ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького 59
____________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"01" липня 2010 р. № вх.1519
За заявою Публічне акціонерне товариство «БМ Банк» м.Рівне
до особи щодо якої необхідно
вжити запобіжні заходи Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехнофос» м.Рівне
про вжиття запобіжних заходів
Суддя Грязнов В.В.
Представники сторін:
від заявника- Кісіль Р.В., директор (довір.б/н від 07.09.2009р.);
від особи- Запорожець І.А., адвокат (довір.б/н від 12.02.2009р.).
Суть справи: Заявник-ПАТ «БМ Банк»звернувся до суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до особи-ТзОВ «Укртехнофос».
Запобіжні заходи ПАТ «БМ Банк»просить вжити шляхом накладення арешту на майно особи, позича-льника за кредитним договором №10/60/061009-ТзОВ «Укртехнофос», а саме: коштів в межах суми 10 444 609 грн. 13 коп. або еквіваленту в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ на момент арешту.
Розгляд заяви ухвалою від 30.06.2010р. було призначено на 01.07.2010р.(арк.справи 1).
Особа-ТзОВ «Укртехнофос»не надала будь-яких заперечень на заяву, при цьому, її представник у судо-вому засіданні 01.07.2010р. вважає, що підстави для вжиття запобіжних заходів відсутні, оскільки ПАТ «БМ Банк»не позбавлений права звернутись у встановленому порядку з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, сплативши державне мито у встановленому розмірі.
Розглянувши подані заявником матеріали, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
що 13 червня 2008р. ВАТ «БМ Банк»-банк та ТзОВ «Укртехнофос»-позичальник уклали договір відновлюваної кредитної лінії №10/34/130608 (надалі в тексті –Договір-1). Згідно п.1.1, 1.2, 2.1, 2.3, 3, 4 Договору-1 банк зо-бов’язувався надати, а позичальник –прийняти грошові кошти в сумі 950 000 Євро, належним чином викорис-тати і повернути на умовах Договору-1 отримані кошти до 11.06.2010р. і сплатити за користування кредитними коштами відсотки в розмірі 12,5% річних. Договір-1 діє до повного виконання сторонами зобов’язань.(п.10.1 Договору-1). Договір-1 підписано директором відділення №10 ВАТ «БМ Банк»та фінансовим директором ТзОВ «Укртехнофос», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 11-13).
Крім того, ВАТ «БМ Банк»-банк та ТзОВ «Укртехнофос»-позичальник 06.10.2009р. уклали кредитний договір №10/60/061009 та Додатки до нього (надалі в тексті –Договір-2). Згідно п.1.1, 1.3, 2.1, 2.3, 3, 4 Догово-ру-2 банк зобов’язувався надати, а позичальник –прийняти грошові кошти в сумі 1 800 000 грн. 00 коп., належ-ним чином використати і повернути на умовах Договору-2 отримані кошти до 31.08.2010р. і сплатити за корис-тування кредитними коштами відсотки в розмірі 23% річних. Договір-2 діє до повного виконання сторонами зо-бов’язань.(п.10.1 Договору-2). Договір-2 підписано директором відділення №10 ВАТ «БМ Банк» та першим зас-тупником генерального директора ТзОВ «Укртехнофос», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 7-10).
Разом з тим, в забезпечення повернення отриманих кредитних коштів 13.06.2008р. та 06.10.2009р. ВАТ «БМ Банк»-заставодержатель та ТзОВ «Укртехнофос»-заставодавець уклали договори застави, предметом яких є належні особі товари в обороті та майнові права.(арк.справи 19-26).
Вбачається, що на виконання умов Договорів, банк 17.06.2008р. та 06.10.2009р. перерахував позичаль-нику кредитні кошти, що стверджується виписками по особовому рахунку особи.(арк.справи 14-18).
Вимоги погашення поточної заборгованості зі сплати заборгованості за Договорами, які вбачаються з претензій від 04 та 23 червня 2010р. –Відповідачем залишені без відповіді та задоволення.
Згідно ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іно-земні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтями 431, 432 ГПК України встановлено, що особа, яка має підстави побоюватись, що подача пот-рібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права пору-шені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.
Запобіжні заходи включають: 1) витребування доказів; 2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов’-язані з порушенням прав 3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи і знаходиться в неї або в інших осіб.
Однак, доданими до заяви матеріалами стверджено, що на даний час між сторонами існують договірні кредитні відносини, при цьому виконання позичальником зобов’язань забезпечене чинними договорами заста-ви майнових прав та товарів в обороті.
Заявник не довів, що впродовж часу до подання ним позовної заяви є необхідність арешту належного особі майна; не довів і того, що докази, потрібні для обгрунтування майнових вимог за Договорами 1 та 2 можуть зникнути.
Враховуючи зазначене в сукупності, господарський суд вважає, що підстави, встановлені ст.431 ГПК України відсутні і в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів необхідно відмовити.
Керуючись стст. 33, 431 –434, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –
У Х В А Л И В:
Відмовити в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
Суддя Грязнов В. В.