Справа № 567/1350/13-к

У Х В А Л А

16 жовтня 2013 року м. Острог

Суддя Острозького районного суду Рівненської області Поліщук Т.М., перевіривши дотримання вимог ст.119 ЦПК України при зверненні ОСОБА_1, ОСОБА_2 до суду з цивільним позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, -

встановила:

В провадженні Острозького районного суду знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, потерпілим у якому визнано ОСОБА_1

Потерпілий ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до початку судового розгляду подали цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення з останнього матеріальної шкоди в розмірі 2487,73 грн., з яких - 1244 грн. в користь ОСОБА_1, а 1243,73 грн. в користь ОСОБА_2, та моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. – по 2500 грн. на користь кожного з позивачів. Водночас просять з метою забезпечення позову накласти арешт на майно відповідача та просять розглядати заявлений ними цивільний позов одночасно з кримінальним провадженням по обвинуваченню ОСОБА_3

Відповідно до положень частин 1, 4, 5 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до обвинуваченого; форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства; цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленим цим кодексом; якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, цим кодексом неврегульовані, до них застосовується норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

В порушення вищевикладеного, та вимог п.5, 6 ст.119 ЦПК України позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують обставини, на які посилається ОСОБА_2 про перебування її в шлюбі з потерпілим та належність викраденого та пошкодженого обвинуваченим майна їй та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності подружжя. Не зазначено доказів, що підтверджують вартість викраденого, пошкодженого майна та заявлену суму матеріальної шкоди, яка не відповідає сумі ззавданої шкоди в встановленої в ході досудового слідства . Крім того, матеріали кримінального провадження не містять відомостей про визнання ОСОБА_2 потерпілою чи цивільним позивачем у даному кримінальному провадженні, що підтверджують її право на пред’явлення позову.

Положенням ч.5 ст.119 ЦПК України передбачено обов’язок позивача долучити до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно п.6 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину. Разом з тим чинне законодавство не передбачає підстав для звільнення цивільного позивача від сплати судового збору при його зверненні до суду з вимогами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

          Таким чином, в порушення ч.5 ст.119 ЦПК України, потерпілий ОСОБА_1 та ОСОБА_2, заявляючи вимоги немайнового характеру не додали до позовної заяви доказів, що підтверджують сплату ними судового збору, розмір якого згідно пп.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при зверненні до суду з вимогами немайнового характеру становить 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 114,70 грн. Зазначені кошти сплачуються за наступними реквізитами : одержувач – УДКСУ в Острозькому району (м. Острог), код одержувача - 38043501, банк одержувача - ГУДКСУ в Рівненській області, МФО 833017, р/р31214206700005, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ 26406248. Відповідно до п.6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Звертаючись з цивільним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з метою забезпечення позову, просять накласти арешт на майно відповідача. Накладення арешту є одним з видів забезпечення позову, порядок та підстави для забезпечення якого врегульовано положеннями ст.ст. 151-152 ЦПК України, проте вимоги цих статтей позивачами не дотримані. Крім того згідно п.13 ст.2 Закону України «Про судовий збір» за подання зави про забезпечення доказів або позову сплачується судовий збір, розмір якого становить 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 114,70 грн.

          Згідно ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.119 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, залишає позовну заяву без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання ухвали.

Враховуючи викладене, позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, слід залишити без руху і надати позивачам строк для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.121 ЦПК України, ст.128 КПК України,-

ухвалила:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином - залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви – п’ять днів з дня отримання ухвали.

          Роз’яснити позивачам, що у випадку не усунення вказаних в ухвалі недоліків до зазначеного терміну, позовна заява буде вважатися неподаною і їм повернута, та згідно ч.7 ст.128 КПК України потерпілий має право пред’явити цивільний позов в порядку цивільного судочинcтва.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_4