Справа № 2-А-1013/09      

                                                             ПОСТАНОВА

                                                 І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

07 квітня 2009 року  

Ківерцівський  районний  суд  Волинської  області

в с к л а д і головуючого    судді                               Підгорного І. І.

при   с е к р е т а р і :                                                  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ківерці адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Прилуцької сільської ради, третьої особи ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення Прилуцької сільської ради, визнання незаконною відмову в приватизації земельної ділянки та зобов`язання до вчинення певних дій,-

                                                           ВСТАНОВИВ :

        В позовній заяві до суду позивач вказує, що на праві приватної власності вона володіє Ѕ частини житлового будинку й надвірних господарсько – побутових будівель і споруд, що знаходяться в с. Прилуцьке, по вул.. Жовтневій, 62, Ківерцівського району, Ѕ їх частини належить третій особі по справі – ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право власності від 06.02.1996 року та укладеної і затвердженої Ківерцівським районним судом 26.03.1998 року мирової угоди між нею та ОСОБА_3

        Згідно вказаної мирової угоди вона з ОСОБА_3 дійшли згоди про добровільний поділ між ними земельної ділянки, яка знаходиться біля житлового будинку в таких частинах: їй належить 0,25 га, а ОСОБА_3 – 0,06 га. За час свого життя вона користується всією земельною ділянкою.

        На даний час у неї виникла необхідність приватизувати належну їй частину земельної ділянки, розміром 0,25 га., що знаходиться з її частини житлового будинку, якою вона користується. На приватизацію земельної ділянки 0,06 га, яка знаходиться зі сторони частини будинку ОСОБА_3, вона не претендує. Однак, коли вона звернулася в Прилуцьку сільську Раду із заявою про приватизацію належної їй частини земельної ділянки, розміром 0,025 га., та їй сільська Рада своїм рішенням від 19 грудня 2008 року в цьому відмовила, враховуючи незабезпеченість земельними ділянками для ведення особистого селянського господарства багатодітних сімей та мотивуючи тим, що вона претендує на розмір 0,3381 га і що нею не надано схеми розмежування земельної ділянки для обслуговування житлового будинку.

        У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позов підтримала в повному об'ємі по зазначених у заяві обставинах та просить його задовольнити.

        Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав, заперечує щодо його задоволення.

        Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, заперечує щодо його задоволення.

        Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких підстав:

        Відповідно до ухвали Ківерцівського районного суду від 26 березня 1998 року про затвердження мирової угоди по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту на житловий будинок частково недійсним та поділ спадкового майна: сторони згодилися розділити земельну ділянку в таких частинах: позивачці 0,25 га, відповідачу 0,06 га. За своє життя всією земельною ділянкою буде користуватися позивачка ОСОБА_2, а тому згідно цієї мирової угоди слід зобов`язати Прилуцьку сільську Раду прийняти рішення, яким надати ОСОБА_2 дозвіл на приватизацію земельної ділянки розміром 0,25 га в с. Прилуцьке по вул.. Жовтнева, 62, Ківерцівського району, оскільки немає підстав відмовляти ОСОБА_2 в приватизації земельної ділянки.

        Як вбачається з рішення № 27/18 Прилуцької сільської Ради від 19.12.2008 р. про передачу земельних ділянок у власність: відмовлено у безоплатній передачі громадянам: ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,3381 га в с. Прилуцьке вул.. Жовтнева, оскільки їй належить тільки Ѕ частина будинку, розташованого на зазначеній земельній ділянці та нею не було надано схему розмежування земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, то рішенням сільської Ради їй відмовлено вірно, оскільки вона просила безоплатно передати їй земельну ділянку розміром 0,3381 га, а не її частку 0,25 га.

        Враховуючи вищевикладене, матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

        Керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 104-105 КАС України, суд,-    

                                                        ПОСТАНОВИВ:

        Позовну заяву задоволити частково.

        Визнати неправомірною відмову Прилуцької сільської ради, щодо надання згоди на приватизацію ОСОБА_2 належної їй земельної ділянки розміром 0,25 га в с. Прилуцьке по вул. Жовтнева, 62, Ківерцівського району та зобов`язати Прилуцьку сільську Раду дати їй дозвіл на приватизацію земельної ділянки розміром 0,25 га в с. Прилуцьке по вул.. Жовтнева, 62, Ківерцівського району.

        В іншій частині позовних вимог відмовити.

        Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду в 10-ти денний термін з дня її проголошення, якщо в цей термін не буде подана заява про апеляційне оскарження, а протягом 20-ти днів після її подання апеляційна скарга.

                                   Суддя  підпис                                                     ОСОБА_5

                                   копія вірна                                                          

                  Головуючий по справі                                                       ОСОБА_5