Справа №2-44

2009 року

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2009 року                                           Березівський районний суд Одеської області у складі: головуючого – судді Дєткова О.Я.,

при секретарі Данилейчук Л.В., Грибонос І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Березівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до магазину «Дари природи»  про стягнення суми пайових внесків,

ВСТАНОВИВ

    У грудні 2002 року ОСОБА_1 звернувся з цією позовною заявою до суду, посилаючись на те, що він у період з 16 березня 1999 року по 1 січня 2000 року працював директором магазина «Дари природи» Іванівської заготівельної контори Одеської області та за цей час вніс пайові внески на загальну суму 1788 грн. Після звільнення його з посади директора у 2000 році залишок цих внесків становив 732 грн. Неодноразові звернення до керівництва магазину з приводу повернення цього залишку пайових внесків позитивних результатів не принесли. У зв’язку з чим просить з урахуванням індексації грошових доходів населення зобов’язати відповідача виплатити 1462-18 грн. Однак, збільшуючи свої позовні вимоги, остаточно просить зобов’язати відповідача виплатити йому проіндексовані пайові внески у розмірі 6192-56 грн. та стягнути з нього матеріальні збитки в сумі 375 грн. і моральні – 10000 грн.

    Представник відповідача у судове засідання не з’явився,

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, яка завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1167 ЦК України передбачається, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як слідує з пояснень позивача, після звільнення його у 2000 році з посади директора магазина «Дари природи» він звертався до відповідача про повернення йому  залишку пайових внесків, але ці звернення залишилися безрезультатними.

Проте, на підтвердження наведених обставин позивач не надав суду жодного доказу, тоді як вимоги пунктів 5.3.4, 5.3.5 Положення про організацію пайового господарства споживчої кооперації України чітко вказують, що повернення внеску здійснюється лише за заявою його власника не пізніше 30 днів з дня подачі заяви, а у разі неповернення внеску у встановлений термін його власник звертається із заявою до загальних зборів членів споживчого товариства або уповноваженого ними органу, а при її незадоволенні — до суду з позовною заявою.

Згідно довідки керівництва магазина «Дари природи» станом на 25 жовтня 2001 року пайові внески позивача становлять 374 грн. (а.с.35).

Крім того, з довідки, складеної комісією за участю ревізора контрольно-ревізійного управління «Облспоживспілки», позивача та інших, а також розшифровки №72 (а.с.9, 94) та пояснень свідка ОСОБА_2 у судовому засіданні слідує, що за результатами проведення інвентаризації за позивачем значиться нестача на суму 393 грн.

Відповідно до п.1.3 Статуту магазина «Дари природи» дане підприємство діє на основі повного госпрозрахунку, несе повну відповідальність за наслідки своєї господарської діяльності, за виконання зобов'язань перед бюджетом і банками, а також перед трудовим колективом.

 Пунктами 7.2, 7.4 Положення про госпрозрахункові відособлені підприємства, споживчих товариств, споживчих спілок, підприємств регламентовано, що завідуючий підрозділом і працівники підрозділу погашають втрати від нестач, псування, фінансові санкції і інші збитки, заподіяні підрозділу за рахунок своїх пайових внесків. У разі звільнення з роботи завідуючого підрозділу, працівника підрозділу, їх пайові внески повертаються після закінчення звітного періоду (кварталу) за мінусом засобів, спрямованих на погашення нестач товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, псування цінностей, фінансових санкцій, інших збитків, заподіяних підрозділу.

Із приєднаного до матеріалів справи заперечення директора магазина «Дари природи» ОСОБА_3 видно, що нею були погашені борги, що утворилися при керівництві даним підприємством ОСОБА_1, а саме: за електроенергію – 442-08 грн., пенсійний фонд – 1557-05 грн. та центр зайнятості – 101-87 грн. Загальна сума боргу перед бюджетом складала 2101 грн. (а.с.22).

    До вимог ОСОБА_1 про зобов’язання відповідача повернути йому проіндексовану суму пайових внесків суд ставиться критично, оскільки вони суперечать статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

    За правилами зазначеної правової норми до об’єктів індексації грошових доходів населення належать ті грошові доходи громадян, які одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, а саме: пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

    При вирішенні питання про стягнення матеріальних і моральних збитків суд звертає увагу на те, що для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: шкоди, протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, що наступила, а також вини, приходе до висновку, що вина відповідача не доведена.

    Враховуючи обставини справи та оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає позов ОСОБА_1 таким, що не підлягає задоволенню.

    Керуючись ст.ст.10, 60, 212 ЦПК України,

ВИРІШИВ

    У задоволенні позову ОСОБА_1 до магазина «Дари природи» про стягнення проіндексованої суми пайових внесків, матеріальної і моральної шкоди відмовити.

    Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави 165 грн. 67 коп. та витрати на ІТЗ розгляду справи 30 грн.

    Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

    Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: