АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 22ц-806 2008 р. Головуючий по 1 інстанції
№ Калашник С.І.
Категорія: 45 Доповідач в апеляційній інстанції Скіць М.І.
УХВАЛА
Іменем України
07 квітня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддів Сіренка Ю.В., Скіця М.І.
при секретарі Макарчук Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу начальника Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції на ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 12 лютого 2008 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції при виконанні вироку суду в частині задоволених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, -
встановила:
Вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02 жовтня 2006 року ОСОБА_3. визнаний винним і засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 5000 гривень та судові витрати по справі, зокрема за проведення судово - технічних експертиз 141 грн. 23 коп. та 235 грн.39 коп. і за надання юридичної допомоги - 500 грн.
Ухвалою суду апеляційної інстанції вирок районного суду в частині відшкодування моральної шкоди змінено і ухвалено збільшити розмір відшкодування з 5000 гривень до 10 000 гривень. В решті вирок залишено без змін.
За заявою потерпілої ОСОБА_1 03 січня 2007 року був виданий виконавчий лист про примусове стягнення присуджених їй сум.
19 січня 2007 року постановою державного виконавця було відкрите виконавче провадження.
Постановою головного державного виконавця відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції від 08 листопада 2007 року виконавчий лист № 1-62 від 02.10.06 року було повернуто стягувану.
15 листопада 2007 року ОСОБА_1 подала скаргу на дії державного виконавця, зазначаючи, що державний виконавець не вжив ніяких заходів та не вчинив ніяких дій, спрямованих на примусове стягнення з боржника присуджених на її користь коштів.
Просила суд визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиціїОСОБА_4
Зобов»язати головного державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції ОСОБА_4скасувати постанову від 08 листопада 2007 року про повернення виконавчого листа, прийняти виконавчий лист до виконання та продовжити його примусове виконання.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду від 12 лютого 2008 року скарга ОСОБА_1. була задоволена.
Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Слимак Валентини Василівни та зобов»язано її скасувати винесену нею постанову від 08.11.2007 року про повернення виконавчого листа і продовжити примусове виконання виконавчого листа № 1-62 від 02.10.06 року, виданого Чорнобаївським районним судом.
Не погоджуючись з ухвалою суду начальник Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції подала апеляційну скаргу в якій посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Вказує, що судом неповно з»ясовані обставини, що мають значення для справи і висновки суду не відповідають дійсності.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з наступних підстав.
Відповідно до позожень ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачеві допускається якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до вимог ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов»язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу боржника та усунути порушення або іншим чином поновлює його порушені права чи свободи.
Судом встановлено, що державний виконавець відповідно до статей 3, 18, 181, 24 Закону України "Про виконавче провадження" прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження від 19 січня 2007 року, встановивши термін для добровільного виконання виконавчого документа на протязі 7 днів і лише 21 березня 2007 року боржник ознайомлений з постановою і копія її йому вручена, а на день винесення постанови про повернення виконавчого документа, тобто до 08 листопада 2007 року державним виконавцем проводились лише певні дії, направлені на примусове виконання рішення суду, зокрема робились запити в бюро технічної інвентаризації, органи ДАІ, інспекцію ГДРФ та перевірено наявність майна за місцем проживання боржника однак, відповідно до змісту ст. ст. 4-5 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено можливість звернення не лише на майно боржника, а й застосування таких заходів примусу, як звернення на грошові кошти, зокрема вклади, пенсію та інші доходи, а відповідно до вимог ст. 50 цього закону стягнення за виконавчим документом в першу чергу здійснюється на кошти боржника, включаючи і кошти на рахунках банків та інших кредитних установ.
Державний виконавець вправі вимагати від боржника відомості та пояснення по фактах не виконання законних вимог державного виконавця.
Тому доводи апеляційної скарги про те, що державний виконавець в повній мірі провів виконавчі дії не відповідають обставинам справи.
Інші доводи про необґрунтованість ухвали суду, зазначені в апеляційній скарзі, не є суттєвими і не впливають на висновок суду про обґрунтованість скарги на дії державного виконавця.
Таким чином , судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при розгляді скарги в апеляційній інстанції і відповідно до ст. 312 ЦПК України не знаходить підстав для скасування ухвали суду, яка постановлена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу начальника Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції відхилити.
Ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 12 лютого 2008 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції при виконанні вироку суду в частині задоволених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.