивачу не виплачувалось, тому просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити зазначене підвищення до пенсії.

Позивач та представник відповідача до початку судового розгляду просили суд розглядати адміністративну справу без їх участі, тому суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.                

 Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

               З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується  пенсійним посвідченням № 137876.

  Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.

Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення статті 71  Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

   Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня  - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн. з 01 липня 2007 року - 410,06 грн., з 01 жовтня 2007 року - 415,11 грн.

   Таким чином, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 грн. (з 09.07.2007 року по 31.07.2007 року - ((410,06 грн. х 30%) / 31 день) х 23 дні = 91,27 грн., за серпень - вересень 2007 року - (410,06 грн.х30%) х 2 місяці = 246,04 грн., за жовтень - грудень 2007 року - (415,11 грн. х 30%) х 3 місяці = 373,60 грн.).

  Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання дій відповідача незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни підлягають задоволенню за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

   Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а у випадку часткового задоволення позову - відповідно до задоволених вимог.

   Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,            

                                                                    ПОСТАНОВИВ:

    Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

 Визнати незаконними дії Управління Пенсійного Фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області щодо відмови у виплатіОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року.

 Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області здійснити виплатуОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 710,91 (сімсот десять гривень дев'яносто одна копійка) грн.

 В частині інших заявлених позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

 Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1,70 грн.

                       Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.  

СУДДЯ