Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2015 року справа №805/1384/15-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Ханової Р.Ф., Василенко Л.А., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року у справі № 805/1384/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомленнь-рішеннь,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 16.04.2015 року звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 30.08.2014 року по 30.09.2014 року, за результатами якої складено акт № 2656/05-81-15-01/24155428 від 17.12.2014 року. На підставі зазначеного акта відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 26.12.2014 року № 0017701501 та № 0017711501. Позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.12.2014 року № 0017701501 та № 0017711501.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року у справі № 805/1384/15-а позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 26.12.2014 року № 0017701501.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 26.12.2014 року № 0017711501.

Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою і просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт посилався на положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669) та зазначав, що позивачу за результатами відповідної перевірки було нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених у наданій податковій звітності. Зазначає, що в даному випадку застосування положень Закону № 1669 в частині наявності відповідного сертифікату не звільняють від відповідальності платників податків за неналежне виконання зобов'язань, а саме: по сплаті штрафних санкцій за несвоєчасне (із затримкою) погашення заборгованості з податку на додану вартість, оскільки Законом наведено конкретні випадки та види зобов'язань суб'єктів господарювання, які звільняються від відповідальності за наявності сертифікату, однак, до даного переліку Законом не наведено права на звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань саме з податку на додану вартість.

Позивачем на адресу суду надіслано заперечення на апеляційну скаргу податкового органу, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Відповідачем на адресу суду надіслано клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, надані письмові заперечення, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» (ЄДРПОУ 24155428, 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, пр. Леніна, будинок 68-А) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом 04.06.1996 року.

ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року із самостійно визначеним податковим зобов'язанням у розмірі 1 358 212,00 грн. (а.с. 45-60).

Жовтневою об'єднаною державною податковою інспекцію м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведено документальну невиїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 30.08.2014 року по 30.09.2014 року, за результатами якої складено акт від 17.12.2014 року № 2656/05-81-15-01/24155428 (а.с. 8).

Перевіркою вказано на порушення п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України. Відповідальність за встановлений факт несвоєчасного перерахування коштів самостійно визначеного грошового зобов'язання передбачена п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України при затримці сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання до 30 календарних днів платник податків зобов'язаний сплатити штрафні санкції у розмірі 10 % такої суми, та більше 30 календарних днів - у розмірі 20% такої суми.

Позивач не погодився з висновками акту перевірки та оскаржив їх до Жовтневої ОДПІ м.Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області (а.с. 10-12).

За результатами розгляду заперечення позивача, Жовтневою ОДПІ м.Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області прийнято рішення від 25.12.2014 року №20760/10/05-87-15-01, якими висновок акту перевірки залишено без змін (а.с. 13-14).

26 грудня 2014 року на підставі акту перевірки від 17.12.2014 року №2656/05-81-15-01/24155428 Жовтневою ОДПІ м.Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0017711501, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 179792,90 грн.; № 0017701501, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 45 924,74 грн. (а.с. 15, 16).

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області та до Державної фіскальної служби України (а.с. 17-19, 24-27).

За результатами розгляду скарг позивача, Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області прийняло рішення від 04.03.2015 року № 1596/10/05-99-10-03-12-1, яким залишило податкові повідомлення-рішення - без змін, а скаргу - без задоволення; Державна фіскальна служба України прийняла рішення від 31.03.2015 року № 6638/6/99-99-10-01-02-25, яким залишила податкові повідомлення-рішення - без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 21-23, 29-31).

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог правомірним та зазначає, що судом повно і правильно встановлено обставини справи, вірно застосовано норми матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 126 Податкового кодексу України, визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

02.09.2014 року Верховною Радою України було прийнято закон «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набув чинності 15.10.2014 року (далі - Закон № 1669).

Відповідно до ст. 10 Закону № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 грудня 2014 року Торгово-промисловою палатою України видано ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» сертифікат (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 2436, яким засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 20 червня 2014 року ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» при здійсненні господарської діяльності на території м.Алчевська Луганської області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації. На момент видачі сертифікату Торгово-промисловою палатою України форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тривають, дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача на те, що Закон № 1669 не надає права на звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань саме з податку на додану вартість. Та зазначає, що статтею 10 Закону № 1669 прямо зазначено, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Системний аналіз нормативно-правових актів, що регулювали спірні правовідносини на час їх виникнення, дають колегії суддів підстави вважати, що платники податку, які перебувають на обліку у податкових органах, і які здійснюють господарську діяльність на території, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на цей період звільняються від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, зокрема щодо своєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, тощо.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Закон № 1669 не скасовує обов'язків платника податків, а надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі. І, як наслідок, законодавець звільнив позивача від застосування штрафних санкцій і пені з боку податкових органів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На переконання колегії суддів відповідач не довів правомірності своїх дій, що стосуються предмету позову.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року у справі № 805/1384/15-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя: Г.М. Міронова

Судді: Р.Ф. Ханова

Л.А. Василенко