Справа № 2-а-429/2009 р.  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

                 28 квітня    2009 року

       Срібнянський районний суд Чернігівської області в складі :

 головуючого судді  Мірошниченка Є.В.,

розглянувши у письмовому провадженні  справу за адміністративним  позовом  ОСОБА_1    до управління  пенсійного  фонду України  в  Срібнянському районі   Чернігівської  області   про  визнання дій управління пенсійного фонду України в Срібнянському районі Чернігівської області по відмові у виплаті щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправними

ВСТАНОВИВ:

22 квітня  2009 року позивач ОСОБА_1  звернувся  до   суду з позовною заявою до управління  пенсійного  фонду України  в  Срібнянському районі   Чернігівської  області   про     визнання дій управління пенсійного фонду України в Срібнянському районі Чернігівської області по відмові у виплаті щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправними.  Позивач у позовній заяві зазначає, що  він належить до  соціальної  категорії    дітей  війни , що підтверджується посвідченням   .Відповідно до ст. 6 Закону України « Про  соціальний  захист дітей  війни »  його   пенсія   повинна щомісячно підвищуватись , як  дитині війни ,на 30%  від  мінімальної пенсії за віком , але за  період з 1.01.2006 року  по  31.12.2008 року  це підвищення  відповідачем йому   не виплачувалося . 22.04.2009  року він звернувся  з письмовим зверненням   до  відповідача  з вимогою здійснити нарахування  належної  йому   , як  дитині  війни , соціальної  державної  допомоги  у  розмірі 30 %   від  мінімальної  пенсії  за  віком  за  2006-2008 роки   та  забезпечити її виплату ,  проте   у виплаті  щомісячної соціальної  допомоги у розмірі 30 %  мінімальної пенсії  за  віком  відповідачем  було відмовлено. Просить відмову  управління  пенсійного  фонду України  в  Срібнянському районі   Чернігівської  області у  виплаті  йому    щомісячної соціальної   допомоги  у  розмірі 30%  мінімальної пенсії  за  віком визнати протиправною  та  зобов»язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної   допомоги  у  розмірі 30%  мінімальної пенсії  за  віком і  забезпечити її виплату  за  2006 -2008 роки.

Представник  відповідача  ОСОБА_2  пенсійного  фонду  України в Срібнянському районі  до суду    подав  заперечення , де   зазначає , що позовних вимог  не визнає , так  як  ОСОБА_2  пенсійного  фонду України  в Срібнянському районі діяло в  межах  повноважень , наданих йому Законами України   та  підзаконними нормативно - правовими актами .Законом України « Про соціальний захист дітей  війни » передбачено , що фінансування  виплат  по даному Закону проводиться з Державного  бюджету України .Оскільки  на  рахунок  управління  пенсійного фонду  України  в Срібнянському  районі  з  державного  бюджету  України   таких  коштів  не надходило, то відповідно виплати позивачу   не перераховувались і  не проводились  через  відсутність  коштів  Державного  бюджету  України .Просить застосувати  термін  позовної  давності  згідно ст.100 КАС України .

Враховуючи , що  сторони надали  заяви про розгляд   справи без  їх  участі , суд,  відповідно   до ч.3 ст.122  Кодексу  адміністративного судочинства України   розглядає справу  в порядку   письмового провадження  на основі наявних в справі  матеріалів.

Розглянувши   матеріали справи , всебічно   і  повно з»ясувавши всі фактичні обставини , на  яких ґрунтується  позов, об»єктивно  оцінивши докази ,  які мають юридичне значення для  розгляду   справи і  вирішення спору   по суті ,  суд вважає , що  позовні  вимоги  підлягають задоволенню  частково з наступних підстав.

Основним завданням  Пенсійного Фонду  є участь у  формуванні  та реалізації  державної  політики  у  сфері  пенсійного забезпечення  та  соціального страхування . Пенсійний  Фонд України діє на підставі Положення  «Про   пенсійний  фонд України»  здійснює  свої повноваження  на підставі п.15 Положення   через  створені в  установленому  порядку   його територіальні  управління .

У     статтях  3, 4  та Прикінцевих положеннях   Закону України  « Про соціальний  захист  дітей  війни»  зазначено , що законодавство України про соціальний  захист дітей  війни   складається з  цього Закону   та  інших  нормативно- правових актів    України . Державні  соціальні  гарантії   дітям  війни , встановлені  цим законом  , не  можуть  бути обмежені   або скасовані   іншими   нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 1 Закону України   « Про  соціальний  захист дітей  війни»   дитиною  війни є  особа, яка є громадянином  України  та  якій  на час закінчення  (  2  вересня 1945  року) Другої  світової  війни   було  менше 18 років.

Встановлено ,  що   позивач ОСОБА_1  , ІНФОРМАЦІЯ_1  і   відповідно до Закону України   «  Про соціальний  захист дітей  війни»   є  дитиною  війни , що  підтверджується  копією  посвідчення  та не заперечується   у  запереченнях  відповідачем.

Відповідно  до  ст. 6 Закону України « Про соціальний  захист дітей  війни »  , редакція  якого діяла   до 1  січня 2008 року , дітям  війни   пенсії  або   щомісячне  довічне грошове    утримання  чи    державна  соціальна  допомога , що  виплачується замість пенсії підвищуються  на 30 відсотків  мінімальної  пенсії за  віком.

За чинним законодавством   розмір мінімальної  пенсії  за  віком  визначається  лише за правилами , передбаченими  частиною 1  статті 28  Закону  України «Про загальнообов»язкове  державне пенсійне страхування» , іншого  нормативно- правового  акта , який  би  визначив  цей розмір   або  встановлював  інший  розмір , немає.

Суд  не  бере  до  уваги   положення частини 3  статті  28 Закону  України «  Про загальнообов»язкове  державне   пенсійне страхування» , з  якої  вбачається  , що  мінімальний  розмір пенсії  за  віком , встановлений  абзацом 1   частини 1  цієї  статті, застосовується  виключно  для  визначення  розмірів  пенсій , призначених  згідно з  цим Законом , оскільки наявність такої  норми  та  відсутність  іншого мінімального розміру   пенсії  за віком не є підставою  для  відмови в  реалізації позивачем конституційної  гарантії    та  права на отримання  пенсії  і  щомісячного підвищення  на 30 відсотків  мінімальної  пенсії  за  віком , як  це   передбачається  статтею 6 Закону України «Про  соціальний захист дітей  війни».

Реалізація особою права , що пов»язане з отриманням  бюджетних  коштів, яке  базується  на  спеціальних  та  чинних  на  час виникнення  спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства , не  може  бути поставлена   у  залежність від  бюджетних асигнувань, тобто посилання  органами державної  влади   на відсутність коштів як на причину невиконання  своїх зобов»язань  судом не приймається до уваги.

Положення ст. 6 Закону  України « Про соціальний  захист  дітей  війни»   було зупинено   на  2006  рік  згідно з Законом України   «  Про державний  бюджет  на 2006   рік»  від  20.12.2005  року , однак  у  зв»язку з    виключенням  пункту   17 статті 77  Закону України  «Про державний  бюджет на 2006  рік» від 20.12.2005 року   відповідно до Закону України «Про внесення змін  до Закону  України  «Про державний  бюджет  на 2006  рік»  від 19.01.2006  року   дію статті   6  Закону   України  « Про соціальний  захист дітей  війни»   було відновлено .

Згідно пункту   12  ст. 71 Закону України  « Про державний  бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня  2006 року   з  метою приведення  окремих  норм законів   у  відповідність із  цим законом, зупинено  на 2007 рік  дію  статті  6 Закону України « Про соціальний захист дітей  війни»   з урахуванням ст.111 цього закону.  

Частиною третью  ст.22 Конституції України  забороняється  звуження  змісту  та  обсягу   існуючих  прав  і  свобод   при  прийнятті  нових законів   або  внесенні  змін  до чинних  законів.

 Рішенням   Конституційного суду  від 9 липня 2007 року  було визнано такими , що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) , такі положення Закону України «Про державний  бюджет» України на 2007 рік, як     п.12 ст.  71 , яким  зупинено  на 2007  рік  дію статті 6 Закону України  « Про  соціальний  захист дітей  війни», з урахуванням ст.111   цього  Закону  .  

Відповідно до ст. 6 Закону  України «Про соціальний  захист  дітей  війни»   із змінами , внесеними Законом України  «Про державний  бюджет України  на 2008   рік  та  про внесення  змін  до деяких законодавчих  актів України» від  28.12.2007 року , дітям  війни до пенсії  або   щомісячного довічного грошового утримання  чи державної  соціальної  допомоги, що виплачується  замість пенсії, виплачується підвищення у  розмірі  надбавки, встановленої  для  учасників війни .

Згідно ст. 14  Закону  України «Про статус  ветеранів  війни , гарантії їх  соціального захисту»   учасникам  війни пенсії  або  щомісячне  довічне грошове  утримання   чи  державна  соціальна  допомога, що виплачується  замість пенсії, підвищуються на 10  процентів   прожиткового мінімуму   для  осіб, які   втратили працездатність.

Зміни , внесені  підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України « Про державний  бюджет України»  на 2008  рік  та  про внесення  змін  до деяких законодавчих актів України»  від 28.12.2007 року ,   визнано такими , що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України   від 22.05.2008 року  № 10- рп/2008.

 Частиною  2  статті  152  Конституції України передбачено , що   Закони , інші правові акти або їх окремі  положення, що визнані  неконституційними, втрачають чинність  з дня  ухвалення   Конституційним Судом України   рішення  про їх неконституційність.

Окрім того , встановлений  частиною  2 статті  95  Конституції України , частиною 2  ст. 38  Бюджетного  Кодексу    перелік   правовідносин, які  регулюються  Законом  про  Державний  бюджет України , є вичерпним ,  а  тому  цей  закон не може  скасовувати   чи змінювати   обсяг прав і обов»язків, пільг , компенсацій  і  гарантій , передбачених   іншими законами України , та не може  будь-яким  чином   змінювати визначене  іншими законами України  правове  регулювання  суспільних  відносин.

Відповідач , відмовляючи   позивачу  в перерахунку  пенсійного  забезпечення , діяв  всупереч  ч.2 ст.19  Конституції України.

Статтею 99  ч.2 КАС України   встановлено річний строк  звернення   до  адміністративного суду , який , якщо не встановлено  інше,  обчислюється  з дня , коли особа  дізналась або повинна  була дізнатись  про порушення своїх прав, свобод  чи  інтересів. Для захисту прав  свобод та інтересів  особи  цим кодексом  та іншими законами  можуть встановлюватися  інші  строки  для  звернення    до  адміністративного суду , які ,   якщо не встановлено інше, обчислюються  з дня, коли особа  дізналася  або повинна  була  дізнатися   про порушення своїх прав, свобод  чи інтересів.  Позивач   з  заявою про поновлення  пропущеного строку  звернення до суду  не звертався , не  підтвердив   поважність причин пропущення строку. Відповідно до ст. 100 КАС України   пропущення строку звернення до адміністративного суду  є  підставою для  відмови у  задоволенні  адміністративного позову   за  умови ,   якщо на  цьому наполягає одна  із  сторін.Представник  відповідача наполягає  на  відмові в задоволенні  позову в зв»язку з  пропущенням строку звернення  до суду .

Отже , суд  відмовляє  позивачу в  задоволенні  частини  позовних  вимог : про  визнання  відмови  відповідача  щодо  виплати  щомісячної соціальної  допомоги   у  розмірі 30%  мінімальної  пенсії  за  віком за  період 2006-2007  років протиправною ,  про зобов»язання  відповідача   нарахувати  та забезпечити  виплату щомісячної  соціальної допомоги  у  розмірі 30  відсотків  мінімальної  пенсії  за  віком  , як  дитині війни , за 2006-2007 роки , в зв»язку з пропущенням строку  звернення до суду .

В частині  задоволення  позову  про зобов»язання  відповідача забезпечити виплату    самостійно розрахованої позивачем  щомісячної  соціальної  допомоги  у  розмірі 30  відсотків  мінімальної  пенсії  за  віком у   сумі-  4471 , 20 грн.  позивачу  слід  відмовити , оскільки наведена сума    нічим не підтверджена , а самостійні  розрахунки  позивача   не можуть  бути прийняті  як  докази , так як  на час прийняття  рішення  судом розрахунок   розміру  вказаних  доплат  не   проведений   .

 Враховуючи  , що право  на отримання  щомісячної  доплати до пенсії за  віком , передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» , не залежить від  розміру  доходів  одержувача чи наявності  фінансування з  бюджету , а  має  безумовний характер , тому  вимоги позивача  про визнання дій відповідача протиправними  щодо нарахування  недоплаченої  пенсії  як  дитині  війни   підлягають задоволенню за  період з 22  травня 2008 року  по 31  грудня 2008 року.

З матеріалів справи вбачається , що управлінням  пенсійного  фонду України  в  Срібнянському районі   Чернігівської  області   було  виплачено  позивачу  підвищення до  пенсії  як  дитині  війни  за період з січня по грудень 2008 року у  розмірі  надбавки, встановленої  для учасників  війни -10 відсотків  прожиткового мінімуму для  осіб, які втратили працездатність , а  саме :Законом України «Про державний  бюджет  на 2008 рік  та про внесення  змін   до  деяких законодавчих  актів України» .

Керуючись  статтею 11 Кодексу  адміністративного судочинства України , суд  вважає за  необхідне вийти за  межі  позовних  вимог  для  повного захисту   прав, свобод  та  інтересів позивача , про захист яких  він просить .

Враховуючи  викладене , суд вважає за  необхідне  конкретніше  сформулювати резолютивну частину постанови , з метою  можливості її  виконання в  подальшому , а  саме : відмову  управління Пенсійного фонду  України в Срібнянському районі Чернігівської області щодо перерахунку пенсії   позивачу з  підвищенням її розміру  ,  як  дитині  війни, на 30 відсотків мінімальної  пенсії  за  віком , встановленої  Законом  України «Про соціальний  захист дітей  війни»за період  22.05.2008 року  по 31.12.2008 року визнати протиправною  та  зобов»язати  відповідача провести перерахунок пенсії  ОСОБА_1  з  підвищенням її розміру  ,  як  дитині  війни, на 30 відсотків мінімальної  пенсії  за  віком , встановленої  Законом  України «Про соціальний  захист дітей  війни»за період  22.05.2008 року  по 31.12.2008 року (  за  виключенням  виплаченого підвищення  пенсії ) .

Керуючись ст.ст.11, 70 , 71 , 72 , 86 , 158 – 163  , 167 Кодексу адміністративного  судочинства України , ст.ст.1, 6 Закону України « Про   соціальний  захист дітей  війни»

П О С Т А Н О В И В :  

Позовні  вимоги    ОСОБА_1   до   управління  пенсійного  фонду України  в  Срібнянському районі   Чернігівської  області   про  зобов»язання  вчинити певні дії  задовольнити частково.

Відмову  управління Пенсійного фонду  України в Срібнянському районі Чернігівської області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1   з     підвищенням її розміру  ,  як  дитині  війни, на 30 відсотків мінімальної  пенсії  за  віком , встановленої  Законом  України «Про соціальний  захист дітей  війни»за період  22.05.2008 року  по 31.12.2008 року  визнати протиправною  .

Зобов»язати управління  пенсійного  фонду України  в  Срібнянському районі   Чернігівської  області провести перерахунок пенсії   ОСОБА_1  з  підвищенням її розміру  ,  як  дитині  війни, на 30 відсотків мінімальної  пенсії  за  віком , встановленої  Законом  України «Про соціальний  захист дітей  війни»за період  22.05.2008 року  по 31.12.2008 року (  за  виключенням  виплаченого підвищення  пенсії ) .

В іншій  частині в задоволенні  позовних вимог відмовити .

Постанова може  бути оскаржена  до   Київського апеляційного адміністративного суду  особою , яка оскаржує постанову , за  правилами  , встановленими   ст.ст. 185- 187 КАС України. Заява  про  апеляційне  оскарження    постанови  суду  може  бути   подана  протягом  10  днів  з дня  її   проголошення. Апеляційна  скарга на  постанову  суду  може  бути подана   протягом  двадцяти днів після  подання  заяви  про апеляційне  оскарження . Апеляційна скарга  може  бути подана  без попереднього   подання  заяви про   апеляційне  оскарження , якщо  скарга  подається  у строк , встановлений  для  подання  заяви про апеляційне  оскарження.

    Суддя