Справа № 363/1433/15-п Головуючий у І інстанції Підкурганний В.В.

Провадження № 33/780/562/15 Доповідач у 2 інстанції Шроль

Категорія 138 11.08.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 серпня 2015 року м. Київ

Суддя апеляційного суду Київської області В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 30.06.2015 року, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в АДРЕСА_1

закрито у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

У відповідності до протоколу 16 березня 2015 року о 13 год. 00 хв. ОСОБА_2 в м. Вишгороді по вул. Ватутіна, Київської області, керуючи автомобілем НОМЕР_1, під час виконання маневру повороту праворуч, в порушення вимог п.10.4 ПДР, не зайняв праве крайнє положення, не надав дорогу автомобілю НОМЕР_2, який рухався в попутному напрямку, та допустив з ним зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Мотивуючи постанову про закриття провадження по справі, суддя прийшов до висновку, що водій автомобіля «Citroen» ОСОБА_2 не дотримався вимог п.10.4 ПДР, але у зв'язку з конфігурацією повороту праворуч міг, в силу п.10.6 ПДР, відступити від обов'язку здійснювати маневр повороту з відповідного крайнєго положення на проїзній частині, не надаючи перевагу у русі автомобілю «КІА», що рухався позаду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнути його до адміністративної відповідальності. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 вказує на те, що суддя не врахував тієї обставини, що водій автомобіля «Citroen» не міг не виконувати вимог п.10.4 ПДР, оскільки його дії створювали небезпеку для його руху, а автотехнічне дослідження, на яке послався суддя у постанові, виконане неповноважною особою.

В запереченнях на апеляційну скаргу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважає доводи водія ОСОБА_1 безпідставними, а постанову суду законною, оскільки вона ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності.

Заслухавши потерпілого ОСОБА_1 та його представника, що підтримали апеляційну скаргу, ОСОБА_2 та його захисника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, вважаю її такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Як випливає із змісту постанови, суддя, піддівши аналізу докази по справі, прийшов висновку про те, що дії водія ОСОБА_2 не відповідали приписам п.10.4 ПДР, тобто він перед поворотом праворуч не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині.

Зазначена обставина сторонами у апеляційному порядку не оскаржена.

Також суддя визнав, що водій ОСОБА_2 правомірно відступив від вимог п.10.4 ПДР, оскільки поворот праворуч знаходиться під гострим кутом, дорожні знаки, які забороняли рух праворуч відсутні, автомобілів, що рухалися у зустрічному напрямку не було, а автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 знаходився позаду на певній відстані від автомобіля водія ОСОБА_2

Виходячи із положень п.10.6 ПДР, якщо транспортний засіб через свої габарити або інші причини не може виконати поворот з відповідного крайнього положення, дозволяється відступити від вимог п.10.4 цих Правил, якщо це не суперечить вимогам заборонних чи наказових дорожніх знаків, дорожньої розмітки та не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху.

Оскільки водій ОСОБА_2 безпосередньо перед поворотом праворуч не займав відповідного крайнього положення на проїзній частині, тобто розмістив свій транспортний засіб на відстані від краю проїзної частини, яка давала можливість рухатися попутному транспортному засобу ще ближче до краю проїзної частини ( п.1.10 ПДР), то, повертаючи праворуч і перетинаючи смугу руху автомобіля «КІА», він створив для водія ОСОБА_1 небезпеку для руху.

Зазначеній обставині суддя не приділив увагу і дійшов помилкового висновку про правомірність відступу ОСОБА_1 від вимог п.10.4 ПДР та про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями ОСОБА_2 та настанням дорожньо-транспортної події.

Так як водій ОСОБА_2 не дотримався вимог п.10.4 ПДР і підстави для їх невиконання були відсутні, внаслідок чого транспортні засоби отримали пошкодження. то у його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.124 КУпАП.

За таких обставин, постанова судді про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення підлягає скасуванню і доводи апеляційної скарги у цій частині є слушними.

Заперечення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника, що стосуються аналізу дій водія ОСОБА_1 з приводу їх відповідності Правилам дорожнього руху, не є предметом апеляційного розгляду.

Проте, вимоги апеляційної скарги про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, суперечать вимогам законодавства, так як вчинення вказаної процесуальної дії можливо на протязі трьох місяців з дня вчинення правопорушення.

Оскільки з часу вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення ( 16.03.2015р) пройшов трьохмісячний термін накладення на нього адміністративного стягнення, то провадження по справі підлягає закриттю за п.7 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 30.06.2015 року щодо ОСОБА_2 скасувати.

Постановити нову постанову, якою провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: В.Р.Шроль