ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 липня 2015 рокусправа № П/811/388/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Новоархангельського районного центру зайнятості в Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 р. по справі за позовом Новоархангельського районного центру зайнятості в Кіровоградській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2015 року Новоархангельський районний центр зайнятості в Кіровоградській області звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з гр. ОСОБА_1 незаконно отримані кошти в розмірі 16 264,67 ( шістнадцять тисяч двісті шістдесят чотири грн. 67 коп.) на користь Новоархангельського районного центру зайнятості.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 р. адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) на користь Новоархангельського районного центру зайнятості виплачену допомогу по безробіттю у розмірі 6 839,05 грн. (шість тисяч вісімсот тридцять дев'ять грн. 05 коп.). У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

За апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 р. ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2015 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі заяв ОСОБА_1 згідно з наказами від 24.06.2010 р. №НТ100624 та від 23.05.2014 р. №НТ140523, від 28.05.2014 р. №НТ140528 ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Відповідно до наказів Новоархангельського районного центру зайнятості від 21.03.2011 р. №НТ110321 та від 24.12.2014 р. №НТ141224 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю.

У відповідності до розрахунку встановлено, що ОСОБА_1 за період з 17.06.2010 р. по 21.03.2011 р. виплачено 6 839,05 грн., за період з 08.05.2014 р. по 24.12.2014 р. - 9 425,62 грн.

Посадовою особою Новоархангельського районного центру зайнятості 14.01.2015 р. при проведенні звірки (перевірки) виявлено, що ОСОБА_1 у період з 06.12.2002 р. по 21.05.2014 р. був зареєстрований як фізична особа-підприємець, однак центр зайнятості про вказані обставини не повідомив.

У зв'язку з викладеним, 15.01.2015 р. Новоархангельським районним центром зайнятості видано наказ №3-Р-2015 щодо стягнення з ОСОБА_1 суми допомоги у розмірі 16 264,67 грн. як такої, що виплачена на підставі недостовірних відомостей з вини особи.

Зазначений наказ разом з повідомленням від 15.01.2014 р. №02-43/16/02 про відшкодування коштів направлено на адресу відповідача.

На час звернення до суду відповідачем кошти не повернуті.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача виплаченої допомоги по безробіттю за період з 24.06.2010 по 21.03.2011, суд першої інстанції виходив з того, що позивач на час надання статусу безробітного був зареєстрований як фізична особа-підприємець, а отже не виконав покладені на нього зобов'язання, встановлені Законом.

Проте, такі висновки були зроблені без належної оцінки всіх обставин по справі.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, визначальним для стягнення виплаченого забезпечення є встановлення невиконання позивачем своїх обов'язків чи/та зловживання ними.

Підставою для стягнення з позивача виплаченого соціального забезпечення зазначено наявність факту реєстрації позивача приватним підприємцем під час встановлення йому статусу безробітного та виплати, визначених Законом коштів.

Поняття державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців визначається Законом України від 15 травня 2003 року №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон № 755-IV).

Відповідно до положень частини першої статті 4 цього Закону державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (частина третя статті 46 Закону №755-IV).

Так, матеріали справи свідчать, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 20 лютого 2006 року було припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця передбачений ст.49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Так, положеннями ч.1 вказаної статті (в редакції чинній на момент встановлення позивачу статусу безробітного) передбачено, що суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Частина 3 ст.49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачає, що державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису.

Таким чином, аналіз наведених положень свідчить, що прийняття судом рішення про припинення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, передбачає обов'язок суду щодо направлення копії відповідного судового рішення державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та відповідно встановлює обов'язок державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи.

Так, як зазначалося, вище Господарським судом Кіровоградської області 20 лютого 2006 року було прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності позивача, в якому на виконання зазначених вище положень законодавства зазначено про направлення копії рішення Новоархангельській районній державній адміністрації для внесення державним реєстратором запису до Єдиного державного реєстру про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

При цьому, в даному випадку, чинним на момент виникнення спірних відносин законодавством не встановлені строки щодо вчинення дій по поданню документів до реєстраційної служби для реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи.

Таким чином, з урахуванням зазначених обставин та норм права, не дотримання судом передбаченого законом порядку направлення відповідного судового рішення державному реєстратору або невиконання державним реєстратором обов'язку щодо внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи не може свідчити про недотримання відповідачем норм чинного законодавства та слугувати підставою для застосування до останнього негативних наслідків.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до ч. 4 ст.49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», яка діяла на час надання позивачу статусу безробітного 24.06.2010 року, встановлено, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем застосовуються обмеження, які встановлені законом, зокрема частиною восьмою статті 47 цього Закону - забороняється проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, щодо якої прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності.

Отже, з огляду на зазначені положення ч. 3, 4 ст.49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем - 15.04.2010 року позивач не мав можливості здійснювати підприємницьку діяльність та знову зареєструватися приватним підприємцем.

Тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач відповідав критеріям особи, яким може бути надано статус безробітного.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач, з огляду на наявність рішення Господарського суду Кіровоградської області добросовісно виконав вимоги, які передбачено для надання статусу безробітної та законно отримав статус безробітного та допомогу по безробіттю.

Невірне надання судом першої інстанції оцінки зазначеним вище обставинам призвело до прийняття помилкового рішення у справі в частині задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню в цій частині.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняту нову постанову про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Новоархангельського районного центру зайнятості в Кіровоградській області - задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 р. - скасувати в частині задоволених позовних вимог про стягнення із ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) на користь Новоархангельського районного центру зайнятості виплачену допомогу по безробіттю у розмірі 6 839,05 грн. (шість тисяч вісімсот тридцять дев'ять грн. 05 коп.) та відмовити в задоволенні цих позовних вимог.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим