ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2007 р. | № 17/295-41/297 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Перепічая В.С. (головуючий ), |
Вовка І.В., Гончарука П.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційні скарги Закритого акціонерного товариства “ТРП” та Приватного підприємства “Фасад-Буд” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2006р. та на рішення господарського суду м. Києва від 30.06.2006р. у справі за позовом Закритого акціонерного товариства “ТРП” до Приватного підприємства “Фасад-Буд” про розірвання угоди та стягнення сум та за зустрічним позовом Приватного підприємства “Фасад-Буд” до Закритого акціонерного товариства “ТРП” про стягнення сум |
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, суд
У С Т А Н О В И В :
У вересні 2004 року ЗАТ “ТРП” пред'явило в господарському суді позов до Приватного підприємства “Фасад-Буд” про розірвання договору генерального підряду №5/3 від 05.01.2004р., стягнення 84869,10 грн. збитків та зобов’язання відповідача зняти своїми силами та засобами встановлений ним паркан розміром 81 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 1.
У подальшому позивач неодноразово змінював і уточнював позовні вимоги, останнім з яких просив суд визнати договір генерального підряду №5/3 від 05.01.2004р. неукладеним та стягнути 30000 грн. за незнятий старий паркан та металеві ворота.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач пред'явив в господарському суді зустрічний позов про стягнення з ЗАТ “ТРП” 350250 грн. збитків.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду м. Києва від 30.06.2006р. (суддя Пилипенко О.Є.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2006р. (судді Зеленін В.О. –головуючий, Синиця О.Ф., Рєпіна Л.О.), первісний позов було задоволено частково, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача за первісним позовом судових витрат на проведення судово-будівельної експертизи в сумі 1324,80 грн. та визнання неукладеним договору генерального підряду №5/3 від 05.01.2004р. відмовлено, з ПП “Фасад-Буд” на користь ЗАТ “ТРП” стягнуто 30000 грн. основного боргу та 3000 грн. витрат на послуги адвоката. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач за первісним позовом просить скасувати частково постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2006р. та рішення господарського суду м. Києва від 30.06.2006р. і стягнути з ПП “Фасад-Буд” на користь ЗАТ “ТРП” 38025 грн. витрат на послуги адвоката, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
У касаційній скарзі відповідач за первісним позовом просить скасувати частково постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2006р. та рішення господарського суду м. Києва від 30.06.2006р. в частині задоволення вимог первісного позову і прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, між ПП “Фасад-Буд” (підрядник) та ЗАТ “ТРП” (замовник) 05.01.2004р. за №5/3 було укладено договір генерального підряду.
(а.с. 4 –7 т.1)
За цим договором ПП “Фасад –Буд” мав, зокрема, демонтувати старий паркан та металеві ворота.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи зазначених робіт підрядник не виконав.
За приписом ст. 621 ЦК України у разі невиконання боржником для кредитора певної роботи чи ненадання йому послуги кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання чи надання послуги третій особі і вимагати від боржника відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов’язання.
Отже, за встановлених обставин і вимог закону, суд мав підстави для стягнення з відповідача 30000 грн. за роботи по знесенню старого паркану та залізних воріт, які були виконані третьою особою.
З огляду ж наявності у вказаному договорі істотних умов та невідповідності способу захисту за первісним позовом, правильно суд відмовив у визнанні договору неукладеним.
Відповідає матеріалам справи і висновок суду про недоведеність вимог відповідача за зустрічним позовом.
Щодо розподілу послуг адвоката, з чим не погоджуються в касаційних скаргах сторони, то судова колегія виходить з наступного.
Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.
За приписом статті 28 цього ж Кодексу, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень наданих їм законом та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємства та організацій, інші особи, повноваження яких визнані законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.
Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.
Вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в рішенні Конституційного суду України від 16.11.2000р. за №13рп/2000.
Згідно ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України “Про адвокатуру”, дія якого поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Матеріалами ж справи доведено представництво у суді інтересів позивача з боку адвоката, як і оплата позивачем послуг останнього.
Проте, враховуючи заявлену і задоволену суму за первісним позовом, суд мав підстави для часткового відшкодування вартості наданих адвокатських послуг.
Доводи касаційних скарг не спростовують правильності ухвалених судових рішень.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Закритого акціонерного товариства “ТРП” та Приватного підприємства “Фасад-Буд” залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2006р. та рішення господарського суду м. Києва від 30.06.2006р. без змін.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і
І.Вовк
П.Гончарук