Справа № 2а-3710/08/0970
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2009 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Григорука О.Б.
суддів Могили А.Б., Матуляка Я.П.
при секретарі Микитин Л.Р.
за участю сторін:
позивач - не з′явився
представники відповідачів - не з′явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1
до відповідачів:управління праці та соціального захисту населення Долинської РДА, Міністерства освіти та науки України, Міністерства фінансів України та Державного Казначейства України
про визнання дій щодо відмови в компенсації оплачених пільг протиправними і відшкодування майнової шкоди, в сумі 5 117,53 грн.,-
встановив:
ОСОБА_1, звернувся в суд із адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Долинської РДА, Міністерства освіти і науки України, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України про визнання дій щодо відмови в компенсації оплачених пільг протиправними і відшкодування майнової шкоди, в сумі 5 117,53 грн.. Позовні вимоги мотивував тим, що на підставі наказу, за № 451-к, від 15.09.2005року, відділу освіти Долинської РДА, з 05.09.2005 року та по даний час працює в с.Оболоня, Долинського р-ну Івано-Франківської області, на посаді вчителя трудового навчання Оболонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Відповідно до ст.57 Закону України «Про освіту», вважається таким, що має право на пільги, а саме: забезпечується державою безоплатним користуванням житлом з опаленням, освітленням в межах встановлених норм. Однак, у зв'язку з тим, що Законами України «Про державнй бюджет» на 2005-2007 роки, було зупинено та змінено порядок дії зазначеного положення Закону України «Про освіту», то за цей час позивачем були оплачені комунальні послуги в повному об'ємі, згідно встановлених на той час тарифів та норм , а саме:
· за спожитий газ, в розмірі - 2599,34грн;
· за спожиту електроенергію, в розмірі -1457,83 грн.;
· за спожиту воду, в розмірі - 1060,36;
· та за комунальні послуги в Долинський ЖРЕП, згідно до встановлених на той час норм та тарифів.
Протягом 2005-2007 року позивачем за комунальні послуги було оплачено на загальну суму - 5117,53 грн. згідно встановлених тарифів.
Посилається на Рішення Конституційного суду України від 9 липня 2007 року за № 1-29/2007, яким визнано неконституційними та скасовано положення Закону України «Про державний бюджет за 2007 рік» та за попередні роки, в частині зупинення, змінення дії положень Закону України «Про освіту» щодо надання пільг компенсацій та гарантій педагогічним працівникам, чим саме відновив належні педагогічним працівникам, що працюють у сільській місцевості, пільги стосовно оплати комунальних послуг.
Зазначає, що в грудні 2007року, звертався в управління праці та соціального захисту населення Долинської РДА, з приводу відшкодування та компенсації оплачених в 2005-2007 роках комунальних послуг, однак йому було відмовлено, посилаючись на відсутність в бюджеті коштів, необхідних для компенсації оплачених коштів, з посиланням на Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та аналогічні закони за попередні роки. При цьому посилається на ст.1175 ЦК України, згідно якої, шкода, завдана фізичній особі, в результаті прийняття органом державної влади нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований відшкодовується державою або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб. А тому, просить визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації, щодо відмови в компенсації оплачених пільг, встановлених відповідно до Закону України «Про освіту» як педагогічному працівнику, що працює у сільській місцевості; стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Долинської райдержадміністрації на її користь майнову шкоду в сумі - 5 117,53грн., завдану йому, внаслідок зупинення дії положень Закону України «Про освіту» щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, як педагогічним працівникам, що працюють у сільській місцевості та зобов'язати відповідачів компенсувати, завдану йому майнову шкоду; стягнути з відповідача в його користь усі судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи та витрати адвоката за надання йому юридичної допомоги.
Позивач по справі в судове засідання не з'явився, однак направив на адресу суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просить справу слухати без його участі.
Представник відповідача - управління праці та соціального захисту населення Долинської РДА в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заперечення проти позову, в якому просить справу розглянути без його участі, позовних вимог не визнає. В обґрунтування посилається на те, що управління праці та соціального захисту населення не ведуть персоніфікований облік працівників бюджетних установ, які мають право на пільги. Пільги з оплати житлово-комунальних послуг надаються відповідно до спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і туризму України від 13.09.06р. №341/651/619/769, відповідно до якого, бюджетні установи ведуть персоніфікований облік працівників, які мають право на відповідні гарантії та щомісячно надають інформацію про них головним розпорядникам коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення відповідно до постійного місця проживання працівників зазначених установ. Крім того, зазначили, що у своїй позовній заяві позивач звертається до управління з вимогою про стягнення суми в розмірі 5 117,53грн., майнової шкоди за 2005-2007 роки. Проте, відповідно до ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Таким чином, позивач вправі звернутися за захистом порушених на їх погляд інтересів виключно якщо таке мало місце у 2007 році.
Представник відповідача - Міністерства освіти і науки України в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заперечення проти позову, в якому просить справу розглянути без його участі, позовних вимог не визнає. Вважає, що педагогічні працівники, які мають право на податкову соціальну пільгу повинні включатися до списку, який щомісячно до 5 числа подається бюджетними установами (навчальними закладами) територіальному управлінню праці та соціального захисту населення, підприємствам і організаціям, що надають послуги, з розрахунком розміру грошового еквівалента пільг згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2003 № 426. Крім того, зазначили, що оскільки виплата даної пільги фінансується з Державного бюджету України, її обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України. Посилається на ч.2 ст. 4 Бюджетного кодексу України, якою встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням закону про Державний бюджет України.
Представник відповідача - Державного казначейства України направив на адресу суду заперечення проти позову, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, в судове засідання не з'явився. Просить проводити розгляд справи без їх участі.
Представник відповідача - Міністерства фінансів України в судове засідання не з'явився, хоча про час, місце та дату належним чином були повідомлені, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Своїм правом на подання заперечення не скористався.
Розглянувши адміністративний позов, подані заперечення, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних мотивів.
Судом встановлено, що позивач Івасів В.В., працює на посаді вчителя трудового навчання Оболонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, що підтверджується Довідкою відділу освіти Долинської районної державної адміністрації за №69/03-26 від 12.12.2007 року.
Відповідно до ст.57 Закону України «Про освіту» педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до чинного законодавства, забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач, звернувся за захистом свого порушеного права в грудні 2007 року.
У відповідності до положень ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами. Частиною 1 статті 100 КАС України встановлено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, за умови якщо на цьому наполягає одна із сторін. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У запереченнях поданих управлінням праці та соціального захисту населення Долинської РДА, Державним казначейством України останній наполягає на застосуванні судом наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду, встановлених статтею 100 КАС України. За таких обставин та за відсутності поважності причин пропуску позивачем строку на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів в задоволенні вимог позивача щодо компенсації оплачених пільг, встановлених відповідно до Закону України «Про освіту» як педагогічному працівнику, що працює у сільській місцевості за 2005, 2006 роки слід відмовити.
Посилання позивача на те, що дії відповідачів є неправомірними, так як положення Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" згідно яких виплата зазначених пільг не здійснювалась, рішенням Конституційного Суду України за №6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнанні неконституційними, не можуть бути взяті до уваги згідно нижчевикладеного.
Позивач, зазначає, що даним рішенням визнано неконституційними та скасовано положення Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» та за попередні роки, в частині зупинення, змінення дії положень Закону України «Про освіту» щодо надання пільг компенсацій та гарантій педагогічним працівникам. Однак, слід зазначити, що рішення Конституційного суду України, стосувалось лише положень Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», а не аналогічних Законів на 2005-2006 роки.
Згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КСУ рішення про їх неконституційність. Тобто відповідна норма Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" втратила чинність тільки з 09.07.2007 року, оскільки рішення Конституційного суду від 09.07.2007 року № 6/рп/2007 не має зворотної дії в часі. А тому, дія даного рішення може поширюватись лише на правовідносини, які тривали після 09.07.2007 року.
Відповідно до постанови КМУ від 12.09.05р №888 управління праці та соціального захисту населення не ведуть персоніфікований облік працівників бюджетних установ, які мають право на пільги. Пільги з оплати житлово-комунальних послуг надаються відповідно до спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і туризму України від 13.09.06 №341/651/619/769 «Про затвердження порядку забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом (квартирою) з опаленням і освітленням відповідно до пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини четвертої статті 29 Основ законодавства України про культуру, абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.11.06 року за №1193/13067.
Згідно п.3.2 вищенаведеного Наказу, бюджетні установи ведуть персоніфікований облік працівників, які мають право на відповідні гарантії та щомісячно надають інформацію про них головним розпорядникам коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, відповідно до постійного місця проживання працівників зазначених установ. Відомості про пільговиків та розмір грошового еквівалента пільг повинні розраховувати та надавати управлінню праці та соціального захисту населення ті установи в яких працюють працівники освіти.
Як вбачається з матеріалів справи, в 2007 році управління праці та соціального захисту населення Долинської РДА відомостей про громадян, яким передбачена виплата даної пільги, не отримувало.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, вищезазначена пільга не могла бути виплачена позивачу, оскільки не було дотримано порядку, передбаченого вищезазначеним спільним Наказом від 13.09.06 №341/651/619/769.
Крім того, позивачем не подано жодних доказів звернення із вимогою до управління праці та соціального захисту населення Долинської РДА, а також відмови в компенсації пільгових виплат.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Долинської райдержадміністрації на користь позивачки, майнової шкоди в сумі - 5117,53 грн., завданої йому, внаслідок зупинення дії положень Закону України «Про освіту» щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, як педагогічним працівникам, що працюють у сільській місцевості, то слід зазначити, що в даному випадку управління праці та соціального захисту населення Долинської РДА, прав позивача не порушувало, правом зупинення дії Законів чи їх окремих положень не наділено, а діяло в межах наданих йому повноважень, а отже, вимоги позивача не підлягають до задоволення.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 99, 100, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
ПОСТАНОВИЛА:
в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Головуючий суддя: О.Б.Григорук
Судді: А.Б.Могила
Я.П.Матуляк
Постанову в повному обсязі складено 26.01.2009 року.