Справа № 567/1350/13-к

УХВАЛА

13.01.2014 м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Поліщук Т.М.

секретар - Гічиновська Я.В.

за участі прокурора Гуца О.Л.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Острог клопотання ОСОБА_3 про визнання її потерпілою по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Острозького районного суду знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Потерпілий ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до початку судового розгляду подали цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення з останнього матеріальної та моральної шкоди. Водночас ОСОБА_3 просить визнати її потерпілою у даному провадженні, оскільки вони з ОСОБА_4 є подружжям, спільно придбавали викрадене у них майно, а тому на її думку зазнали спільно матеріальної та моральної шкоди, про що подала суду письмову заяву.

Заслухавши клопотання, думку прокурора, інших учасників процесу, які заперечують проти визнання ОСОБА_3 потерпілою у справі, суд приходить до висновку, що в задоволенні заявленого клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Зі змісту ч.1 ст. 55 КПК України вбачається, що потерпілим в кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням спричинено моральну фізичну або майнову шкоду.

Частиною 2 ст.55 КПК України визначено, що права і обов"язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Відповідно до вимог ст. 477 КПК України кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 КК України може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.

Судом встановлено, що такої заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення ОСОБА_3 під час досудового слідства не подавала, потерпілою її визнано не було. Крім того, ОСОБА_3 не подала суду належних доказів, що викрадене та пошкоджене майно належить їй на праві власності, а тому їй також завдана шкода даним кримінальним правопорушенням. На виклики суду для обгрунтування своєї заяви ОСОБА_3 ні разу не з"явилася.

За вказаних обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_3 про визнання її потерпілою по даному кримінальному провадженні.

Крім того до початку судового розгляду потерпілий ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подали цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення з останнього матеріальної та моральної шкоди. Крім того, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачі, з метою забезпечення позову, просять накласти арешт на майно відповідача.

Порядок та підстави вжиття заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно врегульовано положеннями ст.ст. 170-173 КПК України, проте вимоги цих статтей позивачем не дотримані. Позивач обґрунтованого клопотання про забезпечення позову не подав. В поданій позовній заяві ОСОБА_4 не вказує переліку майна чи грошових коштів що належать відповідачу. Крім того, у своїй заяві позивач не навів достатніх підстав та будь-яких доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а тому в задоволенні забезпечення позову слід відмовити.

Вивчивши поданий цивільний позов, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для прийняття поданого потерпілим ОСОБА_4 цивільного позову до спільного розгляду з кримінальним провадженням по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України з наступних підстав.

Відповідно до п. 10 ст. 56 КПК України потерпілий має право протягом кримінального провадження на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно- небезпечне діяння.

Відповідно до положень ч.4 ст.128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства.

Позовна заява подана з додержанням вимог ст.128 КПК України та ст.ст.119-120 ЦПК України. Потерпілий у наданий йому судом строк усунув недоліки, викладені в ухвалі суду від 16.10.2013р., а тому підстав для повернення позовної заяви немає.

Водночас суд вважає, що оскільки ОСОБА_3 не є потерпілою у даному кримінальному провадженні відповідно підстав для прийняття поданого нею позову та визнання її цивільним позивачем не має.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 55, 61, 62, 128 КПК України, суд

ухвалив :

В задоволені клопотання ОСОБА_3 про визнання її потерпілою та цивільним позивачем, у кримінальному проваджені по обвинуваченю ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення ,передбаченого ч.3 ст.185 КК України відмовити.

Прийняти до спільного розгляду з кримінальним провадженням по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, поданий потерпілим ОСОБА_4 цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В забезпеченні кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно обвинуваченого відмовити.

Потерпілого ОСОБА_4 визнати цивільним позивачем, обвинуваченого ОСОБА_1 визнати цивільними відповідачем .

Копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів направити обвинуваченому ОСОБА_1

Суддя Острозького районного судуОСОБА_5