ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

Заслухавши  пояснення  представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї,  суд

У С Т А Н О В И В  :

У березні 2006р. ТОВ “Центр СВ” пред’явило в господарському суді позов до Відкритого акціонерного товариства Національної Акціонерної Страхової Компанії “Оранта” про стягнення 335825 грн. страхового відшкодування.

Рішенням господарського суду м. Києва від 13.06.2006р. (суддя Калатай Н.Ф.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2006р. (судді Капацин Н.В. – головуючий, Данилова Т.Б., Малетич М.М.), позов було задоволено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2006р. та рішення господарського суду м. Києва від 13.06.2006р. і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У справі оголошувалась перерва з 31.01.2007р. на 14.02.2007р.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи і не заперечувалось сторонами, 08.06.2003р. між позивачем (страхувальник), відповідачем (страховик) та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Міжрайонного відділення КМБ АКБ “Укрсоцбанк” (вигодонабувач) було укладено договір №В049-026/05/СТ страхування заставлених транспортних засобів, визначених заявою страхувальника, що є невід’ємною складовою цього договору (далі –Договір).

(а.с. 45 –50 т.1)

У Додатку №1 до вказаного Договору застрахованим є транспортний засіб позивача TOYOTA LEXUS, чорний, рік випуску 2004, номер кузова JTJBT20Y440051268, державний номерний знак  ІІ 0267 ІІ з наявною в автомобілі протиугінної системи Іммобілайзер, з фіксацією страхової суми 353500 грн.

У заяві на страхування згадуваного транспортного засобу, крім вказаних даних щодо умов страхування, зазначено використання його для обслуговування підприємства позивача, місце постійного зберігання –комбінат “Прогрес”, водій, допущений до керування цим транспортом, Ганжелюк О.О.

(а.с. 100 т.2)

Предметом спору є стягнення страхової суми за викрадений 01.10.2005р. застрахований транспортний засіб.

Дійсно, за приписами п.п. 8.2.3, 11.2 Договору в період дії цього Договору протягом 1 (одного) робочого дня страхувальник зобов’язаний письмово повідомити страховика про зміни, що виникли в умовах експлуатації ЗТЗ, якщо ці зміни можуть вплинути на збільшення ступеня ризику (передача ЗТЗ в оренду, лізинг, прокат, його використання в іспитах, як таксі, у спортивних або навчальних цілях, оформлення довіреності на право керування ЗТЗ особі, не зазначеній у Заяві, втрата ключів або гаражу, встановлення нового протиугінного пристрою, вихід з ладу протиугінного пристрою та інших умов, зазначених у заяві).

Страховик має право зменшити розмір страхового відшкодування до 50% у разі надання страхувальником недостовірних відомостей про об’єкт страхування, причин і обставин страхового випадку або свідомого ненадання (замовчування) всіх достовірних відомостей, які могли вплинути на розмір страхового платежу Страхувальник має право відстрочити, зменшити або відмовити у виплаті страхового платежу або на розмір страхового відшкодування.

Разом з тим суд обґрунтовано звернув увагу, зокрема, на те, що на час настання страхового випадку строк дії договору оренди автомобіля, укладений між ТОВ “Центр СВ” і комбінатом “Прогрес”, закінчив свою дію, автомобіль було повернуто власнику –ТОВ “Центр СВ” за актом прийняття –передачі від 31.08.2005р., страховий платіж страховиком був визначений за найвищим показником страхового тарифу (5,4), затвердженим ним на вказаний тип транспортного засобу, як і на те, що приймаючи спірний автомобіль на страхування, страховик мав пересвідчитись в наявності необхідних протиугінних пристроїв.

За пунктом 3.3.2 Договору сторони обумовили, що для легкових автомобілів вартістю понад 50000 грн. є обов’язковою наявність електронного і механічного протиугінних пристроїв.

У заяві на страхування транспортного засобу страхувальник повідомив про наявність лише електронного протиугінного пристрою, що не завадило відповідачу погодитись на укладання Договору.

(а.с. 100 т.2)

За цих і інших обставин, яким суд дав належне юридичне обґрунтування, суд правильно прийшов до висновку, що підстави з якими страховик пов’язував невиплату страхового відшкодування не могли істотно вплинути на оцінку страхового ризику, а звідси на розмір страхового платежу або страхового відшкодування.

З таким вирішенням спору правильно погодився і суд другої інстанції.

Доводи касаційної скарги не спростовують обґрунтованості і законності ухвалених судових рішень.

Керуючись  ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 - 11112 Господарського  процесуального  кодексу  України,  Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Національної Акціонерної Страхової Компанії “Оранта” залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2006р. та рішення господарського суду м. Києва від 13.06.2006р. без змін.

Головуючий                                                                                    В.Перепічай

С у д д і                                                                                    

                                                                                              І.Вовк          

                                                                                              П.Гончарук