Справа № 369/2012/13-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_18.

Провадження № 11-кп/780/825/15 Доповідач у 2 інстанції Гайдай Р. М.

Категорія 3 04.08.2015

УХВАЛА

Іменем України

04 серпня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Гайдай Р.М.

суддів - Дмитрієвої Л.Д., Авраменка М.Г.

при секретарі - Журавель К.Б.

з участю прокурора - Стаховської Н.О.

захисників - адвокатів Березуцького Ю.В., Саламатової А.Г., Єрмоленка О.В.

обвинувачених - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора, обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 червня 2015 року, яким,-

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ярове, Кам’янського району, Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого:

- 14.11.2002 року Кам'янським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 357, 70 КК України до 11 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, яке є його власністю, звільненого умовно-достроково 06 червня 2012 року постановою Уманського міськрайонного суду від 29 травня 2012 року на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 25 днів,

засуджено та призначено покарання за ч. 1 ст. 186, п. 12 ч. 2 ст. 115, 70, 71 КК України - 12 років 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Одеса, проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК не судимого,

засуджено та призначено покарання за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України - 13 років позбавлення волі.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с. Хацьки, Черкаського району, Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 в силу ст. 89 КК України не судимого,

засуджено та призначено покарання за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України - 12 років позбавлення волі.

Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 визнані винними та засуджені за те, що 04 листопада 2012 року, близько 18 години, за попередньою змовою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись на території сміттєзвалища, розташованому поблизу с. Петрівське, Києво-Святошинського району, Київської області в них виник злочинний намір, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме вбивства ОСОБА_8 Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підійшли до саморобної дерев'яної будівлі, яку самовільно побудував ОСОБА_8 та у якій, на той час, окрім нього перебували ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та за допомогою заздалегідь приготовлених ними дерев'яних палиць почали умисно бити вікна та кидати до середини будинку автомобільні шини та шматки цегли, а ОСОБА_6 у той час за допомогою ящика підпер із зовнішньої сторони двері вказаного будинку, намагаючись таким чином, перешкодити ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залишити приміщення.

Після цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з метою доведення свого злочинного умислу, спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8, підпалили ганчірки, які знайшли поряд та умисно вкинули їх до будинку, в результаті чого, у дерев'яній саморобній споруді виникла пожежа. Рятуючись від пожежі, ОСОБА_9 залишила приміщення будинку через вікно, на той час як ОСОБА_10 та ОСОБА_8 намагалися відчинити вхідні двері. При цьому ОСОБА_6 відкинув ящик, яким він підпер вхідні двері будинку та випустив ОСОБА_10, яка тримала при цьому свій мобільний телефон. До неї відразу підійшов ОСОБА_5 у якого виник умисел на протиправне збагачення за рахунок чужого майна, а саме мобільного телефону ОСОБА_10 Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення мобільного телефону, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_10 та відкрито викрав з її рук мобільний телефон «Самсунг Дуос», вартістю 1910 грн. 49 коп. із абонентською карткою мобільного оператора «Київ-Стар», вартістю 30 грн, чим спричинив ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 1940 грн. 49 коп.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 збили ОСОБА_8 з ніг, коли він залишив приміщення саморобного будинку. та заздалегідь приготовленими ними дерев'яними палицями та металевим прутом на протязі близько п'яти хвилин наносили йому удари ногами по голові та тулубу. При цьому кожен з них наніс не менше десяти ударів по голові та тулубу ОСОБА_8 Після цього ОСОБА_5 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 відійшли від ОСОБА_8, який на той час лежав на землі та стогнав, та підійшли до ОСОБА_10 та ОСОБА_9, які перебували на відстані близько 10 метрів від місця скоєння злочину. Постоявши на протязі 3-4 хвилин поряд з ними, ОСОБА_5, ОСОБА_7, та ОСОБА_6 з метою доведення свого злочинного умислу, підійшли до ОСОБА_8 та стали повторно, на протязі близько двох хвилин, наносити удари ногами по голові та тулубу останнього заздалегідь приготовленими палицями та металевим прутом, доки ОСОБА_8 не перестав подавати ознаки життя. При цьому кожен з них наніс не менше п'яти - шести ударів по голові та тулубу ОСОБА_8

Смерть ОСОБА_8 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 3/Д/545від 26.01.2013 року настала від закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася двохсторонніми субдуральними гематомами, крововиливами під м'якою мозковою оболонкою. Закрита черепно-мозкова травма відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

В подальшому ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з метою приховання трупа ОСОБА_8 поклали тіло останнього до білого целофанового мішка та відтягнувши його на відстань близько 20 метрів від місця вчинення злочину, прикидали його дерев'яними дошками та підпалили.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок Києво-Святошинського районного суду від 04 червня 2015 року - скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати:

- ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі; винним у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 14 років 6 місяців позбавлення волі; на підставі ст. 70, 71 КК України остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді - 15 років позбавлення волі.

- ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 15 років позбавлення волі;

- ОСОБА_7 покарання залишити без зміни - у виді 13 років позбавлення волі.

В обґрунтування своїх вимог, прокурор зазначає, що суд не в повній мірі врахував дані, що характеризують особу засудженого, тяжкість скоєного злочину, його ставлення до скоєного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, внаслідок чого призначив занадто м'яке покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого. Крім того, при призначенні покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 суд формально врахував, те що,

- ОСОБА_6 вчинив злочин який відноситься до особливо тяжкого злочину; вчинив злочин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння; за місцем проживання характеризується посередньо (Т. 1 а.с. 174); раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів (Т. 1 а.с. 175); вину у вчиненні ним злочину не визнав; суду давав неправдиві покази, які спростовані іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, що свідчить про бажання останнього уникнути справедливої кари за вчинення ним злочину; шкоду спричинену злочином жодним чином відшкодувати не намагався, готовність відшкодувати потерпілим збитки не проявив;

- ОСОБА_5 вчинив злочини які відносять до злочину середньої тяжкості та особливо тяжкого злочину; вчинив злочин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння; за місцем проживання характеризується посередньо (Т. 2 а.с. 126); вчинив злочин, будучи умовно-достроково звільненим від відбування покарання (Т. 1 а.с. 247-248, Т. 2 а.с. 3-5); вину у вчиненні ним злочину не визнав; суду давав неправдиві покази, які спростовані іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, що свідчить про бажання останнього уникнути справедливої кари за вчинення ним злочину; шкоду спричинену злочином жодним чином відшкодувати не намагався, готовність відшкодувати потерпілим збитки не проявив.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області - скасувати, винести законну та справедливу ухвалу Апеляційного суду, якою його виправдати, а кримінальне провадження - закрити за відсутності складу злочину. Крім того, апелянт просить дослідити всі докази по справі, викликати для допиту свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10; головного фальсифікатора цієї справи - слідчого ОСОБА_17.; понятих, в присутності яких, в нього було вилучено мобільний телефон марки «Самсунг Дуос» та судово-медичного експерта. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що вирок суду є незаконним, оскільки не було допитано головного свідка ОСОБА_9, а покази свідка ОСОБА_10 можна ставити під сумнів, так як вони протирічять судово-медичній експертизі. Зазначає, що в основу показів ОСОБА_9 було взято аудіо запис, який не можна вважати законним, оскільки його неможливо було прослухати, тому що він був умисно пошкоджений. Крім того, з вироку не зрозуміло у кого був викрадений телефон у ОСОБА_10 чи у ОСОБА_8 Судом незаконно були покладені в основу вироку не допустимі докази, а саме: залізний прут і дерев'яні палиці, тому що вони надумані слідчим і не існують взагалі. Покази ОСОБА_7 зовсім не були взяті до уваги, а документи що підтверджують ступінь сп'яніння відсутні.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області - скасувати, обов'язково визвати до Апеляційного суду свідка ОСОБА_9, потерпілу ОСОБА_10 та судово-медичного експерта для допиту по даній кримінальній справі. Крім того, просить перекваліфікувати його дії зі ст. 115 ч. 2 КК України на ст. 121 ч. 2 КК України та призначити покарання за даною статтею. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судове рішення було винесено всупереч Конституції України, вимогам Пленуму Верховного Суду України від 23.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», з недодержанням принципу законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання та з порушенням норм Європейського суду з прав людини. Стверджує, що суд першої інстанції виніс вирок опираючись на сумнівні та безпідставні припущення, а також на суперечливі покази сумнівних свідків. Вказує, що його вина в даній кримінальній справі недоведена, а свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 своїми показами підтверджують, що після побиття, ОСОБА_8 був живий, і ОСОБА_7 не хотів бійки, але потерпілий накинувся на нього з кувалдою, а тому він був вимушений захищатися.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 просить вирок скасувати та згідно ст. 417 КК України закрити кримінальне провадження, крім того, просить викликати в судове засідання свідка ОСОБА_9, потерпілу ОСОБА_10 та слідчого ОСОБА_17. Свої вимоги мотивує тим, що під час судового розгляду не здобуто безсумнівних доказів умислу на умисне вбивство ОСОБА_8 так як суд не врахував покази свідка ОСОБА_9, які були дані нею на досудовому слідстві 25.01.2013 року при одночасному допиті, а взяв до уваги та обґрунтував своє рішення на показах того ж свідка даних нею в судовому засіданні 12.04.2013 року за допомогою технічного засобу, котрий прослухати в судовому засідання виявилось неможливим, так як судом належним чином не було забезпечено прослуховування аудіо-запису та неможливо було розібрати учасникам судового засідання суть показів ОСОБА_9 Крім того, зазначає, що судом було грубо порушено ст. 23 КПК України, на що апелянтом було подано клопотання згідно ст. 89 КПК України, але рішення згідно даного клопотання суд не виніс, лише приєднав його до матеріалів справи. Також, суд в порушення ч. 4 ст. 95 КПК України незаконно обґрунтував свої висновки які покладені в основу вироку щодо його показів, котрі він давав під фізичним та моральним натиском працівникам міліції та слідчому під час його затримання 15.11.2012 року. Зазначає, що слідчий ОСОБА_17. того ж дня, умисно наніс йому тілесні ушкодження середньої тяжкості, про що свідчить медичний висновок (довідка) із Київського СІЗО № 13 від 14.11.2014 р. вих. № 15-24713 відповідно до якої в нього виявлено консолідований перелом V - VІІ ребер справа по передній під пахвинній лінії, та яка міститься в матеріалах кримінальної справи. Звертає увагу, на те що судом не було дотримано та досліджено в повному обсязі всіх обставин злочину відповідно до вимог п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 2 від 07.02.2003 року, а саме розбіжність між собою показів свідка ОСОБА_9 та потерпілої ОСОБА_10 що мають суттєве значення для дослідження та оцінки показів. Також суд не надав належну оцінку, що конфлікт між потерпілим ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_7 виник на ґрунті різко виниклих неприязних відносин, народжених ревнощами, що підтверджують самі свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Стверджує, що судом було враховано обставину що обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, але цей факт, медичною експертизою не доведено, тільки слова свідка та потерпілої.

В доповненнях до апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_7 просить викликати до Апеляційного суду Київської області свідків які не були допитані в суді першої інстанції, а саме: свідка ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13.

В доповнення до апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_6 зазначає, що слідчим ОСОБА_17. було складено і підписано 24 процесуальні документи про слідчі дії, однак суд не взяв до уваги ті обставини, що слідчий розуміючи що така «активність» може викликати сумнів в об'єктивності розслідування даної справи, не додумавшись нічого іншого як розкидати дані документи по всій кримінальній справі не в хронологічній послідовності і навіть не в взаємозв'язку між собою, що свідчить про його упередженість до справи. На всі скарги, заяви-повідомлення, апелянта, про фальсифікацію і багато інших порушень по даній кримінальній справі слідчим ОСОБА_17., ні ГПУ ні ГСУ ні УВБ тим більше прокурор м. Києва та прокурор Києво-Святошинського р-ну належним чином не реагує. Пояснення дані ОСОБА_7 від 14.01.2013 року не були озвучені в суді і не взяті до уваги, а також свідчення ОСОБА_9, які вона давала 25.01.2013 року на одночасному допиті з ОСОБА_5 були грубо проігноровані суддею ОСОБА_18. і його командою, а за основу обвинувачення були взяті свідчення даного свідка в судовому засіданні 2013 року аудіо запис якого неможливо було прослухати в судовому засіданні тим більше брати його за основу вироку, тому що запис був умисно пошкоджений. Свідок ОСОБА_10 дала в свою чергу неправдиві покази та не була допитана в повному обсязі в судовому засіданні, але судом не взято цей факт до уваги і тому він просить викликати їх в судове засідання для з'ясування істини.

На апеляційну скаргу прокурора обвинувачений ОСОБА_5 подав заперечення, в яких просить апеляційну скаргу прокурора залишити без зміни, вирок Києво-Святошинського районного суд Київської області від 04.06.2015 року - скасувати, а кримінальну справу закрити. Крім того, просить перевірити на обґрунтованість апеляційну скаргу прокурора Юркової Ю.В. так як вона виклала неправдиві свідчення, які полягають в тому, що злочин ним було вчинено в стані алкогольного сп'яніння, але цей факт нічим не підтверджується, лише словами свідків. Також прокурором безпідставно вказано в апеляційній скарзі, що він не відшкодував потерпілим збитки, так як під час судового засідання потерпілою стороною не було заявлено жодних (матеріальних чи моральних) відшкодувань.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, котрий підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі, а апеляційні скарги обвинувачених не підтримав, обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та їх захисників - адвокатів Саламатової А.Г., Єрмоленка О.В., Березуцького Ю.В., котрі підтримали свої апеляційні скарги та просили їх задоволити, апеляційну скаргу прокурора не підтримали, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають з таких підстав.

Винність обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 у вчиненні злочинів за які вони засуджені доведена доказами зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні, яким суд дав належну оцінку, а саме: показаннями потерпілої ОСОБА_10, котра в судовому засіданні підтвердила те, що 04 листопада 2012 року коли вона разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 перебували в будиночку де проживав ОСОБА_8, грали в карти та розпивали спиртні напої близько 18 години до будиночка підійшли ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 котрі почали вимагати, щоб ОСОБА_9 вийшла з будиночка, але вона не хотіла виходити. Тоді ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розбили вікно та кинули в будиночок запалений кусок шини та ганчір'я. Вони намагалися вийти з будиночка, оскільки почалася пожежа, але двері були ззовні підперті. ОСОБА_8 вибив двері молотком. Її ОСОБА_7 витягнув за руки з будиночку. В руці вона тримала мобільний телефон, який в неї вихватив ОСОБА_5 Вона говорила йому повернути телефон, але він не реагував на неї.

Потім через вікно вилізла ОСОБА_9, коли вийшов ОСОБА_8 то ОСОБА_7 збив його з ніг і разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 почали його бити ногами та руками в різні частини тіла. Окрім того, ОСОБА_6 бив ще і металевим прутом, а ОСОБА_7 та ОСОБА_5 дерев'яними палицями. Били близько 4-х хвилин і нанесли кожен не менше 10 ударів. При цьому ОСОБА_8 просив не бити його та дати йому можливість встати, але вони не реагували.

На деякий час ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 припинили бити ОСОБА_8 він підвівся та відійшов на метрів 10 від будиночка, однак вони наздогнали та знову почали його бити. Били хвилини дві по різних частинах тіла, по голові.

Вони з ОСОБА_9 просили їх не бити ОСОБА_8 і коли вона зрозуміла, що вони на них не звертають увагу, вирішила втекти, щоб покликати на допомогу.

Вона побігла в село, звідки викликала швидку допомогу та міліцію.

Через декілька днів вона разом з братом ОСОБА_8 - ОСОБА_9 знайшли обгорілий труп ОСОБА_8; показаннями свідка ОСОБА_9, які вона давала в судовому засіданні 12.04.2013 року і які були озвучені в судовому засіданні, оскільки місце знаходження її встановити не вдалося, які є ідентичними показанням потерпілої ОСОБА_10 Окрім того ОСОБА_9 показала, що після того як ОСОБА_10 пішла за допомогою, вона залишалася на місці події. До неї підійшов ОСОБА_7 і вони разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 пішли до багаття де раніше сиділи обвинувачені і посидівши там деякий час вона пішла до будиночку ОСОБА_7, де заснула.

Вважає, що ОСОБА_8 вбили ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 через переділ території сміттєзвалища, підстав ОСОБА_7 ревнувати її до ОСОБА_8 не було; протоколом огляду місця події від 10.11.2012 року і фототаблицями до нього, згідно якого було оглянуто сміттєзвалище, розташоване на полі між населеними пунктами с. Петрівське та с. Білогородка, де серед куп сміття під фанерою виявлено труп ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_9; довідкою відділу експертизів трупів Бюро судово-медичної експертизи Києво-Святошинського району відповідно до якої судово-медичним дослідженням трупа ОСОБА_8 стала: закрита черепно-мозкова травма, двосторонні субдуральні гематоми; протоколом огляду місця події від 11.11.2012 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_6 в кабінеті № 7 Вишнівського МВМ видав мобільний телефон марки «Самсунг Дуос» і пояснив, що даний телефон йому дав його брав ОСОБА_15 (ОСОБА_15.), котрий викрав його у ОСОБА_8 під час побиття останнього; актом судово-медичного дослідження трупа № 545 від 11.11.2012 року, згідно якого крім обвуглення та часткового згорання трупа, які виникли від дії полум'я, виявлено закриту черепно-мозкову травму, крововиливи, прямі переломи ребер, дефекти м'яких тканин. Смерть ОСОБА_8 настала від закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась двох сторонніми субдуральними гематомами, крововиливами під м'якою мозковою оболонкою. Закрита черепно-мозкова травма відноситься до тяжких тілесних пошкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Закрита черепно-мозкова травма, переломи лопатки та ребер, крововиливи правого передпліччя та стегна утворились від дії тупих предметів.

Всі виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_8 тілесні ушкодження могли утворитися від ударів ногами, дерев'яними та металевою палицями, за механізмом, зазначеним в показах ОСОБА_7 від 12.11.2012 року, ОСОБА_5 від 15.11.2012 року, ОСОБА_6 від 12.11.2012 року у вертикальному та горизонтальному положенні потерпілого (т. 1 а.с. 147); протоколом проведення слідчого експерименту від 05.02.2013 року з участю ОСОБА_7 де він пояснив і показав як саме він наносив удари ОСОБА_8; заявою ОСОБА_7 від 17.12.2012 року, в якій він повідомив про свою причетність до побиття ОСОБА_8; постановою від 12.03.2013 року слідчого прокуратури Києво-Святошинського району про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення, відповідно до якої твердження обвинуваченого ОСОБА_5 з приводу неправомірних дій слідчого ОСОБА_17. об'єктивно нічим не підтвердилась. Окрім того в постанові зазначено, що всі слідчі дії з підозрюваними ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були проведені за участі їх захисників.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно дослідив всі обставини вчинених кримінальних правопорушень, свої висновки обґрунтував належними доказами і зробив правильний висновок щодо кваліфікації дій обвинувачених.

Доводи апеляційних скарг обвинувачених про повторний допит в судовому засіданні апеляційного суду потерпілої ОСОБА_10, свідка ОСОБА_9 та слідчого ОСОБА_17. то вони є безпідставними, оскільки вони були допитані в судовому засіданні суду першої інстанції.

Щодо доводів апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 що нічим не підтверджено перебування їх в стані алкогольного сп'яніння 04.11.2012 року, то вони є безпідставними, оскільки ОСОБА_16 та ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердили, що обвинувачені протягом дня вживали алкогольні напої і ці показання суд визнав правдивими.

Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про м'якість призначеного покарання обвинуваченим то вони необґрунтовані.

Як видно з вироку, суд при призначенні покарання ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу кожного з них, їх роль у вчинених злочинах, обставини, що обтяжують покарання і на думку колегії суддів, призначив покарання, яке відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України, підстав для призначення більш суворого покарання не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 червня 2015 року, щодо ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ: