Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-667 2009 р. Головуючий у 1-й інстанції - Отян О.В.
Категорія - 37 Доповідач - Авраменко Т.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
головуючої судді : Авраменко Т.М.
суддів : Пономаренко В.Г., Суровицької Л.В.
при секретарі : Чернезі М.М.
за участю прокурора Бурко Л.В., позивача ОСОБА_1 та його представника
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Олександрівського району на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 18 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Олександрівської райдержадміністрації про визнання права власності на спадкове майно
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А :
В жовтні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Олександрівської райдержадміністрації про визнання права власності на спадкове майно.
Зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2, яка проживала в с.Цвітне Олександрівського району Кіровоградської області.
Після її смерті залишилось спадкове майно: земельна частка (пай) площею 4,41 га вартістю 44100 грн., що належить спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай).
Просив визнати за ним право власності в порядку спадкування на земельну частку (пай).
Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 18 листопада 2008 року позов задоволено . Суд визнав за позивачем право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати рішення суду, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
В засіданні апеляційного суду прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, позивач та його представник просили її відхилити, оскільки рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
2
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд в суд першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому ЦПК та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процессу (ч.1 ст.45 ЦПК України).
Статтею 37 Закону України «Про прокуратуру» передбачено право прокурора (в межах його компетенції) на апеляційне оскарження рішення суду, незалежно від його участі у розгляді справи судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 8 Конституції України
Оскільки рішенням суду визнано право власності на земельну ділянку, то прокурор має право оскаржити його в апеляційному порядку.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з*ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Спір вирішено судом на підставі Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, з чим погодитись не можна, оскільки до відносин спадкування правила ЦК України (книга 6 Спадкове право, ст.ст.1216-1308) застосовуються, якщо спадщина відкрилась після набрання ним чинності з 01 січня 2004 року, а також якщо спадщина відкрилась до цієї дати, але не була прийнята ніким із спадкоємців (пункти 1, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України). У випадках відкриття спадщини до 01 січня 2004 року необхідно застосовувати чинне на час її відкриття законодавство, а саме, - відповідні норми ЦК УРСР (розділ У11 Спадкове право ст.ст.524-564).
Зазначене підтверджується і роз*ясненнями, даними Пленумом Верховного Суду України в п.1 постанови № 7 від 30 травня 2008 року „Про судову практику у справах про спадкування” :спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК), законами України: від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат», від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право», іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола
3
спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Задовольняючи позов суд виходив з того, що позивач є сином спадкодавця, тому визнав за ним право на земельну ділянку, але при цьому суд не врахував, що відповідно до ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Визнається ,що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини (ст.549 ЦК УРСР).
Доказом вступу в управління або володіння спадковим майном можуть бути : довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконкому місцевої ради про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця, довідки про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі, оплачувались комунальні послуги, запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, державного акту про право приватної власності на землю тощо.
Проте факт прийняття спадщини у встановлений законом строк позивачем після смерті матері судом залишився не перевіреним, а без перевірки і встановлення цього факту правових підстав для визнання права власності на майно в порядку спадкування не має.
Крім того, суд не перевірив, чи не склав спадкодавець заповіт на випадок смерті, не витребував спадкову справу з нотаріальної контори для перевірки наявності інших спадкоємців за законом чи заповітом.
Оскільки справа про визнання права на спадщину судом розглядалась після набрання чинності ЦК України, то суд не врахував, що відповідно до ст.1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини ,а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу самоврядування за місцем відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Згідно з п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 „Про судову практику у справах про спадкування” при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
4
Враховуючи наведені положення, крім Олександрівської райдержадміністрації, до участі у справі щодо права на спадкування як відповідача слід притягувати територіальну громаду в особі відповідного органу місцевого самоврядування - Цвітненську сільську раду.
Задовольняючи позов, суд також виходив з того, що відповідач Олександрівська райдержадміністрація визнала позов. При цьому суд не врахував вимоги ч.4 ст.174 ЦПК України, відповідно до якої у разі визнання відповідачем позову суд лише за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За таких обставин визнати рішення суду законним і обґрунтованим не можна.
Оскільки суд першої інстанції, розглядаючи спір про право власності в порядку спадкування на земельну ділянку, вирішив питання про права та обов*язки Цвітненської сільської ради, яка не була залучена до участі у справі, то відповідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає обов*язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд судом першої інстанції.
Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов*язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи (ч.2 ст.311 ЦПК України).
Керуючись п.5 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.311, п.2 ч.1 ст.314,ст.315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу прокурора Олександрівського району задовольнити частково.
Скасувати рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 18 листопада 2008 року ,а справу повернути в той же суд на новий розгляд іншим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча суддя:
судді: