Справа №1-47/2009 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          12 лютого  2009 року                                                                                м. Надвірна

   Надвірнянський районний суд                                                    Івано-Франківської області

в складі: головуючого -судді: Мужика І.І.

секретаря:                                 Остап»юк М.Д.

з участю прокурора:                Іроденко О.С.

захисника:                                ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна кримінальну справу, в якій  обвинувачуються  

        ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлучений, на утриманні одна неповнолітня дитина, працює по тимчасових заробітках, згідно ст. 89 КК України не судимий, громадянин України, у вчиненні злочинів, передбачених ст.162 ч.1, ст. 186 ч. 2 КК України, -

       ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, українець, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_5 та житель ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, одружений, на утриманні одна неповнолітня дитина, працює по тимчасових заробітках, не судимий, громадянин України, у вчиненні злочинів, передбачених ст.162 ч.1, 186 ч.2 КК України, -

Встановив:

     Підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили незаконне проникнення в житло, а також  відкрите викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого ОСОБА_4  

    Злочини ними  вчинено при наступних обставинах:

            07.12.2008 року приблизно о 10 год 00 хв підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, зламавши навісний замок вхідних дверей, самовільно проникли в житловий будинок ОСОБА_4, що на хуторі Полумни в с. Волосів Надвірнянського району Івано-Франківської області.

             Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, цього ж дня приблизно о 15 год 00 хв підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в с. Волосів, дільниця Полумни Надвірнянського району Івано-Франківської області, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою, вирішили відкрито заволодіти майном ОСОБА_4 і для цього підійшли до потерпілого, який в цей час повертався стежкою, яка проходить через лісовий масив додому. Підсудний ОСОБА_2 плечем штовхнув ОСОБА_4 на землю, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді садна виличної ділянки справа, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень та тримав його для того, щоб він не чинив опору, а підсудний ОСОБА_3 з внутрішньої кишені піджака ОСОБА_4 витягнув гроші в сумі 23 грн., які вони витратили в подальшому для власних потреб.

           Допитаний підсудний ОСОБА_2 визнав себе повністю винним у пред'явленому обвинуваченні  і при цьому пояснив, що 07.12.2008 року біля 11 год 00 хв до нього прийшов підсудний ОСОБА_3 і вони вдвох розпили пляшку горілки. Під час

2

розпивання спиртного від  ОСОБА_3 він дізнався, що в ОСОБА_4 є гроші і що останній має намір їх забрати. Приблизно о 14 год 00 хв вони разом з ОСОБА_3 підійшли до господарства ОСОБА_4, оскільки знали, що останнього вдома немає та зламавши сокирою навісний замок вхідних дверей проникли всередину його житлового будинку та почали шукати гроші. Так як, грошей не знайшли, вони вирішили повернутися додому. Відійшовши декілька метрів від господарства ОСОБА_4 вони побачили, що останній йде по стежці додому та веде за собою велосипед. Підійшовши до нього він штовхнув плечем потерпілого на землю і тоді покликав на допомогу ОСОБА_3, який допоміг забрати гроші у ОСОБА_4 Після чого вони пішли в напрямку с. Волосів Надвірнянського району Івано-Франківської області, а в подальшому гроші витратили для придбання спиртних напоїв.  

        Розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати,  потерпілому матеріальні збитки відшкодовані повністю.

       Допитаний підсудний ОСОБА_3 визнав себе повністю винним у пред'явленому обвинуваченні  і при цьому пояснив, що 07.12.2008 року біля 11 год 00 хв він прийшов до знайомого ОСОБА_2, з яким вони вдвох розпили пляшку горілки. Під час розпивання спиртного він розповів ОСОБА_2 що в ОСОБА_4 є гроші і що він має намір їх забрати. Приблизно о 14 год 00 хв вони вдвох пішли до господарства ОСОБА_4, оскільки знали, що останнього вдома не має та зламавши сокирою навісний замок вхідних дверей проникли всередину його житлового будинку та почали шукати гроші. Так як, грошей не знайшли, вони вирішили повернутися додому. Відійшовши декілька метрів від господарства ОСОБА_4 вони побачили, що останній йде по стежці додому та веде за собою велосипед. Підійшовши до нього ОСОБА_2 штовхнув плечем потерпілого на землю, а  він допоміг забрати гроші у ОСОБА_4 Після чого вони пішли в напрямку с. Волосів Надвірнянського району Івано-Франківьскої області, а в подальшому гроші витратили для придбання спиртних напоїв.  

        Розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати,  потерпілому матеріальні збитки відшкодовані повністю.

    У відповідності до ст.299 КПК України суд прийшов до висновку визнати недоцільним  дослідження  доказів по справі стосовно фактичних обставин справи і обмежитись допитом підсудніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки вони в своїх  позиціях не заперечують проти цього, а інші учасники судового розгляду дали на це згоду. При цьому суд з"ясував, що підсудні і інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і роз"яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.                                                                                                                                                

    Таким чином, оцінюючи в сукупності здобуті  докази суд прийшов до висновку про доведеність  винності підсудніх  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у скоєнні злочинів.

    Дії підсудніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст. ст. 162 ч.1, 186 ч.2 КК України, оскільки вони вчинили незаконне проникнення в житло, а також  відкрите викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого ОСОБА_4  

    При призначенні покарання підсуднім суд  врахував ступінь тяжкості  вчинених ними злочинів, особу винних, та обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.

    Як пом'якшуючі їх  вину обставини, суд врахував, щире каяття у вчиненому, що ними повністю добровільно відшкодовано  матеріальну шкоду потерпілому, думку потерпілого, який просить не карати, підсудний ОСОБА_3 вперше притягаються до кримінальної відповідальності.    

            Як обтяжуючу їх  вину  обставину, суд врахував, що злочини вчинені ними у стані алкогольного сп'яніння.    

3

           По місцю проживання  підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 характеризуються позитивно.

           Враховуючи наведене, беручи до уваги думку потерпілого, стан здоров"я, якого задовільний і який просить не карати підсудних, суд прийшов до висновку, що виправлення підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому є всі підстави застосувати до них ст.75 КК України і звільнити від покарання з випробуванням з іспитовим строком та покласти на них обов'язки, передбачені  п.2,3,4 ст.76 КК України, а зокрема: в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

          Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -

Засудив:

            ОСОБА_2 визнати винним за ст. ст. 162 ч.1, 186 ч.2 КК України та призначити йому  покарання:

           за ст. 162 ч.1 КК України – 2 роки  обмеження волі;

           за ст. 186 ч.2 КК України -  4 роки позбавлення волі.

           На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим засудженому ОСОБА_2 призначити остаточне покарання – 4 роки позбавлення волі.

           Застосувати до ОСОБА_2 ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком  - 2 роки.    

           ОСОБА_3 визнати винним за ст. ст. 162 ч.1, 186 ч.2 КК України та призначити йому  покарання:

           за ст. 162 ч.1 КК України – 2 роки 6 місяців обмеження волі;

           за ст. 186 ч.2 КК України -  4 роки позбавлення волі.

           На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим засудженому ОСОБА_3 призначити остаточне покарання – 4 роки позбавлення волі.

            Застосувати до ОСОБА_3 ст.75 КК України і звільнити його від  відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком – 2 роки.

           Зобов'язати засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

           Запобіжний захід - підписку  про невиїзд залишити без зміни.                                                  

           Вирок може бути оскаржений в Івано-Франківський апеляційний  суд  протягом 15 діб  шляхом подачі апеляції  через Надвірнянський районний суд.

              Суддя                                         підпис                                ОСОБА_5

             Вірно: суддя                                                                          І.І.Мужик