Апеляційний суд Івано-Франківської області

м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 76018, (0342) 75-02-38

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Проскурніцького П.І., Ясеновенко Л.В.

секретаря Юрків І.П.,

з участю представника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Прикарпаттяобленерго» про захист права власності, відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою філії ПАТ «Прикарпаттяобленерго» «Косівський РЕМ» на рішення Косівського районного суду від 22 листопада 2011 року,-

в с т а н о в и л а:

у серпні 2011 року ОСОБА_2 звернувся з даним позовом, мотивуючи його тим, що він є власником житлового будинку, земельної ділянки та плодових насаджень, що знаходяться в с. Смодна, вул. Січових Стрільців, 39 Косівського району. Під час проведення робіт по обслуговуванню електролінії в березні 2007 року працівниками Косівського РЕМ на зазначеній ділянці без попередження та без погодження з ним було зрізано плодові дерева: 1 горіх, 2 груші та 1 сливу. Так як він проживає в м. Києві, то про вирубку дерев йому стало відомо тільки в грудні 2007 року. 02.12.2007 року депутатом Смоднянської сільської ради було складено акт про заподіяння збитків. Враховуючи те, що плодові дерева є багаторічними культурами, тому загальна сума очікуваного доходу від реалізації плодів складала 46 900 грн., яку просив стягнути з відповідача, а також 5 000 грн. завданої моральної шкоди, 1 000 грн. оплати праці адвоката та судові витрати в розмірі 567 грн.

______________________________________________________________________________

Справа № 22-ц-78/2012 р. Головуючий у 1 інстанції: Цалин Б.М.

Категорія 34 Доповідач: Васильковський В.М.

Рішенням Косівського районного суду від 22 листопада 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «Прикарпаттяобленерго» на користь ОСОБА_2 10 900 грн. заподіяних збитків та 550 грн. судових витрат, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі філія ПАТ «Прикарпаттяобленерго» «Косівський РЕМ» посилається на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, які полягають в наступному. Позивачу про порушення його права стало відомо у грудні 2007 року, після чого він 31.01.2009 року звернувся з позовом до суду, залишеним без розгляду Косівським районним судом з підстав п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу строку позовної давності. Після цього ОСОБА_2 повторно звернувся з аналогічним позовом у липні 2011 року, тобто через 3 роки і 7 місяців, пропустивши строк позовної давності, що судом першої інстанції взято до уваги не було. Задовольняючи позов суд виходив із припущень, так як жодних доказів, що дерева вирубувались саме працівниками РЕМу надано не було. Акт заподіяння збитків був складений через 1 рік 2 місяці після вирубки дерев і не міг фіксувати дійсний стан речей на вказаній ділянці. При визначенні розміру відшкодування збитків судом не взято до уваги відсутність підстав для виникнення цивільно-правової відповідальності, а саме наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв’язок між ними та вини заподіювача шкоди. Розмір матеріальних збитків, задоволений судом, не підтверджується жодним доказом, що збитки заподіяні саме у вигляді не отриманих доходів. Позивач не довів, що ці доходи дійсно були би ним отримані в майбутньому. Тому просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 відмовити.

В засіданні апеляційного суду представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, позивач та його представник, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, не з’явились, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

У порушення зазначених правових норм суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, не встановив факти, які підлягають встановленню, у зв’язку з чим неправильно застосував норми матеріального права, не застосував закон, який підлягав застосуванню та ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам закону.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що в березні 2007 року під час проведення робіт по обслуговуванню ліній електричних мереж працівниками філії ВАТ «Прикарпаттяобленерго» Косівського РЕМ на території господарства ОСОБА_2, без попередження та погодження були зрубані сортові плодові дерева: 1 дерево породи горіх, 2 дерева породи груші, 1 дерево породи слива. Загальна сума заподіяної позивачу майнової шкоди у виді упущеної вигоди – вартості плодів горіхів, груш, слив за 10 плодоносних років, складає 10 900 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на підставі положень ст. 22 ЦК України. Суд вважав підставним клопотання позивача про поновлення строку позовної давності, оскільки копію ухвали Косівського районного суду від 13 травня 2009 року про залишення його аналогічного позову без розгляду ОСОБА_2 отримав тільки 27.07.2011 року, що є поважною причиною для поновлення йому строку позовної давності.

Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки він суперечить вимогам закону та обставинам справи.

Відповідно до положень ст. ст. 256, 257, 261, 265 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Як видно з матеріалів справи і чого не заперечує позивач, про порушення свого права він дізнався у грудні 2007 року. Вперше з позовом до філії ПАТ «Прикарпаттяобленерго» Косівського РЕМ про захист права власності, відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 46 900 грн. та моральної шкоди в розмірі 5 000 грн., ОСОБА_2 звернувся до суду 31.01.2009 року. Ухвалою Косівського районного суду від 13 травня 2009 року зазначену позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України у зв’язку з повторною неявкою позивача в судове засідання без поважних причин.

Посилання позивача на те, що строк позовної давності був пропущений з поважних причин, оскільки копію ухвали Косівського районного суду від 13 травня 2009 року про залишення його аналогічного позову без розгляду ним було отримано тільки 27.07.2011 року, колегія суддів відхиляє як безпідставні, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності. Інших доказів про поважність причин пропуску строку позовної давності ОСОБА_2 не подав.

Враховуючи те, що строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України, сплив у грудні 2010 року, а позивач звернувся до суду тільки 01.08.2011 року, а також те, що відповідачем у запереченнях на позов було заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності (а. с. 48, 58), то відповідно до ст. 267 ЦК України, суд повинен був відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_2 за спливом позовної давності.

Проте судом першої інстанції ці правила не застосовані, хоча представник відповідача просив суд про відмову в позові і з цих підстав.

Оскільки згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України закінчення строку позовної давності (спливу позовної давності) до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові, судом безпідставно ці вимоги закону не застосовані.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв’язку із закінченням строку позовної давності.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

апеляційну скаргу філії ВАТ «Прикарпаттяобленерго» «Косівський РЕМ» задовольнити.

Рішення Косівського районного суду від 22 листопада 2011 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 до ВАТ «Прикарпаттяобленерго» про захист права власності, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга на рішення може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Проскурніцький П.І.

ОСОБА_3