ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

13 лютого 2007 р.

№ 16/57

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. –головуючого,

Грека Б.М.,

Козир Т.П.,

розглянувши  матеріали касаційної скарги

Приватного підприємства “Баритон”

на постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2006 року

у справі

№ 16/57

господарського суду

Івано-Франківської області

за позовом

Приватного підприємства “Баритон”

до	Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Івано-Франківської обласної філії

третя особа на стороні відповідача

ЗАТ виробничо-торгова компанія “Агріка”

про	визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, визнання переважного права на придбання та спонукання до вчинення дій

за участю представників сторін

від позивача –Неділенько М.В.,

від відповідача –Гайченко А.В.,                              Кисельов М.Є.

від третьої особи –не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство “Баритон” звернулося до господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Івано-Франківської обласної філії про визнання договору купівлі-продажу складської бази, укладеного із ЗАТ виробничо-торгова компанія “Агріка”, недійсним, а також зобов’язання укласти договір купівлі-продажу складської бази з ПП “Баритон” або продати зазначений об’єкт нерухомості по вул. Юності у м. Івано-Франківську на конкурсній основі.

В обгрунтування позовної заяви ПП “Баритон” посилалося на порушення АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” ст.777 Цивільного кодексу України з огляду на переважне право ПП “Баритон” на купівлю зазначеного об’єкту нерухомості як належного наймача за договором оренди приміщення.

Пізніше ПП “Баритон” звернулося до господарського суду Івано-Франківської області із заявою про зміну позовних вимог, у якій просило визнати недійсним договір купівлі-продажу складської бази, визнати права ПП “Баритон” щодо частини складського приміщення площею 68,4 м2, яка орендувалась ним на незавершеному будівництві складської бази, а також визнати в цій частині недійсним договір купівлі-продажу цього об’єкту, укладений між АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” та ЗАТ ВТК “Агріка”.

Господарський суд Івано-Франківської області, керуючись ст.777 ЦК України, рішенням від 25.07.2006 у справі № 16/57 (суддя Калашник В.О.) позов задовольнив частково, визнав недійсним договір купівлі-продажу від 29.11.2005, укладений між АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” та ЗАТ ВТК “Агріка” в частині відчуження об’єкту незавершеного будівництва по вул. Юності у м. Івано-Франківську, яке використовувалось ПП “Баритон” під склади, загальною площею 68,4 м2; для захисту порушених прав ПП “Баритон” визнав його переважне право на придбання на попередніх умовах частини складського приміщення площею 68,4 м2, що була об’єктом оренди на виробничо-складській базі по вул. Юності у м. Івано-Франківську, а також спонукав ПП “Баритон”, АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” та ЗАТ ВТК “Агріка” до вчинення щодо цього дій, передбачених чинним законодавством; в задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Львівський апеляційний господарський суд, враховуючи встановлені обставини та досліджені матеріали справи, посилаючись на п.п. 6.2, 6.3 договору оренди приміщення від 01.03.2001, постановою від 25.10.2006 у справі № 16/57 (колегія суддів: головуючий –Бойко С.М., судді –Боник Т.Б., Марко Р.І.) рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.07.2006 в частині задоволення вимог скасував; відмовив в позові ПП “Баритон” до АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 29.11.2005, укладеного між АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” та ЗАТ ВТК “Агріка” в частині відчуження об’єкту незавершеного будівництва по вул.Юності у м. Івано-Франківську площею 68,4 м2 та визнання переважного права ПП “Баритон” на придбання на попередніх умовах частини складського приміщення площею 68,4 м2, а також спонукання ПП “Баритон”, АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” та ЗАТ ВТК “Агріка” до вчинення щодо цього дій, передбачених чинним законодавством; в решті рішення господарського суду Івано-Франківської області залишив без змін.

          У касаційній скарзі ПП “Баритон” просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2006 у справі № 16/57 скасувати, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.07.2006 залишити без змін, посилаючись на ст.ст. 763, 764, 777 ЦК України, ст. 284 Господарського кодексу України, зазначаючи про переважне право ПП “Баритон” на продовження строку договору оренди приміщення від 01.03.2001, а також переважне право на придбання на попередніх умовах частини складського приміщення площею 68,4 м2, що було об’єктом оренди на виробничо-складській базі по вул. Юності у м. Івано-Франківську.

          У відзиві на касаційну скаргу АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” просить залишити постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2006 у справі № 16/57 без змін, а касаційну скаргу ПП “Баритон” –без задоволення, посилаючись на необґрунтованість вимог касаційної скарги та на законність та правомірність висновків господарського суду апеляційної інстанції.

Вищим господарським судом України ухвалою від 05.01.2007 у справі №16/57 порушено касаційне провадження.

Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 12.02.2007 у справі № 16/57 призначено наступний склад колегії суддів: Самусенко С.С. –головуючий (доповідач), Грека Б.М., Козир Т.П.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права апеляційним господарським судом, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно ст.764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Попередніми судовими інстанціями встановлено наступні обставини у даній справі.

Між ПП “Баритон”  як орендарем та АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк”  як орендодавцем укладено договір оренди приміщення від 01.03.2001, що знаходиться по вул.Юності у м. Івано-Франківську загальною площею 68,4 м2 для використання під склад.

Згідно п.6.2 договору оренди строк дії договору визначений з 01.03.2001 по 01.03.2005.

За п.6.3 договору після закінчення строку дії договору оренди орендоване приміщення (будинок) має бути звільненим і переданим орендодавцю за актом. За час фактичного користування об’єктом оренди після припинення дії цього договору до передачі за актом орендар зобов’язаний внести плату за користування приміщенням у розмірі визначеної цим договором орендної плати.

За дослідженими матеріалами та встановленими обставинами справи господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що 09.03.2005 ПП “Баритон” було отримано від АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” лист № 02-18/67-85 від 02.03.2005 про припинення договірних відносин з посиланням на п.п. 6.2., 6.3 договору оренди приміщення та ст.763 ЦК України, в якому АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” просив ПП “Баритон” до 10.03.2005 звільнити займане приміщення, а також внести плату за час фактичного користування приміщенням після припинення дії договору у розмірі, визначеному п.4.1 договору оренди приміщення від 01.03.2001.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційної інстанції, оскільки на момент укладення договору купівлі-продажу від 29.11.2005 між АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” та ЗАТ ВТК “Агріка” строк дії договору оренди приміщення від 01.03.2001 закінчився, ПП “Баритон” не був належним орендарем, а отже не мав переважного права, передбаченого ч.2 ст.777 ЦК України на придбання частини складського приміщення.

Виходячи із зазначеного вище, оскільки договір оренди приміщення від 01.03.2001 є строковим і жодних пролонгацій терміну його дії передбачено не було, та визначений прямий обов’язок орендаря після закінчення терміну дії договору передати орендоване приміщення орендодавцю за актом, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду про безпідставність та необґрунтованість вимог ПП “Баритон”, а також про невідповідність висновків господарського суду першої інстанції умовам договору оренди приміщення від 01.03.2001 та нормам цивільного законодавства України.

Вищий господарський суд України, приймаючи до уваги вищенаведені встановлені господарськими судами попередніх інстанцій обставини у даній справі, вважає, що постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права і має бути залишена без змін за п.1 ст.1119 ГПК України.

Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства “Баритон” залишити без задоволення.

Постанову  Львівського  апеляційного  господарського  суду  від  25.10.2006 у справі № 16/57 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                      С. Самусенко

Судді:                                                                                          Б. Грек

                                                                                                    

                                                                                                    Т. Козир