У Х В А ЛА Справа № 2-991/11

17.01.2012 року

Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої –судді Завадської О.П.

при секретарі Васічевій О.В.

з участю представника позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_2 до СТОВ „Діброва” с. Волиця – 1 Красилівського району, спілки співвласників майна КСП „Діброва” с. Волиця –1 Красилівського району про стягнення грошової вартості майнового паю,

встановив:

З 19 жовтня 2010 року в провадженні Старокостянтинівського районного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до СТОВ „Діброва” с. Волиця –1 Красилівського району, спілки співвласників майна КСП „Діброва” с. Волиця –1 Красилівського району про стягнення грошової вартості майнового паю. Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що судовим рішенням за нею визнано право власності на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_3, померлого 02 жовтня 1999 року, яке складається з майнового паю СТОВ „Діброва” с. Волиця –1 Красилівського району. Останній відмовив їй у сплаті грошової вартості спадкового майнового паю в сумі 102667,25 грн., мотивуючи, по –перше, тим, що розподіл майна відбувся після смерті ОСОБА_3, а саме 24 лютого 2000 року згідно протоколу № 2 від 18 лютого 2000 року загальних зборів співвласників СТОВ „Діброва”, а по –друге, передачею частини майна спілці співвласників майна КСП „Діброва” .

О 10 годині 20 хвилин 05 січня 2012 року мені поза автоматизованою системою розподілу справ була передана для розгляду цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до СТОВ „Діброва” с. Волиця –1 Красилівського району, спілки співвласників майна КСП Діброва” с. Волиця –1 Красилівського району про стягнення грошової вартості майнового паю (№ 2-991/2011 року, на даний час № 2/2215/31/2012).

Ухвалою Красилівського районного суду від 30 липня 2010 року справу було передано до Старокостянтинівського районного суду.

19 жовтня 2010 року за вх. № 16997 справу зареєстровано в канцелярії Старокостянтинівського районного суду.

22 жовтня 2010 року я отримала її з канцелярії Старокостянтинівського районного суду для розгляду.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 117 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 116 цього кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Ухвалою судді від 25 жовтня 2010 року позов залишено без руху для усунення недоліків.

Оскільки позивачка у визначений цивільно – процесуальним законодавством строк не повністю виправила недоліки, тому позовну заяву було визнано неподаною та повернуто позивачці, про що винесена ухвала судді від 24 листопада 2010 року.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 11 квітня 2011 року ухвалу судді Старокостянтинівського районного суду від 24 листопада 2010 року скасовано через порушення норм процесуального права, а справу направлено для розгляду до того ж суду першої інстанції.

Справу зареєстровано канцелярією Старокостянтинівського районного суду за вх. № 7558 від 11 травня 2011 року.

Згідно наказу за № 76/2.4.3 від 15 червня 2011 року мені була надана щорічна відпустка з 29 червня 2011 року по 17 серпня 2011 року.

Відповідно до п. 3.9 Положення про автоматизовану систему документообігу суду судові справи, що надійшли з судів апеляційної чи касаційної інстанції після скасування ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, не підлягають автоматизованому розподілу, а передаються тим суддям, ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувало або перебуває судова справа.

Однак спеціальна норма, передбачена п. 3.9.1 цього Положення, визначає, що якщо суддя, в провадженні якого перебувала судова справа, зазначена в п. 3.9 Положення, на момент повернення її з суду апеляційної чи касаційної інстанції не працює в даному суді або таку справу неможливо передати відповідному судді з підстав, зазначених в пункті 3.3 Положення, судова справа підлягає повторному автоматизованому розподілу.

Пункт 3.3 Положення передбачає, що не розподіляються щодо конкретної судді судові справи, що надійшли: за чотирнадцять днів, якщо інше не встановлено зборами суддів відповідного суду, до початку відпустки (якщо її тривалість становить не менше чотирнадцяти календарних днів).

Порушення порядку автоматизованого розподілу справи згідно п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції через розгляд і вирішення справи неповноважним судом.

Таким чином з 14 червня 2011 року по 29 червня 2011 року мені судові справи не розподілялись.

20 червня 2011 року автоматизованою системою справа була розподілена судді Бондарчук Л.А., передана по журналі судді, про отримання справи нею зроблені відповідні відмітки з підписом як в журналі судді, так і на супровідній про направлення справи з апеляційного суду Хмельницької області.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України „Про судоустрій та статус суддів” ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь – яких інших осіб.

Відповідно до роз’яснень в п. 1 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції” постановлено, що при здійсненні правосуддя у цивільних справах суд першої інстанції, неухильно дотримуючись норм матеріального та процесуального права, повинен забезпечити їх справедливий, неупереджений та упродовж розумного, але не більш встановленого законом строку розгляд і вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Положеннями п 1 ч. 4 ст. 54 Закону України „Про судоустрій та статус суддів” визначено обов’язок судді своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Суддя в порядку ст. ст. 11-1, 118-122, 127-129 ЦПК України не пізніше трьох днів повинен вирішити питання щодо відкриття провадження по справі.

У випадку наявності підстав для відводу (самовідводу) судді, суд виносить дане питання на обговорення в судовому засіданні, та заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, вирішує таку заяву в нарадчій кімнаті ухвалою суду (ст. ст. 20, 21, 23 - 25 ЦПК України).

Суддею Бондарчук Л.А. ухвала про відмову у відкритті провадження по справі не виносилась, самовідвід та відвід не заявлялись, ухвала про задоволення заяви про відвід (самовідвід) не виносились. Судове рішенням по справі судом в складі головуючої судді Бондарчук Л.А. не постановлялось.

Натомість о 10 годині 20 хвилин 05 січня 2012 року (майже через сім місяців після автоматизованого розподілу даної справи) мені передана справа. В матеріалах справи знаходиться розпорядження голови Старокостянтинівського районного суду від 05 жовтня 2011 року про скасування автоматизованого розподілу справи від 20 червня 2011 року та передачу справи мені.

Підставою „перерозподілу” справи вказана загальна норма –п. 3.9 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, яким передбачено, що судові справи, що надійшли з судів апеляційної чи касаційної інстанції після скасування ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, не підлягають автоматизованому розподілу, а передаються тим суддям, ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувало або перебуває судова справ.

Пунктом 2.5.11. Положення визначено, що результатом розподілу судових справ є Протокол розподілу справи між суддями для відповідних судів (додаток 4, 5). Протокол створюється Системою автоматично. Доступ для коригування інформації у Протоколі заблоковано.

У випадках, визначених чинним законодавством (відвід, самовідвід судді, недопустимість повторної участі судді в розгляді справи, лікарняний тощо), за письмовим розпорядженням голови суду (особи, яка виконує його обов’язки) призначається повторний автоматизований розподіл справи.

При проведенні повторного автоматизованого розподілу справи Системою створюється новий Протокол з відміткою „Повторний розподіл” та з зазначенням причин його проведення.

В матеріалах справи відсутній Протокол розподілу справи між суддями Старокостянтинівського районного суду від 20 червня 2011 року про розподілення справи судді Бондарчук Л.А.

Положенням про автоматизовану систему документообігу суду не передбачається зміна способу розподілу справи з автоматизованого розподілу справи на розподіл справи поза автоматизованою системою. Після проведення автоматизованого розподілу справи, виключно у випадках, передбачених законодавством (відвід, самовідвід судді, недопустимість повторної участі судді в розгляді справи, лікарняний тощо), за письмовим розпорядженням голови суду (особи, яка виконує його обов’язки) призначається тільки повторний автоматизований розподіл справи.

В даному випадку визначений спосіб розподілу справи та проведений автоматизований розподіл, про що внесена інформація в Систему, автоматично створено Протокол розподілу справи судді Бондарчук Л.А., повторний автоматизований розподіл справи не проведений і відповідно нового Протоколу розподілу справи не існує.

Розпорядженням голови Старокостянтинівського районного суду від 05 жовтня 2011 року про скасування автоматизованого розподілу справи від 20 червня 2011 року та передачу справи мені, старшого секретаря Старокостянтинівського районного суду ОСОБА_4 зобов’язано прийняти його до виконання.

Контроль за виконанням розпорядження голови Старокостянтинівського районного суду від 05 жовтня 2011 року покладено на керівника апарату ОСОБА_5

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 Закону України „Про судоустрій та статус суддів” організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату. Керівник апарату несе персональну відповідальність за неналежне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу, інформує збори суддів про свою діяльність. Збори суддів можуть висловити недовіру керівнику апарату суду, що тягне за собою звільнення його з посади.

В автоматизованій Системі документообігу 20 червня 2011 року відповідальною особою по даній справі визначена суддя Бондарчук Л.А., як головуючий суддя (суддя - доповідач), яка самоусунулась від розгляду справи. Майже через сім місяців після автоматизованого розподілу даної справи поза автоматизованою системою розподілу справ було визначено іншого суддю для розгляду справи.

Я не маю та не можу мати доступу до даної справи в Системі документообігу, що виключає можливість внести інформацію про рух справи, про процесуальні дії, судові рішення, а за втручання в роботу автоматизованої системи передбачена кримінальна відповідальність (ст. 376-1 КК України).

Даним заявляю, що порушення строків розгляду даної справи допущені не з моєї вини, оскільки справа не перебувала в моєму провадженні і на даний час по автоматизованій системі рахується за суддею Бондарчук Л.А.

Згідно положень п. п. 4, 5 ст. 20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною 3 статті 11-1 цього кодексу.

В апеляційних скаргах від 24 листопада 2010 року, 16 грудня 2010 року, 21 січня 2011 року позивачка не погоджується з діями судді, а саме, вказує, що заявлені суддею вимоги про усунення недоліків позовної заяви, викладені в ухвалі про залишення позову без руху, є необґрунтованими, нереальними для виконання, які б повинна була надати сторона відповідача. Такі дії судді вона розцінює, як „відтягування часу в розгляді справи по суті”, бажання судді „здати і закрити справу в архів”. Рахує, що по відношенню до неї суддею було порушено ст. ст. 27, 133 ЦПК України (права та обов’язки осіб, які беруть участь у справі та забезпечення позову), що вважає підставою для відводу судді, так як вбачає обставини, які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді згідно п. 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України”.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав недовіру його довірительки судді, висловлену в апеляційних скаргах, проте не вважає за необхідне повторно в письмовій формі їх викладати. Заявив, що в справі достатньо доказів, щоб постановити рішення, і розцінює дії судді упередженими, нереальними для виконання, тим більше, що докази повинні надати відповідачі. Це дає підстави для висновку, що суддя діяла умисно, в неї вже наперед сформована думка про результат розгляду справи, чим і пояснюється винесені нею ухвали про залишення позовної заяви без руху та повернення позову в подальшому, яка була скасована апеляційним судом. Крім того висловив нерозуміння, чому справу не розглядає суддя Бондарчук Л.А., яка визначена авторозподілом для розгляду даної справи. При цьому заявив, що „напевно, голові суду краще знати, кому розглядати справу. Це внутрішні питання суду ”. Зазначив, що за таких обставин, які можуть бути підставою для скасування судового рішення, суддя повинна визначитись щодо своєї участі в розгляді даної справи.

Враховуючи викладене, з метою уникнення звинувачень в необ’єктивності та упередженості судді, сумнівів у безсторонності та повноважності суду, для забезпечення справедливого, неупередженого, об’єктивного та своєчасного розгляду справу, вважаю за необхідне заявити самовідвід.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 20, 23 ЦПК України,

ухвалив:

Заявити самовідвід від розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до СТОВ „Діброва” с. Волиця –1 Красилівського району, спілки співвласників майна КСП „Діброва” с. Волиця –1 Красилівського району про стягнення грошової вартості майнового паю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ___________