Судове рішення #4638804
Р І Ш Е Н Н Я

 

 

 

 

       Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 

 

        7 квітня 2009 року                                                                         м. Ужгород

 

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області   у складі:

                      головуючого - судді Леска В.В.

                      суддів - Панька В.Ф., Чужі Ю.Г.

                      при секретарі -  Молнар Е.А.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, про поновлення строку на прийняття спадщини та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,-

 

                                                              В С Т А Н О В И Л А:    

 

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про поновлення строку на прийняття спадщини та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 15 червня 2006 року відкрито спадщину на майно померлого ОСОБА_3.

11 червня 2007 року державним нотаріусом Першої Ужгородської державної нотаріальної контори  видано свідоцтво про право на спадщину за законом № 3-1698 у спадковій справі № 248/2007, згідно з яким спадкоємцем майна ОСОБА_3 є відповідачка.

Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 загальною площею 40,2 кв. м. на земельній ділянці 200 кв. м.

Спадкодавець ОСОБА_3 доводиться позивачу та відповідачці дядьком по лінії матері- ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 1266 ЦК України після смерті їх матері вони успадкували ту частину спадщини, яка належала б їй за законом, якби вона була живою на час відкриття спадщини її брата.

Заповіту на випадок смерті ОСОБА_3 не складав. Інших спадкоємців за законом, крім позивача та відповідачки, ОСОБА_1, у спадкодавця не залишилось.

Про смерть дядька відповідач дізнався лише у 2008 році, оскільки тривалий час знаходився за кордоном.

Посилаючись на вимоги ч. 1 ст. 1267 ЦК України та викладені обставини, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням суду позов задоволено.

Поновлено ОСОБА_2 строк на прийняття спадщини за ОСОБА_3

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом № 3-1698 у спадковій справі № 248/2007, видане 11 червня 2007 року державним нотаріусом Першої Ужгородської державної нотаріальної контори ОСОБА_1

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачені ним судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7,50 грн. та державне мито в розмірі 8.50 грн.

В апеляційній скарзі відповідачки порушується питання про скасування рішення суду як незаконного та необґрунтованого і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Межі доводів апеляційної скарги - суд не з'ясував фактичні обставини справи та прийшов до невірного висновку, що позивач пропустив строк на прийняття спадщини з поважних причин.

Відповідачка підтримала апеляційну скаргу і пояснила, що поїздки позивача до Угорщини були одноденними, а про смерть дядька вона повідомила позивача по телефону у січні 2007 року.

Позивач та його представник просять відхилити апеляційну скаргу з підстав, викладених в запереченні. ОСОБА_1 пояснив, що про смерть дядька дізнався весною 2008 року, коли з батьком їхав на могилу до діда і на прохання батька  хотіли взяти з собою ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_5. донька відповідачки, пояснила, що на її телефон, з якого мама дзвонила ОСОБА_2, останній дзвонив, висловлював погрози і саме в цей час до них приходив працівник міліції.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили, що в січні 2007 року ОСОБА_1 в їх присутності повідомила по телефону свого брата ОСОБА_2 про смерть дядька.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідачки, позивача та його представника ОСОБА_8, свідків, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Встановлено, що 15 червня 2006 року помер ОСОБА_3, який доводиться дядьком позивачу та відповідачці по лінії їхньої матері ОСОБА_4, якому належав на праві власності житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1.

11 червня 2007 року державним нотаріусом Першої Ужгородської державної нотаріальної контори  видано свідоцтво про право на спадщину за законом № 3-1698 у спадковій справі № 248/2007, згідно з яким спадкоємцем майна ОСОБА_3 є відповідачка.

Судом першої інстанції встановлено, що мати сторін померла і відповідно до норм ст. 1223,  1265, 1266, 1268, 1272 ЦК України спадкоємцями п'ятої черги після померлого ОСОБА_3 є позивачка та відповідач, племінники спадкодавця, частки яких є рівними. ОСОБА_1 прийняла спадщину і отримала 11 червня 2007 році свідоцтво про право на спадщину за законом на все спадкове майно, а ОСОБА_2 з поважних причин пропустив передбачений законом строк для звернення із заявою до нотаріальної контори, оскільки про смерть дядька дізнався лише у 2008 році, так як постійно виїздив за кордон, що вбачається з відміток-штампів у закордонному паспорті.

З наданого апеляційному суду рішення Ужгородського міськрайонного суду від 28 березня 2007 року, яке набуло законної сили, вбачається, що Ужгородський міський відділ РАЦСу зобов'язано видати ОСОБА_1 свідоцтво про смерть ОСОБА_3 та надано їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за померлим ОСОБА_3 на протязі 6 місяців. Це свідчить про те, що і відповідачці не було відомо про смерть дядька, яка дізналася про це лише у січні 2007 року.

Ураховуючи характер стосунків сторін між собою та з ОСОБА_3, які проживали окремо, відсутність спілкування між ними, тривалі неприязні стосунки, часті виїзди позивача за кордон, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про поважність причин пропуску ОСОБА_2 строку для прийняття спадщини після смерті дядька.

Покази свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що у січні 2008 року відповідачка повідомила позивача про смерть дядька колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_2 заперечує наявність такої розмови, а намагання позивача та його батька весною 2008 року запросити ОСОБА_9 на могилу діда стверджує це.

Разом з тим, не можна визнати законним рішення суду першої інстанції в цій частині, оскільки встановивши поважність причин пропуску позивачем строку на прийняття спадщини, суд застосував наслідки, які не передбачені ч. 3 ст. 1272 ЦК України, відповідно до якої наслідком пропуску з поважних причин строку для прийняття спадщини є визначення йому судом додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини, а не поновлення судом строку на прийняття спадщини.

Ураховуючи, що судом в цій частині правильно встановлені обставини справи, характер правовідносин сторін, дана належна оцінка доказам і правильно встановлена норма, яка підлягала застосуванню до цих правовідносин, в мотивувальній частині рішення визначено позивачеві додатковий трьохмісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини, однак неправильно зазначено в резолютивній частині рішення про поновлення строку на прийняття спадщини, рішення суду підлягає зміні  з викладення резолютивної частини в слідкуючій редакції: «Позов ОСОБА_2 задовольнити частково. Визначити ОСОБА_2 додатковий строк 3 місяці для прийняття спадщини за померлим ОСОБА_3».

Відповідно до ч. 3 ст. 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхній матері, сестрі спадкодавця, якби вона була б живою на час відкриття спадщини.

Встановлено, що ОСОБА_3  заповіту на випадок своєї смерті не складав, інших спадкоємців за законом, крім позивача та його рідної сестри, відповідачки ОСОБА_1, у спадкодавця не залишилось.

Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців є рівними.

З огляду на викладене підлягає зміні рішення суду в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом № 3-1698 у спадковій справі № 248/2007, видане 11 червня 2007 року державним нотаріусом Першої Ужгородської державної нотаріальної контори ОСОБА_1, яке слід викласти в такій редакції: «Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 11 червня 2007 року Першою Ужгородською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_1 визнати недійсним в Ѕ частині».

Керуючись ст. ст.307, 308, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

 

Р І Ш И Л А:

 

Апеляційну скаргу  відповідачки ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23 грудня 2008 року змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції.

Позов ОСОБА_2 задовольнити  частково.

Визначити ОСОБА_2 додатковий строк 3 місяці для прийняття спадщини за померлим ОСОБА_3.

Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 11 червня 2007 року Першою Ужгородською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_1 визнати недійсним в Ѕ частині.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

 

Головуючий:                                                       Судді:

                                         

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація