ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

Заслухавши  пояснення  представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї,  суд

У С Т А Н О В И В  :

У червні 2006р. ВАТ “Український науково-дослідний інститут харчування” пред'явило в господарському суді позов до ЗАТ “Українська страхова компанія “ПАНАЦЕЯ-1997” про стягнення 163445,38 грн. шкоди.

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.09.2006р. (суддя Ващенко Т.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2006р. (судді Губенко Н.М. - головуючий, Барицька Т.Л., Ропій Л.М.), у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2006р. та рішення господарського суду м. Києва від 21.09.2006р. і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. №6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” шкода,  заподіяна  особі  і  майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи,  підлягає відшкодуванню в повному обсязі  особою, яка її заподіяла,  за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній  причинний  зв'язок  та  є  вина зазначеної особи,

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між сторонами було укладено договір №1 від 30.05.1997р. (далі -Договір),відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування приміщення, розташовані по вул. Чигоріна, 18 у м. Києві.

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.06.2005р. по справі №31/387 за позовом ВАТ “Український науково-дослідний інститут харчування” до ЗАТ “Українська страхова компанія “ПАНАЦЕЯ-1997”, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2005р., Договір було визнано недійсним та припинено його дію з моменту набрання рішенням законної сили і виселено відповідача з нежитлових спірних приміщень.

Постановами Державної виконавчої служби у Печерському районі м. Києва про зупинення виконавчого провадження від 12.12.2005р. та від 12.01.2006р. виконавче провадження з примусового виконання наказу №31/387 від 03.10.2005р. господарського суду м. Києва про виселення відповідача з нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Чигоріна, 18 (далі -Наказ №31/387), зупинялося, відповідно, у зв'язку з зупиненням виконання рішення господарського суду м. Києва від 30.06.2005р. ухвалою Вищого господарського суду України від 31.10.2005р. та звернення судового виконавця із заявою до суду про роз'яснення виконання рішення суду відповідно.

(а.с. 56 -57, 61)

29.12.2005р. ухвалою господарського суду м. Києва у справі №31/56 також було заборонено виселення ЗАТ “УСК “Панацея-1997” зі спірного приміщення.

(а.с. 58 -60)

Розпорядженням Державної виконавчої служби у Печерському районі м. Києва №81/6 від 19.01.2006р. відповідачу було запропоновано виконати в добровільному порядку в строк до 23.01.2006р. Наказ №31/387.

23.01.2006р. Державною виконавчою службою у Печерському районі м. Києва було складено акт державного виконавця, в якому зазначено, що відповідач виселився добровільно та приміщення передано позивачу.

З огляду вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання дій відповідача неправомірними.

Всім цим і іншим доказам по  справі в їх сукупності, у порядку виконання вимог ст. 43 ГПК України, суд дав належне юридичне обґрунтування, прийшов до вірного висновку  про відсутність складу правопорушення, для застосування деліктної відповідальності, а тому мав підстави відмовити у задоволенні заявленого позову.

Правильно з таким вирішенням спору погодився і суд апеляційної інстанції.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності судових рішень.

Керуючись  ст.ст.111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹ - 111¹² Господарського  процесуального  кодексу  України,  Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний інститут харчування” залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2006р. та рішення господарського суду м. Києва від 21.09.2006р. без змін.

Головуючий                                                                                    В.Перепічай

С у д д і                                                                                   

                                                                                              І.Вовк         

                                                                                              П.Гончарук