№ 2- 171-09

Р І Ш Е Н Н Я

іменем          України

30 квітня 2009 р.  Мар»їнський районний суд Донецької області, в складі: головуючого Судді Ступіна І.М., при секретарі: Готовщиковой Т.О . , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним -,

В С Т А Н О В И В :

    Позивачка  у вересні 2008 р. звернулась до суду  з позовом, в якому просить суд визнати недійсним договір дарування укладений між нею та    ОСОБА_2

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 у власному будинку одна. Відповідач є рідним внуком позивачки, який ніколи із нею постійно не проживав. Відвідує її дуже рідко, 2-3 рази на рік. Ніякої допомоги їй не надає.

05 квітня 2008 року відповідач привіз до неї додому нотаріуса і позивачка
підписала якісь документи. Які саме позивачка не знає, нотаріус їй їх не зачитувала, а сама в даний час не читає, оскільки їй 79 років і практично не пересувається, фізично дуже хвора і потребує стороннього догляду.

Після того, як нотаріус виїхав, позивачка запитала у відповідача, що ж вона підписала, просила, щоб він їй пояснив, проте відповідач нічого не пояснив і забравши документи, залишивши її одну, виїхав до себе додому.

Після неодноразових вимог відповідач привіз їй копію договору дарування від 05 квітня 2008 року, в якому вказано, що позивачка подарувала, а відповідач прийняв в дар житловий будинок з господарськими спорудами, розташований за адресою: м. Красногорівка, вул. Свердлова б. 28 із земельною ділянкою площею 0,057 гектара, яка належить позивачки на підставі державного акту на землю, виданого Красногорівською міськрадою Мар»їнського району Донецької області, і зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 307.

Ознайомившись з копією договору дарування позивачка зрозуміла, що її просто обдурили.

У судовому засіданні представник позивач просила суд визнати договір дарування від 05.04.2008 року не дійсним так як договір був укладений під впливом обману.

Представник відповідача з позовом не погодився і вважає, що договір був укладений на договірній підставі, а тому підстав для визнання його недійсним не має

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає по наступним підставам.

    Згідно ст.. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов»язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно  (дарунок) у власність.

    Враховуючи норми вищевказаної статті відповідач ОСОБА_2 не був зобов»язаний надавити будь яку допомогу а також здійснювати будь які дії майнового чи не майнового характеру відносно позивачки, а тому наполягання представників позивачки про те, що відповідач повинен був надавати будь яку допомогу позивачці не ґрунтуються на законі, а тому суд не може їх прийняти до уваги

    Згідно ст.. 727 ЦК України яка передбачає підстави для розірвання договору дарування за ініціативою дарувальника. Перелік цих підстав є вичерпним, а позивачкою ОСОБА_1 не надано суду докази підтверджуючі хоча б одну із підстав.

    Згідно ст.. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом не дійсним. Однак в судовому засіданні представники позивача не довели суду проте, що відповідач ввів позивачку в оману щодо обставин які мають істотне значення.

Допитана в судовому засіданні нотаріус Красногорівської нотаріальної контори  суду пояснила, що ОСОБА_1 неодноразова в період з 2007 по 2008 рік зверталася до неї з проханням посвідчити заповіт, яким вона заповідала належну їй домобудівлю своєму внуку ОСОБА_2, а восени 2008 року ОСОБА_1 звернулася до неї з проханням посвідчити договір дарування того ж будинку своєму внукові, при чому ОСОБА_1 усвідомлювала свої дії. А також розуміла різницю між заповітом, договору дарування а також договору довічного утримання. Крім того їй були роз»яснені юридичні наслідки договору дарування, а також договір був укладений в приміщенні Красногорівської нотаріальної контори.

Ці покази також підтверджуються показами свідка ОСОБА_3 який пояснив, що восени 2008 року на прохання свого знайомого ОСОБА_2 на своєму автомобілі возив ОСОБА_2 та його бабку ОСОБА_1 до Красногорівської нотаріальної контори, після виходу з якої  ОСОБА_1 привітала онука : «ОСОБА_4, тепер будинок твій».

В зв»язку з чим наполягання представника позивача та свідка ОСОБА_4 про те, що договір дарування був укладений вдома у позивачки не має під собою підстав.

В зв»язку з чим суд вважає, що волевиявлення ОСОБА_1 було вільним і відповідала її внутрішній волі, що передбачено ч. 3 ст. 203 ЦК України, а згідно ст.. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є не додержання в момент вчинення сторонами вимог, які встановленні ч. 1, 3, 5,6 ст. 203 ЦК України, але даних підстав в судовому засіданні не встановлено

               На підставі ст. ст.  727, 171, 215, 203   ЦК України, керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування від 05.04.2008 року зареєстрованим Красногорівською нотаріальною конторою за № 1135 яким ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_2 домобудівлю № 28 по вул. Свердлова, у м. Красногорівка, із земельною ділянкою площею 0,057 гектара недійсним відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана в Мар»їнський районний суд протягом десяти днів з дня його оголошення.

    Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через Мар»їнський районний суд протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                     Ступін І.М.