Справа №2-4815 2006 рік
Справа №2-159 2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2007 року
Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі: Головуючого - судді Іващенко С.О. при секретарі - Ворон Ю.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу, про визнання права власності,
встановив:
Позовач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу, що був укладений 30 жовтня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо об'єкта нерухомості - гаража НОМЕР_1, літера „Г", по АДРЕСА_1, про визнання права власності на об'єкт нерухомості - гараж НОМЕР_1, літера „Г", по АДРЕСА_1.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, 30 жовтня 2006 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу, згідно умов цього договору відповідач передав їй у власність капітальний гараж НОМЕР_1 , літ. „Г" по АДРЕСА_1. На виконання цього договору, 30.10.2006 року відповідач передав їй гараж, про що було складено акт приймання -передачі. В цей же день, ще до підписання вказаного договору, позивач повністю сплатила відповідачу вартість гаражу у сумі 25250 гривень. Згідно п.15 договору купівлі-продажу, сторони домовилися здійснити нотаріальне посвідчення цього Договору протягом трьох днів з моменту підписання цього Договору, при цьому жодна зі сторін не в праві ухилятися від нотаріального посвідчення цього договору у погоджений сторонами строк. Однак коли настав час погоджений для нотаріального посвідчення укладеного між сторонами договору, відповідач відмовився, посилаючись на те, що всі необхідні папери вже підписані, гараж та всі документи на нього передано, гроші сплачено, а тому у нотаріальному посвідченні немає необхідності. До того ж відповідач послався на відсутність у нього на той час витягу з реєстру прав власників нерухомого майна на гараж, який обов'язково потрібен для нотаріального посвідчення цього договору, а отримувати такий витяг, як він сказав „занадто довго та дорого", таким чином відповідач порушив п.15 договору купівлі-продажу, ухилившись від нотаріального посвідчення укладеного між сторонами договору, не зважаючи на те, що сторони домовилися про всі істотні умови договору купівлі-продажу, у зв'язку з чим позивач вважає свої права порушеними та такими, що підлягають судовому захисту.
У попередньому судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі, пояснивши суду, що 30 жовтня 2006 року вона придбала у ОСОБА_2 гараж, про що було укладено договір купівлі-продажу, а також відповідний акт прийому-передачі. В день підписання зазначеного договору вона сплатила всю вартість гаражу - 25250 гривень, домовившись з відповідачкою нотаріально посвідчити договір, про що було зазначено у договорі купівлі-продажу, але у зазначений час відповідач для нотаріального засвідчення договору не з'явився, пояснивши, що всі необхідні документи вже підписані, гараж вже є власністю позивача, гроші всі сплачені, а у нотаріальному посвідченні договору немає сенсу. Крім того відповідачка зазначила, що для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу необхідний витяг з реєстру прав власників нерухомого майна на гараж, для отримання якого у неї немає ні часу, ні коштів. Позивач з відповідачем домовились про всі умови договору купівлі-продажу, але відповідач порушив певні пункти договору, чим порушено було права позивача, у зв'язку з чим вона була змушена звернутися до суду.
Представник відповідача ОСОБА_3, який діє згідно довіреності, у попередньому судовому засіданні позов визнав у повному обсязі, і пояснив, що дійсно між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу гаражу, згідно якого у власність позивача було передано капітальний гараж НОМЕР_1, літ. „Г", по АДРЕСА_1, гроші за гараж відповідач отримала, сторони домовлялись зазначений договір нотаріально засвідчити, але відповідач у зв'язку з похилим віком та станом свого здоров'я не може цього зробити.
Відповідно до ст.ст. 130, 174 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні попереднього судового засідання.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Судом встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Фрунзенської районної ради м.Харкова від 13.05.1996 року на ім'я ОСОБА_2 був переоформлений гараж, розташований по АДРЕСА_1.
Згідно технічного паспорту, виданого КП „ХарківміськБТІ", право власності на гараж НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 належить відповідачу ОСОБА_2
30 жовтня 2006 року між позивачем ОСОБА_1 (продавцем за договором) та відповідачем ОСОБА_2 (покупцем за договором) було укладено договір купівлі-продажу, згідно якого відповідач передає у власність позивачу капітальний гараж НОМЕР_1, літ. „Г", по АДРЕСА_1, договірна ціна гаража за договором складає 25250 гривен, що еквівалентно 5000 доларів США, оплата позивачем була здійснена у повному обсязі, що підтверджується розпискою ОСОБА_2 від 30.10.2006 року про отримання коштів від ОСОБА_1 у сумі 25250 гривен від 30.10.2006 року . Згідно п.15 зазначеного договору сторони, зважаючи на вимоги законодавства, домовились здійснити нотаріальне посвідчення договору протягом трьох днів з моменту підписання договору, жодна зі сторін договору не вправі ухилятися від нотаріального посвідчення договору у зазначений строк.
Згідно акту приймання-передачі ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_1 гараж НОМЕР_1, літ. „Г", по АДРЕСА_1.
Статтею 657 Цивільного кодексу України передбачено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
При укладенні відповідачем та позивачем у письмовій формі договору купівлі-продажу відповідного нерухомого майна вони домовилися щодо всіх істотних умов цього договору, як зазначено вище відбулося повне виконання умов договору та відбулась фактична передача майна відповідачеві
Враховуючи вищевикладене, а також те, що продавець за договором ОСОБА_2 відмовилася від нотаріального посвідчення договору, на підставі ст.220 Цивільного кодексу України суд вважає за необхідне визнати дійсним договір купівлі-продажу зазначеного нерухомого майна від 30.10.2006 року, укладений між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем ОСОБА_1 та встановити, що позивач набув право власності на придбані за цим договором об'єкти нерухомого майна з моменту їх фактичної передачі (підписання акту прийому-передачі), а саме з 30.10.2006 року.
На підставі зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу, про визнання права власності підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 220, 334, ЦК України, ст.ст.З, 4, 10,11, 27, 30, 31,174, 209, 213-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу, про визнання права власності - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 30.10.2006 року капітального гаража НОМЕР_1, літ. „Г", по АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець).
Встановити набуття 30.10.2006 року права власності ОСОБА_1 на капітальний гараж НОМЕР_1, літ. „Г", по АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Фрунзенський районний суд м. Харкова з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції або шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана - після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.